Висить відерце а в відерці серце відгадка: В маленькім горщику ❤️ | Українські загадки

Разное

Содержание

В маленькім горщику ❤️ | Українські загадки

Загадка про горіх

В маленькім горщику
Кашка смачненька.

Відповідь на загадку: Горіх

Інші загадки:

  1. У маленькому горщатку Загадка про горіх У маленькому горщатку Кашка солоденька. Відповідь на…
  2. Маленький горщечок та добра кашка Загадка про горіх Маленький горщечок, та добра кашка. Відповідь на…
  3. В однім гнізді Загадка про горіх В однім гнізді Та чотири звізді. Відповідь…
  4. Висить відерце Загадка про горіх Висить відерце, А в відерці серце. Відповідь…
  5. В маленькому горщечку Загадка про горіх В маленькому горщечку Смачна каша. Відповідь на…
  6. В кого кам’яна сорочка Загадка про горіх В кого кам’яна сорочка? Відповідь на загадку:…
  7. Тонко стоїть Загадка про горіх Тонко стоїть, Слабко висить, Сам кудлатий, Хвостик…
  8. У лісі на пролісі Загадка про горіх У лісі на пролісі Висить діжка з…
  9. Тонко росте Загадка про горіх Тонко росте, Хибко висить, Все мохнате, Кінчик. ..
  10. Твердо росте м’яко висить Загадка про горіх Твердо росте, м’яко висить, Сам кудлатий, а…
  11. У лісі на проліссі Загадка про горіх У лісі на проліссі Висить діжка з…
  12. Кріпко стоїть слабко висить Загадка про горіх Кріпко стоїть, слабко висить. Сам косматий, конець…
  13. У дерев’яних грудях біле сердечко Загадка про горіх У дерев’яних грудях біле сердечко. Відповідь на…
  14. У лісі вродився Загадка про горіх У лісі вродився, По руках котився, На…
  15. Дід бабу нагнув Загадка про горіх Дід бабу нагнув, Вовночку продув, Солоденьке викусив….
  16. Принеси з лісу колоду Загадка про горіх Принеси з лісу колоду, Зроби двоє ночов,…
  17. Солодке молочко Загадка про горіх Солодке молочко В закованім горнці. Відповідь на…
  18. Сам маленький Загадка про горіх Сам маленький, А шуба дерев’яна. Відповідь на…
  19. У маленькому горшечку Загадка про горіх У маленькому горшечку Смачна каша. Відповідь на…
  20. Росло виросло Загадка про горіх Росло, виросло, Із кущів вилізло, На руках. ..
  21. Росто виросло із куща вилізло Загадка про горіх Росто, виросло, із куща вилізло, По руках…
  22. Кругленьке ремесло Загадка про горіх Кругленьке ремесло, Кругом обросло, По краях гладеньке,…
  23. Із дерева виросло Загадка про горіх Із дерева виросло, А з кишені вилізло….
  24. На горбочку в черепочку Загадка про горіх На горбочку в черепочку Ремезові яйці. Відповідь…
  25. Не розбивши горщика Загадка про горіх Не розбивши горщика, Не з’їси кашки. Відповідь…
  26. Ріс виріс постарівся Загадка про горіх Ріс, виріс, постарівся, Дітям полюбився. Відповідь на…
  27. Кругленьке маленьке на чолику лисеньке Загадка про горіх Кругленьке, маленьке, На чолику лисеньке. Відповідь на…
  28. У зеленім кожушку в костяній сорочечці Загадка про горіх У зеленім кожушку, В костяній сорочечці Я…
  29. У зеленім кожушку костяній сорочечці Загадка про горіх У зеленім кожушку, Костяній сорочечці Я росту…
  30. У зеленім кожушку Загадка про горіх У зеленім кожушку, Костяній сорочці Я росту. ..
  31. На широкім дереві Загадка про горіх На широкім дереві Родився в петеці Як…
  32. Що має кам’яну сорочку Загадка про горіх Що має кам’яну сорочку? Відповідь на загадку:…
  33. На зеленім платтю єм ся народив Загадка про горіх На зеленім платтю єм ся народив. Кой…
  34. Хто того не видить візьме Загадка про горіх Хто того не видить – візьме, Хто…
  35. Чорний пень і золотий верх Загадка про гречку Чорний пень, І золотий верх. Відповідь на…
  36. Чорний пень Загадка про гречку Чорний пень, А золотий верх. Відповідь на…
  37. Як бачу не беру Загадка про горіх Як бачу – не беру. Як не…
  38. Нагнув дід зелененьке Загадка про людину Нагнув дід зелененьке, Розгорнув добреньке І викусив….
  39. Кожушки цупкенькі Загадка про горіх Кожушки цупкенькі, Зернятка смачненькі. Щоб до них…
  40. Кульки стиглі загорілі Загадка про горіх Кульки стиглі, загорілі Падать з гілки не…

Історія загадки ( частина 1) — Мої статті — Каталог статей

Присвячуємо цю книгу своїй родині,
які люблять свій рідний край,
свою Україну.

Карнаухова Ганна Миколаївна, Карнаухов Андрій Геннадійович.
Історія загадки. Чернівці, 2006

Цей збірник загадок призначається для масового читання учнів середніх загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, студентів вищих навчальних закладів, учителів, вихователів, батьків

Вступ

   Андрій та Ганна Карнаухови

Україна ХХІ століття – одна з найбільших країн Європи, яка за чисельністю населення посідає шосте місце на континенті.

З історії нашої держави знаємо: ІІ ст. до н.е. – поява слов’ян, а до того тут жили кіммерійці, скіфи, сармати, існували грецькі колонії. ІХ ст. – розбудувалася і розвивалася Київська Русь. 988 році введено християнство. 1240 році – монголо-татарська навала зруйнувала Київ. ХІV-ХVІІІ ст. – об’єкт боротьби Литви, Польщі, Туреччини і Росії. ХVІ-ХVІІІ ст. – існування Запорізької Січі. 1795-1917 роках – у складі Російської імперії і Австро-Угорщини. 1922-1991 роки – у складі Радянського Союзу, Українська радянська соціалістична республіка. 1939, 1940, 1945 роки – возз’єднання західних областей, Північна Буковина, Ізмаїльщини, Закарпатської України. 1991 рік – проголошення незалежності.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом.

Українці належать до слов’янської групи індоєвропейської етнолінгвістичної сім’ї. Вони являють собою сталу спільність людей, яка історично сформувалася на певній території і зберегла відносини стабільні особливості культури та психології, а також етнічну самосвідомість.

Важливою складовою історико-українського народознавства є наука про народну творчість – фольклористика.

У контексті всього фольклорного фонду розвивається параміографія, тобто цикл, надкоротких жанрів, які в образній формі відбивали найсуттєвіші сторони психолого-історичного середовища, суспільних і родинних взаємин. До паремійного фонду українського народу відносять загадки.

Що таке загадка? ()

Це питання, вислів або вірш, що вимагає розкриття, відгадки. Загадки мають свою історію. Вони виникли в умовах розвитку людського суспільства, коли людина не розуміла всіх явищ природи. В народі говорять, що з одного боку звичка давати речам дві назви ¬– пряму та умовну, а з другого, допитлива спостережливість, що схоплювала найхарактерніші ознаки предметів, створили ту високу образність загадок, що цікавить нас сьогодні.

Оскільки люди вірили в магічну силу природи і слова, то й загадкам надавалась чарівна сила. Загадки характеризуються стислістю, малослівністю, здебільшого ритмічною мовою.

Найпростіший вид загадки – це питання.

Так, при складанні загадки найчастіше використовуються зорові та звукові уявлення, порівняння. Так ми бачимо яскраві асоціації за подібністю, тобто паралелізми та персоніфікації, і складають ту метафоричність, що властива всім загадкам.

Разом з іншими жанрами історично-українськими і світового фольклору загадки мають велике пізнавально-пошукове та морально-естетичне виховне значення.

Мовна синтаксична і стилістична довершеність загадок збагачує словниковий запас, привчає дитину до рідного слова, розвиває почуття прекрасного.

Загадки сприяють умінню спостерігати, порівнювати явища, характеризувати їх основними ознаками чи властивостями.

Розгадування загадок тренує розум, розвиває увагу, пам’ять, вдумливість і дає велике задоволення, коли знайдено розгадку.

Слід сказати і про переосмислення загадок. Загадка пройшла довгий шлях – від доісторичних часів до сучасної українсько-демократичної доби ХХІ століття. Переосмисленню піддалися не лише окремі слова, але й окремі фразеологічні звороти як, наприклад, загадки:
1. «… що за диво полетіло, а за ним голуба нитка згоріла? () (літак).
2. «… в землі було, в заводі кувалося на ланах розгулялося? () (комбайн).

Поряд з казками, прислів’ями, загадки – невичерпне історичне джерело народної мудрості та поетичної творчості.

У давнину загадка мала певне значення в родовій та державній дипломатії, служила засобом мудрості, передачі знань та досвіду.

Згодом у багатьох народів світу загадка стало служити засобом розваг молоді на сходах у вечері, своєрідною розумовою грою, змаганням у кмітливості.

На Україні та Буковині здавна існував звичай загадувати загадки – на вечорницях, весіллі, проводах хлопців до служби в армії, вдома. Вмінню відгадувати загадки в давні історичні періоди надавалося великого значення – воно було ознакою, мірою мудрості і розуму.

Наприклад, в Київській Русі в ІХ-ХІІ столітті широко користувалися загадками державні діячі та дипломати. Особливого значення набули загадки при виконанні певних обрядів: вдале відгадування віщувало добрий врожай, гарне полювання, щасливу риболовлю, вдале одруження.

Народні загадки Хотинського, Путильського, Вижницького, Сторожинецького, Глибоцького, Кіцманського районів в цілому Чернівецької області не тільки розвивають та розповідають про культуру цих регіонів, а й інформують про час розвитку людей Західної України, а й усьому світі.

Наприклад, у історії древніх грецьких міфів дізнаємося про чудовисько народжене Тнофоном і Єхидною, з обличчям і грудьми жінки, тілом лева і крилами птаха. Сфінкс знаходився на горі біля міста Фіви, загадувала перехожим загадки: “Хто з живих істот рано ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а у вечері на трьох”. Тих, хто не відгадав, Сфінкс убивав.

У ХІХ столітті загадка існувала у всіх народів, була запроваджена в історично-літературну навчальну програму. Це стало фактом визнання її психолого-історичної цінності.

Серед дидактичних засобів загадка посідає значне місце в дошкільній і шкільній педагогіці, де вона розглядається як засіб розвитку навчання, виховання.

Загадка – логічне завдання, де дається характеристика предмета чи явища, а сам предмет не називається. Відгадати загадку – значить на основі вказаних у загадці ознак визначити предмет, тобто розв’язати логічне завдання.

Основне значення загадки – перевірити спостережливість, допитливість, кмітливість людини, оцінити її знання.

Діти різного віку люблять загадувати і відгадувати різні народні загадки. Загадки розвивають процес мислення – аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, привчають до самостійності мислення, розвивають такі якості розуму, як кмітливість.

Цей збірник загадок призначається для масового читання – батьків, вихователів, учителів, студентів учбових закладів, учнів, дітей різного віку.

Загадки — відгадки

Природа

Рослини

Тварини

Людина

Будівля

Загадки — відгадки

Природа

  • Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Береги)
  • Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)
  • Не куля, не багнет, не снаряд і не меч, а людину б’є на смерть. (Блискавка)
  • Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)
  • Не вода і не суша, на човні не попливеш і ногами не підеш. (Болото)
  • Срібний кинджал хвильку в хаті полежав і зовсім розтав. (Бурулька)
  • Що росте догори коренем? (Бурулька)
  • Не звір, а виє. (Буря)
  • Через воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка)
  • Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
  • Прояснилось наверху, і земля стоїть в пуху. (Весна)
  • Крутить, вертить, з городу летить. (Вітер)
  • Без ніг біжить, без крил летить. (Вітер)
  • Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
  • Без рук, без ніг, а на гору лізе. (Вітер)
  • Біжить віл, сам без ріг, кого зустрічає, з дороги не звертає. (Вітер)
  • Гуляє по полю, та не тінь, гуляє на волі, та не птиця. (Вітер)
  • Є на світі кінь, всьому світові не вдержати. (Вітер)
  • Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає. (Вітер)
  • Молоденький розбишака з хати солому зносить. (Вітер)
  • Прийшов хтось та взяв щось, пішов би за ним, та не знаю за ким. (Вітер)
  • Рукавом махнув — дерево зігнув. (Вітер)
  • Батько лежить у сповитку, а син пішов по світку. (Вогонь)
  • Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю. (Вогонь)
  • Маленьке, малесеньке, а в руці не вдержиш. (Вогонь)
  • Між двома осоками б’ються хлопці язиками. (Вогонь)
  • Поки батько народився, син по світу находився. (Вогонь)
  • Скільки б я не їв, ніколи ситий не буду. (Вогонь)
  • Червоний гість дерево їсть. (Вогонь)
  • Мати сина породила, а син матір. (Вода і лід)
  • Одне каже – побіжімо, друге каже – полежімо, третє каже – похитаймося. (Вода, земля, очерет)
  • Швидка-прудка, куди йдеш? () А тобі, стрижень-шишень навіщо? () (Вода, земля, очерет)
  • Що таке пливе і ллється, часом на камінь дереться, як немає – все всихає, звір і птах помирає. (Вода)
  • Був на копанні, був на шльопанні, був на базарі, був на пожарі, молодим був – сім’ю кормив, сам ні крихти не з’їв, а упав — та й пропав, ніхто й кісток не зібрав. (Горщик)
  • Стоїть дід за копами, стріля в бабу галушками. (Град)
  • Біг кінь білобокий через Дунай глибокий, як упав — заіржав, увесь світ задрижав. (Грім)
  • Крикнув віл на сто гір, на сто тисяч городів. (Грім)
  • Стукотить, гуркотить, треба стати розгадати, що тим коням їсти дати. (Грім)
  • Шило-покотило попід небесами ходило, із полями говорило. (Грім)
  • Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День)
  • Сірий віл напав на чорну корову. (День після ночі)
  • Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів. (День і ніч)
  • Без крил, без ніг, без рук, а догори лізе. (Дим)
  • Без рук. () без ніг, а хату пробіг. (Дим)
  • Залізла Варвара вище амбара і дивиться на небо. (Дим)
  • Кучерявий Іван на гору дереться. (Дим)
  • Летів горобець через хлівець та все вгору хур-хур! (Дим)
  • І тонкий, і високий, а сяде в траві не видно. (Дорога)
  • Лежить Гася, протяглася, як устане — неба достане. (Дорога)
  • Така я велика, що й кінця не маю, лежу собі тихо, нікого не займаю. Тільки мені добрі люди день і ніч топчуть груди. (Дорога)
  • Їхав пан, у воду впав, сам не замочився, а води побільшало. (Дощ)
  • Коли нема – чекають, коли прийду – тікають. (Дощ)
  • Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)
  • Один ллє, другий п’є, третій підростає. (Дощ, земля, пшениця)
  • Горя не знаємо, а гірко плачемо. (Дощова хмара)
  • Сидить півень на вербі, спустив крила до землі. (Дощова хмара)
  • Шумить , гуде і все горою йде. (Завірюха)
  • Коло носа в’ється, в руки не дається. (Запах)
  • Мене ріжуть, мене б’ють, я не злюсь, стаю добрішою. (Земля)
  • Якого поля не можна зорати, на якому полі не можна каміння полічити? () (Зоряне небо)
  • Розстелю рогіжку, насиплю горішків, покладу окраєць хліба. (Зорі)
  • Вся дорога всипана горошинками. (Зорі)
  • В синім небі світлячки, не достать до них рукою, а найбільший світлячок зігнувсь, як черв’ячок. (Зорі і місяць)
  • Тисяча овець, а між ними один баранець. (Зорі і місяць)
  • У чистому полі попутані коні, вузлики знати, ніяк розв’язати. (Зорі)
  • Я вода і на воді плаваю. (Крига)
  • Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне. (Крига)
  • Без рук, без ніг, без язика, а кричить. (Луна)
  • Живе без тепла, говорить без язика, ніхто його не бачить, а всякий чує. (Луна)
  • Без крил летить, без кореня росте. (Місяць)
  • Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок. (Місяць)
  • Іде лісом – без шуму ступає, іде водою хвилі піднімає . (Місяць)
  • Їхав Волох, розсипав горох, почало світати — — нема що збирати. (Місяць)
  • Лисий віл дивиться через тин. (Місяць)
  • На небі біліє, світить, а не гріє. (Місяць)
  • Один пастух тисячу овець пасе. (Місяць)
  • Повна піч паляниць, посередині книш. (Місяць)
  • По печі горох-горох і ще хліба шматок. (Місяць)
  • Приїхав гість та став на поміст, розпустив коні по всій оболоні. (Місяць)
  • Серед двора лежить червона сковорода. (Місяць)
  • Стоїть зруб, а на ньому старий дуб, коло дуба птиця-ворітниця. І ніхто їх не дістане – ні цар, ні цариця, ані красна дівиця. (Місяць)
  • Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий. (Місяць)
  • У лісі, у пралісі золота діжа стоїть. (Місяць)
  • Навкруги вода, а з питвом – біда. (Море)
  • Без пилки, без сокири, а мости будує. (Мороз)
  • Без рук, без голови, а вікна малює. (Мороз)
  • Без сокири, без клинців дідусь мости мостить. (Мороз)
  • Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз)
  • Не художник, а малює. (Мороз)
  • Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз)
  • Сивий віл випив води повен діл. (Мороз)
  • Старий дід мости помостив, прийшла молода – мости рознесла. (Мороз і весна)
  • Що то за гість, що тепло їсть? (Мороз і весна)
  • Батько високий, мати низька, син заклопотаний, дочка прудка. (Небо, земля, вогонь, вода)
  • В синьому мішечку золотих ґудзиків багато. (Небо і зірки)
  • Блакитне простирадло весь світ покрило. (Небо)
  • Голуба хустина, червоний клубок по хустині качається, людям усміхається. (Небо і сонце)
  • Під гору іде швидко, з гори помаленьку. (Ніч (темніє швидко, світає поволі))
  • Не труба і не димар, а дим пускає. (Ніч, туман)
  • Чорна корова, золоте теля. (Ніч і місяць)
  • Чорне рядно всіх людей накрило. (Ніч хмарна)
  • Чорне сукно лізе в вікно. (Ніч)
  • Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)
  • Зайде в дім – не виженеш дрючком, прийде час – сам вийде. (Промінь сонця)
  • Сіре сукно лізе у вікно. (Ранок)
  • Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка)
  • Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється. (Річка, берег, верба)
  • Санки біжать, а голоблі стоять. (Ріка і берег)
  • Тече, тече – не витече; біжить, біжить – не вибіжить. (Річка)
  • Без очей, а сльози ллє. (Роса на вікні)
  • Вночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса)
  • Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць бачив – не підняв, сонце побачило – підняло. (Роса)
  • Ішла дівка до овець, загубила гребінець, місяць бачив – не підняв, сонце вкрало і – пропало. (Роса)
  • Ішла пані уночі, погубила всі ключі, місяць бачив – не підняв, сонце вкрало й нікому не сказало. (Роса)
  • На воді родилося, по світах розходилося, як побачить свою матір, то помре. (Сіль)
  • У воді росте, у воді кохається, у воду впаде – води злякається. (Сіль)
  • Без рук, без ніг, падає на тік, а руками й ногами біжить за нами. (Сніг)
  • Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде. (Сніг)
  • Біла скатертина всю землю вкрила. (Сніг)
  • Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніг)
  • Зимою гуляє, хати замикає, а весною плаче, людей випускає. (Сніг)
  • Зимою роджусь, навесні умираю, своїм тілом землю зогріваю. (Сніг)
  • Зимою гріє, весною тліє, влітку вмирає, восени оживає. (Сніг)
  • Коли живе, то лежить, а помре, то побіжить. (Сніг)
  • Лежало, поки лежалось, а як припекло, то й сліду не зосталось. (Сніг)
  • Летить птиця без крил, без ніг, зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота. (Сніг)
  • Летить тихо і лежить тихо, а як смерть – стає здорова і зареве, як корова. (Сніг)
  • Летить — мовчить, лежить – мовчить, а як помре, то зареве. (Сніг)
  • Малесеньке, тонесеньке, а що схоче вкриє. (Сніг)
  • Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
  • Не п’є — живе, а нап’ється – умре. (Сніг)
  • Пусти з гори – не розіб’ється, пусти на воду — розпливеться. (Сніг)
  • Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
  • Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце)
  • За горами, за лісами золотий кружок встає. (Сонце)
  • Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і місяць)
  • Золотий бубон по воді плаває. (Сонце)
  • Маленьке, кругленьке, весь світ перебігло. (Сонце)
  • Мету, мету – не вимету, несу, несу – не винесу, прийде пора – само піде. (Сонячне проміння)
  • Серед моря стоїть червона комора. (Сонце)
  • Стоїть півень на вербі, спустились коси до землі. (Сонце)
  • Товариш товариша здоганяє, і один від одного ховається. (Сонце і земля)
  • Стоїть корито, повне води налито. (Ставок)
  • Не скляний він, не з металу, а прислухаєтесь – дзвенить, риє землю він розталу. (Струмок)
  • Іду – іде, стану – стоїть. (Тінь)
  • Неживе, а за людиною ходить. (Тінь)
  • Очима бачиш, а руками не візьмеш. (Тінь)
  • Хоч поруч іде, а сліду не лишає. (Тінь)
  • Сивий кінь весь світ заліг. (Туман)
  • Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх може зупинити, на них віжки підлатати? (Хмари)
  • Біла вата поплила кудись. (Хмари)
  • Біла кобила попід небесами ходила, оглянулась назад – і сліду не знать. (Хмари)
  • Була собі баба Гася, як прийде – всі скачуть, як довго ж нема – плачуть. (Хмари)
  • Їхав чумак та й став, бо волів потеряв. (Хмари)
  • Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила. (Хмари)
  • Не птах і не літак, а в небі літає, воно оживає, зразу ж заплаче. (Хмари)
  • Одно рядно сім баб тягло. (Хмари)
  • Без рук, без ніг, а по полю гасає. (Хуртовина)
  • Рівненька доріжка посипана горошком. (Чумацький шлях)
  • Йде з села до села, а з місця й кроку не зробить. (Шлях)
  • Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)

Рослини

  • Біле – не сніг, зелене – не луг, кучеряве – не людина. (Береза)
  • Лізу, лізу по білому залізу, ліз би далі, та зломиться. (Береза)
  • Стоїть, колихається, гарною головою величається. (Будяк)
  • Червоний пан у яму впав. (Буряк)
  • Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце, чому то так? (Вишня)
  • Чого ти став та дивишся? Зірви, може, поживишся. (Вишня)
  • Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Гарбуз)
  • Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не миша. (Гарбуз)
  • Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз)
  • Ліз кіт через пліт та й повісився, а не вмирає. (Гарбуз)
  • Повна хата горобців, та нікуди вилетіти. (Гарбуз)
  • Висить відерце, а в відерці серце. (Горіх)
  • В маленькому горщечку смачна каша. (Горіх)
  • Кругленьке ремесло, кругом обросло, по краях гладеньке, всередині солоденьке. (Горіх)
  • У дерев’яних грудях біле сердечко. (Горіх)
  • Принеси з лісу колоду, зроби двоє ночов, і ще залишиться. (Горіх)
  • Ріс, виріс, постарівся, дітям полюбився. (Горіх)
  • Росло, виросло, із кущів вилізло, по руках качалося, а в зубах зосталося. (Горіх)
  • Сам маленький, а шуба дерев’яна. (Горіх)
  • Твердо росте, м’яко висить, сам кудлатий, а кінчик лисий. (Горіх)
  • Тонко росте, хибко висить, все мохнате, кінчик лисий. (Горіх)
  • У лісі вродився, по руках котився, на зубах опинився. (Горіх)
  • У лісі на пролісі висить діжка з тістом. (Горіх)
  • У зеленім кожушку, в костяній сорочечці я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться. (Горіх)
  • Біла голівка, червона шапочка. (Гриб)
  • Кіндрат, мій брат, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. (Гриб)
  • Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. (Гриб)
  • Сидить дід у траві, голова його в крові. (Гриб)
  • Стоїть при дорозі на одній нозі і шапочку має, та нікого не вітає. (Гриб)
  • Влітку в шубі, а взимку голе. (Дерево)
  • Всі пани скинули жупани, а один пан не скинув жупан. (Дерева листяні й шпилькові)
  • Жило, звалилось, прийшло – нагрілось. (Дерево)
  • Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)
  • На літо одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево)
  • Ріжуть — не кричить, рубають – не пищить, а скрізь воно потрібне. (Дерево)
  • Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє. (Дуб і жолуді)
  • Сини в шапках, а батько ні. (Дуб і жолуді)
  • Два столи, два човни, п’ята чашечка. (Жолудь)
  • Мій брат Кіндрат через землю пройшов, золото знайшов. (Зерно просіяне)
  • Одгадай загадочку, кинув її в грядочку, нехай моя загадка лежить до весни. (Зерно просіяне)
  • Чашечка медку закопана в льодку до нового годку. (Зерно просіяне)
  • Дуб ясен, посередині красен. (Кавун)
  • Круглий, як шар, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)
  • Повна хата людей, а не знайдуть дверей, дід увійшов -5- двері знайшов. (Кавун)
  • По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун)
  • У зеленій оболонці, а всередині – як сонце. (Кавун)
  • І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина)
  • Сидить півень на яворі, спустив крила кривавії. (Калина)
  • Сидить дід над водою з червоною бородою, хто йде – не мине, за борідку ущипне. (Калина)
  • У лісі на пролісі висить плаття червоне. (Калина)
  • Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала – сто пелюшок мала. (Капуста)
  • В парнику народився, в городі виріс, ніжки коротенькі, головка велика. (Капуста)
  • Вузлата, листата, а росте головата, на одній нозі стоїть, сто сорочок на ній. (Капуста)
  • Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога – одна. (Капуста)
  • Латка на латці, та зроду голки не було. (Капуста)
  • Сидить баба на городі вся в латках. (Капуста)
  • І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)
  • Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)
  • Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
  • Стоїть баран, а на ньому сто ран. (Колода)
  • Заріжемо вола, голову з’їмо, шкіру обдеремо, а м’ясо валяється, і собаки не їдять. (Коноплі)
  • У городі два сади, один цвіте, другий – ні. (Коноплі)
  • Шістдесят синів підперезані, а мати – ні. (Копа снопів)
  • Ні сучок, ні листок, а на дереві росте. (Кора)
  • Не вогонь, а обпікає. (Кропива)
  • Стоїть зелене, торкнешся – ошпаришся, а свиня з’їсть – не вдавиться. (Кропива)
  • Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза)
  • З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття)
  • Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя осикове)
  • Вранці встало – синьо зацвіло, опівдні зів’яло. (Льон)
  • За лісом-лісом синенький вогонь горить. (Льон)
  • Малий малишка винесе діжку на вишку. (Мак)
  • Повна діжка жита п’ятачком покрита. (Мак)
  • Стоїть дуб повен круп, шапочкою прикритий, гвіздочком прибитий. (Мак)
  • Стоїть стріла посеред двора, а в тій стрілі сімсот і дві. (Мак)
  • Стоїть півень на току в червоному ковпаку. (Мак)
  • Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма. (Мак)
  • Стоїть тичка, на тичці капличка, а всередині повно людей. (Мак)
  • Жовта куриця під плотом кублиться. (Морква)
  • Красно-ясно в землю вросло. (Морква)
  • Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква)
  • Сидить баба у коморі, а коса її надворі. (Морква)
  • Ні сучечок, ні листочок, а на дереві росте. (Мох)
  • Довгий, зелений, добрий солоний, добрий і сирий. Хто воно такий? (Огірок)
  • Коло вуха завірюха, коло носа завелося, лежить, ніжками простяглося. (Огірок)
  • Над хворостом уверх хвостом, а зірви – солі просить. (Огірок)
  • Стоять коні на припоні, вузлики знати, та не можна розв’язати. (Огірок)
  • Стоїть бочка на бочці, а на ній ще одна, а на них ще одна, а на версі хвіст. (Очерет)
  • Стоїть півень над водою, трясе бородою. (Очерет)
  • Маленьке, чорненьке все поле оббігало, у нас обідало. (Перець)
  • Пери, пери не доперешся, пусти на воду – та й розпливеться. (Полова)
  • Ой, у траві, у траві лежать яйця у крові. (Помідори)
  • Стоїть дівка на пагорку в червоній спідниці, – хто йде, той поклониться. (Полуниці)
  • Стоїть дуб-дубаляк, на тім дубі сто гілляк, на гілляці по гніздечку, а в гніздечку по яєчку. (Просо)
  • Під дубком звилась клубком, та ще й з хвостиком. (Редька)
  • Біле, як борошно, але не борошно, хвіст, як у миші, та не миша. (Ріпа)
  • Кругла, а не місяць, біла, а не папір, з хвостиком, а не миша. (Ріпа)
  • Висить шапличок, а в тім шапличку сімсот козачків. (Соняшник)
  • Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник)
  • Ріс ріг, закрутився, а на кінці розпустився. (Соняшник)
  • Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняшник)
  • Стоїть палиця, на палиці хатинка, в тій хатинці повно людей. (Соняшник)
  • Тисяча братів підперезані одним поясом. (Сніп)
  • Лежить мужичок в золотім піджаці підперезаний, та не поясом, не підіймеш – сам не встане. (Сніп)
  • Золоте вбрання скидає, біле одягає й на зелене переміняє. (Сад)
  • Зимою і літом майорить одним цвітом. (Сосна)
  • На землі дірочок, як на небі зірочок. (Стерня)
  • У лісі росте, з лісом рівняється, а лісу не бачить. (Стовбур дерева)
  • Зелена шийка, червона шапочка. (Суниця)
  • Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)
  • Без рук, без ніг, а на дерево дереться. (Хміль)
  • Зелений звір на дерево тіка. (Хміль)
  • Ноги на морозі, кишки на дорозі, а голова на весіллі. (Хміль)
  • Вийшов віл за сто гін, виніс триста шкір. (Цибуля)
  • Маленьке, кругленьке, зачепи плакати будеш. (Цибуля)
  • Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
  • Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
  • Сидить Галуха, стирчать вуха, а голови немає. (Цибуля)
  • Хочеш не хочеш, а плакать заставить. (Цибуля)
  • Шкір має сім, а сльози випускає всім. (Цибуля)
  • Червона куриця в піску кублиться. (Цибуля)
  • Я в кожного у господі стаю в пригоді, а хто мене роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
  • Як на неї подивився, то сльозами залився. (Цибуля)
  • Голова вгорі, а борода в землі. (Часник)
  • Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник)
  • Дві сестри до осені зеленіють, а потім одна червоніє, а друга чорніє. (Чорна смородина, червоні порічки)
  • Корінь викинь, тісто з’їж. (Ягода кісточкова)
  • Сидить дівчина в траві, лице її у крові. (Ягідка)
  • Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка)
  • Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)

Тварини

  • Чотири чотирки, дві ростопирки, два вуха два слуха, третій вертун і сам крутун. (Баран)
  • Велика в мене сімейка, як весна прийде, вся в поле піде. (Бджоли)
  • Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли)
  • Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Бджоли)
  • Летіла тетеря не вчора, тепера, упала в лободу, шукаю – не знайду. (Бджоли)
  • Летів птах над солом’яний дах, летів, бубонів: «Десь тут моє діло на вогні згоріло». (Бджоли)
  • Не вмерли, а всі поховані. (Бджоли)
  • Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить. (Бджоли)
  • Повен пень черешень, та нікуди вибрати. (Бджоли)
  • Сидить дівка в темниці, в’яже мереживо без петель, без вузлів. (Бджоли)
  • Сіреньке літа, сіреньке гуде, а жовтеньке носить. (Бджоли)
  • У тісній хатині плетуть бабусі хустину. (Бджоли)
  • Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок. (Білка)
  • Вона його любить, а тікає, він її ненавидить, а шукає. (Блоха і людина)
  • Чорненьке, маленьке, а хоч яку колоду переверне. (Блоха і людина)
  • Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь)
  • Страшний хан живе в горах, на людей наводить страх. (Ведмідь)
  • Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Віл)
  • Вік свій ходить з клунками, та ще сідають на нього з мішками. (Верблюд)
  • Як народився – в чотири труби грає, виросте – гори перевертає, а по смерті на гулянках гуляє. (Віл)
  • По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)
  • Прийшла темнота під наші ворота та й питає лепети, чи дома понура. (Вовк питає собаку, чи дома свиня)
  • Як прийде – не прийде, як не прийде, та прийде. (Вовк на поле, теля з поля)
  • Дім шумить, жителі мовчать. Прийшли капітани, забрали з собою жителів, а дім у вікна пішов. (Вода, риба, рибалки)
  • Ідуть ідунчики, повзуть повзунчики, везуть рогатого, молоть пузатого. (Воли, віз, вила, сніп)
  • Прилетіло – не тупало, взяло білутало, занесло на топтало, на саме допкало. (Ворона вкрала курча)
  • Велика подушка, в ній сім’я незліченна. (Вулик)
  • За лісом, за перелісом золота паличка лежить, хто йде, той минає, в руки не бере. (Вуж)
  • Ні взяти, ні втяти, ні на віз покласти. (Гадюка)
  • Чорну гадюку візьму я в руку – вона не вкусить. (В’юн)
  • Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)
  • Патлатий хазяїн в стріху прилетів. (Горобець)
  • Білий як сніг, надутий як міх, лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска, качка, лебідь)
  • Ходить по городу великого роду, ноги, як лопати, а сліду не знати. (Гуска)
  • В’ється молоток, поправляє нам садок. (Дятел)
  • По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба)
  • Ситий шматок під тином скаче. (Жаба)
  • У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Жаба)
  • Летить – виє, сяде – риє. (Жук)
  • Чорний, а не крук, рогатий, а не віл, шість ніг без копит. (Жук)
  • Які ноги, такий хвіст, по болоті ходить скрізь. (Журавель)
  • Влітку сірий, взимку білий. (Заєць)
  • В’ється вірьовка – на кінці головка. (Змія)
  • На горбочку під дубочком звився, скорчився клубочком. (Змія)
  • Ніс як у свинки, та колючі шерстинки. (Їжак)
  • Повзун повзе, сімсот голок везе. (Їжак)
  • Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. (Їжак)
  • Лежить під хворостом та крутить хвостом. (Кабан)
  • Ні птах, ні звір – щось змішане, а спить завжди підвішене. (Кажан)
  • В сто одежок одягається, в повітрі літає, у річці купається, одежок не скидає, а завжди суха буває. (Качка)
  • Плавала, купалася, сухесенька осталася. (Качка)
  • У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіпляється. (Качка)
  • Кругом бочки бігають клубочки. (Квочка з курчатами)
  • Сидить монах у чорних штанах, із мертвих живих дожидає. (Квочка на яйцях)
  • Лізу, лізу по залізу, на м’ясну гору злізу. (Кінь осідланий)
  • Один усю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже. (Кінь, корова, собака)
  • Сімсот свистить, чотири лопотить, два нюха, два слуха, два дивиться. (Кінь біжить)
  • І вдень і вночі у кожусі на печі. (Кіт)
  • Вставай, господарю, годі тобі спати, бо не буде в тебе хати, ваша чистота схопила красу і понесла на висоту. (Кіт загорівся і побіг на хату)
  • У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умиється. (Кіт)
  • Два серпи на голові, під шиєю мітла, женіть неробу скоріш, бо об’їсть квіти дотла. (Коза)
  • Не дід, а з бородою, не корова, а доїться. (Коза)
  • Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. (Комар)
  • Не вогонь, а обпікає. (Комар)
  • Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс довгенький, хто його уб’є, той свою кров проллє. (Комар)
  • Ніс довгий, а голос дзвінкий. (Комар)
  • Два костури, два лопухи, чотири ходори, дев’ятий Матвій. (Корова з рогами, вухами, ногами, хвостом)
  • Іде в поле – як дощечка, а з поля – як бочечка. (Корова)
  • Спереду страшне, ззаду рясне. (Корова)
  • Стоїть гора посеред двора, спереду вила, ззаду мітла. (Корова)
  • Чотири чотирочки, п’ята шинкарочка, шоста підставочка. (Корова)
  • У болоті плаче, а з болота не йде. (Кулик)
  • Ми, сурмачі-музики, не боїмось шуліки, а шуліка з-за копи, а музики — під снопи. (Кури)
  • Ходить пані по місту, на ній сорочок двісті, вітер повіє — тіло видно. (Курка)
  • Довгі ноги і довгий ніс, по болоті ходить скрізь. (Лелека)
  • Ноги, як лопати, хату поверх хати має, рахунок жабам знає. (Лелека)
  • Маленький коник за морем буває, спереду мильце, ззаду вильце, на грудях біла хусточка. (Ластівка)
  • Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
  • Удень спить, а як ніч прийде – на огонь летить. (Метелик нічний)
  • Бігла Уршульська через Грицьків двір, питалась Гринька, чи Ілько дома. (Миша, півень, кіт)
  • Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Миша)
  • Питалася швидка свірка, чи є хапко вдома. (Миша і кіт)
  • По зерні котилась і в дірку сховалась. (Миша і кіт)
  • Сиву корову і дома не люблять, і на торгах не продають. (Миша і кіт)
  • Тисяча тисяч бондарів роблять хату без кутків. (Мурашки)
  • Був собі Ян-забіян, за одним махом сімсот побивахом. (Мухи і рука)
  • Влітку живе, на зиму вмирає. (Муха)
  • Літом летіло, зимою засіло, прийшло літо — і знов полетіло. (Муха)
  • Навколо нас в’ється, а в руки не дається. (Муха)
  • Що над нами догори ногами? (Муха)
  • Тварина рогата, і рогів багато. (Олень)
  • Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, та не кінь. (Осел)
  • Сидить дівка у темниці, шиє очіпок без ниток. (Павук)
  • Більш за всіх кричить, а найменше робить. (Півень)
  • Всіх я вчасно буджу, хоч годинника не заводжу. (Півень)
  • Упав сніп на весь світ, на кінці ковалі кують. (Півні співають удосвіта)
  • Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)
  • На тім боці на толоці вовки шкуру мнуть. (Поросята ссуть льоху)
  • Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка)
  • Два рази родиться, раз помирає. (Пташка)
  • Без жил, без сустав переплив увесь став. (П’явка)
  • Безкостий Марко перепливе море шпарко. (П’явка)
  • Без крові, без серця, у воді під берегом пасеться. (П’явка)
  • Живе – чорне, а вмре – червоне. (Рак)
  • Швець – не швець, кравець – не кравець, тримає в роті щетинку, а в руках ножиці. (Рак)
  • Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба)
  • Їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не вернулась назад. (Риба і ятір)
  • Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір’я, з’їм не м’ясо. (Риба і вудка)
  • Пір’я є, та не літає, ніг немає, а не здоженеш. (Риба)
  • Не хворе, а завжди стогне. (Свиня)
  • Уночі літає, вогнем миготить, а диму немає. (Світлячок)
  • Хода ходить, віса висить, віса впала, хода з’їла. (Свиня і яблуко)
  • Біла латка, чорна латка – по дереву скаче. (Сорока)
  • Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст. (Слон)
  • Волохате, невелике, всі його бояться. (Собака)
  • Собою не птиця, співати не співа, а хто до хазяїна йде — знати дає. (Собака)
  • Хто на собі свій будинок носить? (Слимак)
  • Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)
  • Біле, як сніг, чорне, як жук, зелене, як гай, вертиться, як біс, і повернеться в ліс. (Сорока)
  • З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик, з пухом, а не птах, лико дере, а личаків не плете. (Цап)
  • Маленька пташка на дереві живе, без вікон, без дверей собі хатку плете. (Шовковик)

Людина

  • На одному коромислі два змії висять. (Брови)
  • Що за звір: дві голови, шість ніг, дві руки, один хвіст. (Вершник на коні)
  • Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два вікна, труба, бомба, а в тій бомбі лепетало. (Волосся, лоб, брови, очі, ніс, рот)
  • Без рук, без ніг, без тіла — однак рву серце і рвати мушу. (Досада, сум)
  • Одного батька і однієї матері дитина, а нікому з них не син. (Дочка)
  • Не золоте, а найдорожче. (Життя)
  • На базарі не знайти, на вагах не зважити. (Знання)
  • Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, увечері на трьох. (Людина в дитинстві, доросла і стара з палицею)
  • А в нашого дядька курей грядка та всі білі. (Зуби)
  • Біленькі щенята з-під печі брешуть. (Зуби)
  • Висить два ряди хустин, посередині червона запаска. (Зуби. Зуби і язик)
  • Два ряди сорочок, а між ними один фартушок. (Зуби. Зуби і язик)
  • За білими березами соловейко тьохкав. (Зуби. Зуби і язик)
  • Коло прорубні сидять білі голуби. (Зуби. Зуби і язик)
  • На червоній перекладинці білі курочки сидять. (Зуби. Зуби і язик)
  • Невеличке корито білими гусьми набито. (Зуби. Зуби і язик)
  • Попід стріхи білі міхи. (Зуби. Зуби і язик)
  • Скраю під вікном білі голуби рядком. (Зуби. Зуби і язик)
  • У тридцяти двох воїнів один командир. (Зуби. Зуби і язик)
  • У хліві два ряди баранців, і всі біленькі. (Зуби. Зуби і язик)
  • Як погляну в погрібець, там лежать два ряди яєць. (Зуби. Зуби і язик)
  • Вкинь у воду — не тоне, вкинь у вогонь — не згорить, вкинь у землю — не загине. (Ім’я людське)
  • Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, лепетуля. (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот)
  • Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить, а прийде обід — їсти просить. (Ледар)
  • Біленькі курочки з підпіччя глядять. (Зуби)
  • Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра, а на макітрі ліс. (Людина)
  • Стоять розсохи, на розсохах мішок, на мішку млинок, сопун, кліпун і лісок. (Людина)
  • Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить на стільці)
  • Бігунці біжать, ревунці ревуть, сухе дерево везуть. (Мертвого ховають)
  • Що люблю — не куплю, чого не люблю — не продам. (Молодість і старість)
  • Сюди-туди повертає, хропе, сопе, часом чхає, на морозі червоніє. (Ніс)
  • Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)
  • Стоять вила, на вилах бочка, на бочці лісок. (Ноги, тулуб, голова)
  • Було собі два брати і обидва Кіндрати, через доріжку живуть і один одного не бачать. (Очі)
  • Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Очі)
  • Два вузлики до неба докинуть. (Очі)
  • Двоє дивляться, одно говорить, а двоє слухає. (Очі, вуха, язик)
  • Дві синиці на палиці, куди хотять, туди й летять. (Очі)
  • Кругле озеречко ніколи не замерзає. (Очі)
  • Маленьке, кругленьке, а весь світ бачить. (Очі)
  • У двох матерів по п’ять синів, і всім одне ім’я. (Пальці на руках)
  • Чотири напарники, а п’ятий кавурник, несуть кривулицю через тік на вулицю. (Пальці і ложка)
  • Прощай розум, завтра стрінемось. (Пиятика)
  • На вазі не зважиш, на базарі не купиш. (Розум)
  • Повен хлівець білих овець. (Рот і зуби)
  • Дві матері по п’ять синів мають. (Руки)
  • Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)
  • Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото, коли б угадати, то меш його знати. (Сльози)
  • Прийшла біда – тече вода. (Сльози)
  • З кожним днем до нього людина ближче підходить. (Смерть)
  • У темному бору сидить птиця-синиця, всі до неї йдуть, всі її бояться, а ніхто від неї не втече. (Смерть)
  • Без рук, без ніг, а всіх кладе на постіль. (Сон)
  • Що в світі наймиліше і найкраще? (Сон)
  • Бринькнула кобза на все село лунко, збігли ся діти до однієї матері. (Учні до школи)
  • Що старше від розуму? (Увага)
  • За білими березами талалайко плеще. (Язик)
  • За гаєм-моргаєм лихий собака бреше. (Язик)
  • Крутиться, вертиться, а в ополонку не впаде. (Язик)
  • Лежить колода серед болота, не згниє і не заіржавіє. (Язик)
  • Стоять берези, а між ними сторож. (Язик і зуби)

Будівля

  • Тепла гармонька весь дім нагріває. (Пічка-радіатор)
  • В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. (Вікно)
  • Одна дірка, а в ній ще вісім дірок. (Подвійні вікна)
  • Одне каже: світай, боже, друге каже: не дай боже, третє каже: мені все одно, що день, що ніч. (Вікно, двері і стіна)
  • Основа соснова, скляне піткання. (Вікно)
  • Пішли куми до кумиці, лясь одна одну по спідниці. (Віконниці)
  • Поле скляне, а межі дерев’яні. (Вікно)
  • Хвостом воду бере, носом випускає. (Водогін)
  • Завжди в кутку вікує, все літо сумує, а прийде зима, весела сама і всіх звеселя. (Грубка)
  • Мати – гладуха, дочка – красуха, а син – кучерявий. (Груба, вогонь і дим)
  • Стоїть пані у білому жупані, хто йде, на неї руки кладе. (Грубка)
  • Хатня корова, поїдаючи дрова, весь дім зігріва. (Грубка)
  • Два стоять, два лежать, п’ятий ходить, шостий водить, сьомий пісеньку співає. (Двері – два одвірки стоять, два лежать, двері ходять, людина водить, двері скриплять)
  • По сінях то сяк, то так, а в хату ніяк. (Двері)
  • Скрипотні-рипотні, куди йдете? Стукотні-гуркотні, нащо вам? (Двері)
  • Собою не птиця, співати не співає, а хто в дім іде, воно знати дає. (Двері)
  • Хто входить і виходить, той перший нам руку подає, ми стоїмо завжди при вході. Нас у хаті кілька є. (Двері)
  • Без рук, без ніг, а хату стереже. (Замок)
  • Круть-верть, під черепочком смерть. (Замок)
  • Малий собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає. (Замок)
  • Чорний цуцик весь дім стереже. (Замок)
  • Загадка на чотири гарматки і гвинтик. (Засув і двері)
  • Стоїть дід над кручею, заткнув рот онучею. (Заткало в печі)
  • Всім, хто прийде й відійде, руку подає. (Клямка)
  • Лежить під плотиком, накритий лохмотиком, хто іде, той торкне. (Клямка)
  • В дірку затикаю, в другу тікаю. (Ключ в замок)
  • Впала стрічка через річку, поєднавши береги. (Міст)
  • У річці зав’яз, по пояс якраз, по спині їздять туди й сюди вози, машини, поїзди. (Міст)
  • Через воду всіх проводить, а сам з місця вік не сходить. (Міст)
  • Через річку ліг, пробігти допоміг. (Міст)
  • Бабу гріє не кожух, а веселий теплий дух. (Піч)
  • Бабуся біла, сива, зимою всім мила, а як літо наступає, бабусю забувають. (Піч)
  • Завжди їсть, а ніколи сита не буває. (Піч)
  • Корова без ніг, без тіла, скирту соломи з’їла. (Піч)
  • Мати – товстуха, дочка – красуха, син – перебір, вийшов надвір. (Піч, полум’я, дим)
  • Без очей, а сльози ллє. (Вікно, що відтало)
  • Стоїть скриня на штандарах, ніхто до неї не ходить, тільки одна пані. (Піч і коцюба)
  • Повна бочка муки, а на версі жуки. (Попіл у грубці)
  • Куди йдеш, то ногами топчеш. (Поріг)
  • Корова чорна, теля риже, теля корову лиже. (Полум’я і челюсті)
  • Червона корова чорне поле лиже. (Полум’я і челюсті)
  • Основа соснова, піткання солом’яне. (Покрівля на хаті)
  • Хто не йде, той на пуп тисне. (Ручка біля дверей, дзвінок)
  • Хвитю, хвитю, повна скриня оксамиту. (Сажа в комині)
  • Бичок у хліві, а роги на дворі. (Сволок)
  • Серед хати лежить Антон плескатий. (Сволок)
  • Що взимку в хаті замерзає, а надворі ні? (Скло у вікні)
  • І не їсть, і не п’є, а все товща стає. (Стіна)
  • Баба лежить, з неї сльозить. (Стріха і дощові краплі)
  • Повна хата тетерят, та нікуди не летять. (Сучки в меблях)
  • Прийди до мене, сядь у мене, дам тобі роботу, будеш робити за роту. (Автомобіль)
  • Я не їм вівса, ні сіна, дайте випити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену. (Автомобіль)
  • Стою на даху, всіх димарів вище. (Антена)
  • Висить на стіні і в той же час падає. (Барометр)
  • За горою вовчі зуби висять. (Білизна сушиться)
  • Без серця вродився, людям пригодився, дай пити – п’є, попрошу – віддає. (Бочка)
  • Сам дубовий, пояс в’язовий, а ніс липовий. (Бочка, обруч, чіп)
  • В сіножаті нагулялася, ізігнулася та й сховалася. (Бритва)
  • Живий мертвого б’є, живий мовчить, а мертвий реве. (Бубон)
  • Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, дітей збирає. (Бубон)
  • Два голуби, а з них біла кров капотить. (Відра з водою)
  • Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра на коромислі)
  • Дві галки сидять на одній палці. (Відра на коромислі)
  • Двоє купаються, а третій дивується. (Відра на коромислі)
  • Іде два брати купатися, один другого не наздожене. (Відра на коромислі)
  • Стукотні, гуркотні, куди ви йдете? Смалені, палені, вам діло яке? (Відра і горшки)
  • Три брати пішли купатись, два купаються, а третій на березі валяється. (Відра на коромислі)
  • Ходять в парі два братики і не б’ються, і не лаються, два братики-кіндратики в криничечці купаються. (Відра на коромислі)
  • Висить бик, кожного дня худшає, а в кінці року вмирає. (Відривний календар)
  • Багато сусідів весь вік разом живуть, а ніколи не бачаться. (Вікна в будинку)
  • Горбате, криве, всю хату обійде, а в кутку стане. (Віник)
  • Куций Степан по хаті скакав. (Віник)
  • Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. (Віник)
  • По землі бігає, під лавою спати лягає. (Віник)
  • По полу скок, по лавках скок та й сяде в куток і не поворухнеться. (Віник)
  • Сидить пані у кутку у порванім кожушку. (Віник)
  • Скручений, зв’язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (Віник)
  • Хто приходить, то до неї підходить, кидає на зуб свій кожух, а коли спекота, то нема роботи. (Вішалка)
  • Стоїть у куточку підв’язане поясочком, хто його рушить, той гуляти мусить. (Віник)
  • Ходить по хаті, ходить по лаві, а часом і по столі, а спить на смітнику. (Віник)
  • Скорчиться в кішку, розтягнеться в доріжку. (Вірьовка)
  • Стоїть хлопець коло порога, ликом підперезався. (Віник)
  • Вітер є – воно робить, вітру немає – також робить. (Віяло)
  • За горою ївга плаче. (Гармонь)
  • На горі гора, в тій горі кора, серце з ниток, а вогню на вершок. (Гасова лампа)
  • Маленький хлопчик у шапці ходить. (Гвіздок)
  • Ходжу босий, хоч і в чоботях, ходжу на голові, хоч я і на ногах. (Гвіздок у підошві)
  • За лісом-пралісом стоїть Надія з Борисом. (Глиняник і щітка)
  • Сидить котик під лавкою, заївся сметанкою. (Глиняник)
  • Весь час стукотить, людський вік коротить. (Годинник)
  • В один і той же час стоїть, висить, ходить, лежить і каже правду. (Годинник)
  • Іде роками, і все за ним слідом. (Годинник)
  • Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік. (Годинник)
  • Не думає, не гадає, а хвостиком все махає. (Годинник)
  • Не їсть, не п’є, а стоїть та б’є. (Годинник)
  • Не собака, а на цепу, не людина, а ходить. (Годинник)
  • Ніг нема, а ходжу, рота нема, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
  • Тик-так, а з місця ніяк. (Годинник)
  • У мене сундучок, в ньому повно шпичачок. Кожна шпичка стежку знає, сундук хвостиком махає. (Годинник)
  • Цока та й цока, побий його морока, кому воно в пригоді, комедія та й годі. (Годинник)
  • Що воно за штука, що цілий вік стука? (Годинник)
  • Дві сестри ідуть, ідуть і нікуди не зайдуть. (Годинникові стрілки)
  • Іде в воду червоний, виходить з води чорний. (Головешка)
  • Був і в кухарів, був я в гончарів, був я у лимарів, упав з лавки, розбився, викинули надвір, і кісток собаки не їдять. (Горщик)
  • Сів пан на коня та поїхав на вогонь. (Горщик)
  • Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка. (Горщик)
  • Старий отаман всіх годував, як упав, то пропав, ніхто кісток не позбирав. (Горщик)
  • Цеп цепований, мур мурований, а посередині дядько сидить. (Горщик)
  • Стоїть півень у хліві по коліна у крові. (Горщик)
  • Чорновусий козачок по живіт у золото загруз. ()
  • Чорний молодець по коліна в золоті стоїть. (Горщик)
  • Зубате, а не кусається. (Граблі, гребінець)
  • Зуби є, а рота нема. (Граблі, гребінець)
  • Дерев’яний пастух по лісу гуляє. (Гребінцем зачісуються)
  • Ні се, ні те, а кожному потрібне. (Гроші)
  • Живий мертвого торкне, мертвий голос подає. (Гудок)
  • Зійду на міст, потягну за хвіст – воно зареве. (Гудок)
  • Качка крякне, берег дзвякне, збираються дітки до одної матки. (Гудок)
  • Крикнула пташка на все горло, і все міста почуло. (Гудок)
  • У Києві дрова рубають, а на весь світ тріски летять. (Гудок)
  • Дивлюсь не надивлюсь, а все смерті боюсь. (Дзеркало)
  • Дивлюсь, такий, як і я, там хлопчик: брови, очі, ніс і вуха. Ну, то хто з вас відгадає, ще воно за штука? (Дзеркало)
  • Сонце-колонце, посередині живиця, хто не відгадає, той не буде жениться. (Дзеркало)
  • Як відріжеш, то збільшиться, як додаси, то зменшиться. (Дірка в тісті, з якого роблять бублик)
  • Горить, палає і втоми не знає. (Доменна піч)
  • Несуть корито, другим накрито. (Домовина)
  • Хто його має, той його не хоче, хто його купує, тому його не треба, а кому йога треба, той не знає за нього. (Домовина)
  • Крута гора, що крок, то кора. (Драбина)
  • Що це за дорога? Вгору іде похило, що не крок, то ярок. (Драбина)
  • Встане – вища коня, а ляже – нижча кота. (Дуга)
  • Через море куций хвіст. (Дужка відра)
  • По дроту ходить, пітьму розгонить. (Електрика)
  • Висить груша, а не з’їсти. (Електролампочка)
  • Повний засічок червоних яєчок. (Жар)
  • Повний хлів червоних корів, чорна прийде, всіх вижене. (Жар і коцюба)
  • Повен хлів червоного товару, прийде мати, і давай всі тікати. (Жар і коцюба)
  • Чорна циганка по золоту скаче. (Жар і коцюба)
  • Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс без дерев. Що це таке? (Карта географічна)
  • Не п’є, не їсть, а веселий, як гість. (Картина)
  • Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а веселі стоять. (Картина)
  • Без початку, без кінця. (Кільце або яйце)
  • Верто вертосно, хрестів, може, зо сто. (Клубок)
  • Кругле, як м’яч, хвіст має, а за нього не підіймеш. (Клубок)
  • Не рубано, не тесано, на одному місці хрестів двісті. (Клубок)
  • Тисяча доріжок не в один ряд лежать. (Клубок)
  • Біле, а не сніг, не сорочка, а зшита, не поле, а засіяне. (Книжка)
  • Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)
  • Кожний, скільки хоче, бере, а все лишається. (Книжка)
  • Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книжка)
  • Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а розказує. (Книжка)
  • По білому полю чорним маком сіяно. (Книжка)
  • Хто говорить мовчки? (Книжка)
  • Язика не має, а розуму навчає. (Книжка)
  • Чотири брати і всі Кіндрати. (Колеса)
  • Чотири брати біжать, один одного не здоженуть. (Колеса)
  • Серед села стоїть бочка вина. (Колодязь)
  • Чорна труба веде з двора і дивиться в небо. (Комин)
  • В лісі росло, і листя було, тепер носить живе тіло. (Колиска)
  • Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. (Колиска)
  • Під склом сиджу, в один бік гляджу. (Компас)
  • Баран-баранець, повна хата овець. (Коробка з сірниками)
  • Кривий, горбатий, на спині розп’ятий. (Коромисло)
  • Їхав пан капітан, став, дівчину попитав, що за кості лежать, що й собаки не їдять. (Костриця)

Відкритий урок з української мови

Відкритий урок

з української мови

3 -Б клас

вчитель початкових класів

Богдан О.О.

Дата: 26.11. 2014р.

Тема: Закріплення вмінь добирати слова для перевірки ненаголошених голосних у коренях слів. Усне складання розповіді за малюнком і опорними словами «У бібліотеці»

Мета: Вчити учнів знаходити перевірне слово шляхом зміни форми слова або підбором спільнокореневого слова, формувати в учнів правила правильної вимови слів ненаголошеними [e], [и] в корені слова, розвивати фонематичний слух, орфографічну пильність, увагу, мислення; виховувати естетичні почуття, любов до природи рідного краю, до поетичного слова.

Обладнання: великий кошик, рушник, дари саду і городу ( яблука, груші, горіх, калина, капуста, морква, буряк, кукурудза), ілюстрації осінніх пейзажів, листочки з записаними складами, картки з завданнями, мікрофон, музичний супровід.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: урок — гра «Осінній кошик»

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Діти, сьогодні до нас на урок завітали гості. Привітаймося.

Станьте, діти, всі скоріше.

Усміхніться всім миліше.

Привітайтесь: «Добрий день!»

Продзвенів дзвінок: «Дзень-дзелень»

ІІ. МОВНО ПОЕТИЧНА РОЗМИНКА

Завдання: дібрати до загадки римовану відгадку.

  1. Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем!

По траві іще зеленій

Між дерев в саду ідем.
Йдемо по листу золотому,

Мов по килиму м`якому,

Що на весь прослався сад.

Здрастуй, місяць…(листопад).

М. Познанська

  1. В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро — золотаві. —

Де не глянь навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі,

Небо синє, чисте

Метушні нема… Тихо з пензлем ходить… ( осінь золота ). . Т. Коломієць

— Як ви здогадались, за якими ознаками?

Осінь – чарівниця завітала до нас на урок. Вона бажає всім роздати свої дари, але щоб їх отримати треба старанно працювати, всі завдання осені виконати

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

  1. Каліграфічна хвилинка

Перевірте, чи готові ви до роботи.

Зошит свій я відкриваю та під нахилом кладу,

І всім друзям покажу, як красиво я пишу.

  • Перевірте свою поставу під час письма за таблицею « Пиши правильно».

  • Різкий осінній вітер розвіяв листочки , на яких осінь записала слово.

  • Зберіть його правильно і прочитаєте назву предмета, з яким осінь прийшла до нас на урок.

ко

ши

К

к

-Запишіть правильно букву «ка» та з`єднання букв. (Вчитель здійснює показ на дошці).

— Запишіть, яке слово утворилося. (Кошик).

— Який синонім до цього слова? (Козубок).

( Вчитель майже протягом всього уроку дістає з кошика дари осені, а перед цим пропонує загадку, щоб діти здогадалися про те, що дістає. На овочах і фруктахзавдання).

  1. Робота з деформованим реченнямприслів`ям

Загадка. Висить відерце, а у відерці — серце. (Горіх)

Завдання. Відновіть прислів`я, запишіть його в зошити.

Деформоване: за, іде, собою, осінь, несе, дощі

Відновлене: Осінь іде, за собою дощі несе.

  • Як ви розумієте це прислів`я?

  • Яке це речення за метою висловлювання?

  • Яке за інтонацією?

  • Знайдіть і підкресліть основу речення.

О ´= О = ому=

Поширене чи непоширене?

  • -Знайдіть у реченні слово, яке відповідає такій схемі:

  • В якому слові ненаголошений голосний вимовляється нечітко? (Несе).

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Сьогодні ми формуватимемо вміння правильної вимови слів з ненаголошеними [e], [и] в корені слова, будемо вчитися перевіряти написання слів з ненаголошеними [e], [и] в коренях слів. Вчитися знаходити перевірне слово шляхом зміни форми слова або підбором спільнокореневого слова.

  • Як ви думаєте, чого навчить вас цей урок? Продовжіть речення:

  • Цей урок навчить мене… ( правильно вимовляти слова з ненаголошеними [e], [и] в коренях слів).

  • Я хочу навчитися …(правильно писати слова ненаголошеними [e], [и] в корені слова).

Після уроку я зможу…(знаходити слова з ненаголошеними [e], [и] в корені, перевіряти цю орфограму).

Вчитель: — Отож, не пропустіть ні одного ненаголошеного голосного, які всюди приховала осінь.

V. Робота по темі уроку

1. Робота в групах (вправа 179, с. 80)

— Розгляньте малюнок. Усно складіть за ним невеличку розповідь за темою «У бібліотеці». Уживайте такі слова і вирази: у дитячій бібліотеці, багато книжок, у кожній книжці, на сторінці, біля столу, книжкові полиці, читач, бібліотекар.

Словникова робота

Що означає слово бібліотека? (З грецької — «зібрання книг»)

— Слово бібліотека прийшло до нас з грецької мови і означає «бібліон» — «книжка», «тека» — «сховище».

— Яка бібліотека була першою у Київській Русі і хто її засновник? (Бібліотека Ярослава Мудрого при Софіївському соборі.)

2. Розвиток мовлення (вправа 180, с. 80)

— Запишіть відомості про книжки, які ви нещодавно прочитали.

3. Вправляння у добиранні перевірних слів (вправа 181, с. 81)

— Прочитайте слова з двома ненаголошеними голосними, добираючи до них з довідки слова для перевірки спочатку першого, а потім — другого звуків. Запишіть подані і дібрані слова за зразком.

— Поставте наголоси. Підкресліть букви, які позначають наголошені звуки [е], [и]. Зверніть увагу: щоб ненаголошений звук став чітким і виразним, його треба поставити під наголос.

— Пригадайте правило перевірки ненаголошених [е], [и]. (Щоб знати, яку букву (е чи и) написати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього споріднені слова так, щоб ненаголошений звук став наголошеним. )

Запам’ятайте! Підібране слово з наголошеним звуком називається перевірним. Ним можна перевірити, яку букву писати — е чи и: село — села, димок — дим.

Все важливе в нашій мові,

Ось, приміром, річ така:

Е чи И писати в слові —

Часто сумнів виника:

сЕло чи сИло?

Якщо ясно, то не дуже —

Щоб уникнуть зайвих мук,

Ти під наголос, мій друже, 

Зразу став сумнівний звук: 

Село — села. 

Звук виразно зазвучить — 

Як писать тебе навчить.  Д. Білоус 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

( Виконується під музичний супровід

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Творчий диктант

Загадка. У вінку зеленолистім, у червоному намисті

Видивляється у воду на свою дівочу вроду. (Калина)

  • Корінь від слова грибочки, суфікс від слова хмарне (небо), закінчення від слова зимовий. (Грибний)

  • Корінь від слова синові, суфікс і закінчення від слова голосочок.(Синочок)

  • Префікс від слова заходить, корінь від слова покликати.(Заклик)

  • Що об´єднує всі ці слова?( Ненаголошені[e], [и] в корені слова).

  • Які перевірні слова ви добирали?

  • Інтерективна гра «Переплутались рядки, ти їх швидко віднови»

(Робота в парах)

Загадка. На городі молода пишні коси розплела.

У зеленії хустинки золоті ховає хмаринки. (Кукурудза)

Завдання. Скласти віршик з рядків. Записати в зошит.

(На кожній «зернині»- великий жовтий овал- прикріплені картки з віршем)

Й ненароком розлила. 4

Хмарка йшла на іменини 1

В подарунок дощ несла 3

До сестрички, до хмарини, 2

Перевірка роботи: зачитують по одній парі з кожного ряду.

Перевірка слів з ненаголошеними[e], [и] вкорені слова

  1. Інтерактивна гра «Експрес -інтерв´ю»- метод «Мікрофон»

  • Осінь, як і кожна пора року, чимось подобається, а чимось-ні.

  • Пригадайте свої спогади про осінь і скажіть про це.

Починаємо так: «Мені осінь подобається тому, що…»

«Мені осінь не подобається тому, що…»

  • Літературно — логічна гра « Доскажи словечко»

  • Осінь приходить у край непомітно,

  • Тиха у неї ( хода).

  • Небо високе сміється блакитно,

  • В річці синіє (вода)

  • Я нагадаю прикмети охоче:

  • Зменшились дні і подовшали (ночі).

  • Запам´ятайте прикмети народні

  • Дні хоч ще теплі, а ночі ( холодні).

  • Уся дітвора тепла ще бажає,

  • А листя пожовкле з дерев ( облітає).

  • Скоро від холоду згинуть комахи,

  • Нічого їсти буде для ( птахи).

  • Осінь від нас непомітно відходить

  • Підсумок нашій роботі ( підводить)

4. Усне виконання вправи 182 (с. 81) 

— Прочитайте слова з ненаголошеним [и], добираючи до них перевірні. У словах ставте наголос. 

— Чи слова блискучий і блискавка спільнокореневі? Доведіть. 

— Так, спільнокореневі, бо у них однакові корені блиск- і однакове значення. 

Блиск — блискучий, блискотіти, блискавка, блискавиця, блиснути, блискати, блискіт, блищати. 

5. Робота в парах 

— Спишіть, добираючи до слів з пропущеними буквами перевірні. 

Сх..лити, л..сточки, т..мніє, в..сняний, в..селий, кр..ло, л..жить, л..тить, ст..пи, ш. .поче, т..хенько, ш..рокий, к..слиця, м..док, в..сокий, гл..бокий, д..міти, гр..чаний, в..шневий, с..ло. 

— Говорять, що в цих словах орфограма — ненаголошені е, и в корені слова, що перевіряються наголосом. 

Орфограма — це написання певного звука, слова. Таке написання визначається й закріплюється тим чи іншим правилом (орфографічним). 

6. Гра «Обери перевірне слово» 

— Яке зі слів підходить для перевірки орфограми у слові? 

С..лач — села, сила. 

В..сляр — весла, вислав. 

Кр..чати — крекче, крик. 

Ш..потіти — шепіт, шип. 

7. Самостійна робота 

— Спишіть. Підкресліть орфограму. 

Садок в..шневий коло хати, 

Хрущі над вишнями гудуть. 

Вода оживляє і луки, і поле, 

Співає, дзюркоче, тече і ш..поче. 

V. Підсумок уроку. Оцінки. Коментар. 

— Що вивчали на уроці? 

— Що для вас було новим? 

— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі? 

— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному складі? 

— Як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголошеному складі кореня слова? 

— Яке слово називається перевірним? 

VІ. Домашнє завдання 

Вправа 183, с. 81–82.

Урок «До джерела народної мудрості. Сад фольклору.»

Урок читання в 3 класі

 

Тема: До джерела народної мудрості. Сад фольклору.

Мета: Закріпити знання, одержані під час вивчення розділу «З чистого                                                                                       джерела   народної мудрості», дати ширші уявлення про фольклорні джерела,   виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції. Вдосконалювати техніку читання.

Матеріал до уроку:

Тематична виставка книг, ілюстрації, малюнки дітей, збірник творів «Позакласне читання» для 3-го класу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

     Ось і дзвоник продзвенів

     Для маленьких школярів

     Він покликав на урок

     У чарівний світ казок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

  Наш народ має надбання невичерпні, цілющі і чисті, як джерельна вода. І ми з вами сьогодні зупинимось біля джерела народної мудрості. Український народ має свою чудову скарбницю. Ми завітаємо у сад «Фольклору». У саду ростуть чарівні квіти, а щоб вони розцвіли, нам потрібно розгадати загадку:

Хто мовчить, а всіх людей вчить? (Книжка)

  • Молодці, діти. Ви правильно відгадали.

   Тепер сад Фольклору повідає нам свої  таємниці.

(На дошці розміщені зображення квітів з написами: казки, пісні, прислів’я, приказка, загадка, скоромовка, смішинка, лічилка).

  • Ось ці твори належать до фольклору, що в перекладі з англійської мови означає «народна мудрість».

ІІІ. Актуалізація читацького мислення

  1. Бесіда.

Колись народна мудрість передавалась від покоління до покоління, з уст в уста і звалася усною народною творчістю. З виникненням писемності, завдяки збирачам творів усної народної творчості (етнографам) ми знайомимось і вивчаємо з книг.

  1. Виставка книг і розгляд дитячих ілюстрацій
  • За заголовками книг довести, що вони, справді, стосуються теми уроку.
  • Вибрати збірку творів і назвати кілька творів з неї.
  • Висловити припущення про зміст твору за його заголовком.
  • Які книги ви читали?
  • Які книги бачите в перше?
  • Розгляд ілюстрацій дітей до теми «Усна народна творчість».

ІV. Робота над темою уроку

Український народ завжди відзначався пісенністю. Співав радісні пісні, коли було весело, коли сумно – звучали журливі і невеселі. Співають наші люди коли працюють. Пісня супроводжує нас завжди, навіть тоді коли хочеться спати. Тоді мама співає нам колискову пісню.

  1. Слухання колискових і дитячих пісень.
  2. Роль лічилки в дитячому житті

а)   — Послухайте вірш. Подумайте, як його ще можна назвати?

             Приступаємо до гри

             М’яч один, а нас аж три:

             Грав я сам,

             І грали вдвох

            А тепер пограєм втрьох.

    — Це лічилка.

    — А для чого люди придумали лічилки? (Щоб у грі вибрати ведучого).

б) Читання лічилок (Позакласне читання ст. 44-45).

    3. Робота над смішинками, небилицями, забавлянками.

                 Слухняна  

  • Оленко, а хто за тобою сидить?
  • Я не знаю, бо вчителька казала, що назад обертатися не можна.

 

        Хоч круть, хоч верть

  • Павлику, чому в тебе один черевик чорний, а другий коричневий? А ну біжи додому і перевзуйся!
  • Та я вже повернувся, тільки вдома теж один черевик чорний, а другий коричневий.

 

            Небилиця

Був собі Іван-сміхован,

Що все робить сміхом.

Кілком підперезувався,

Підпирався міхом,

На печі ставок мав,

Черпав воду саком.

Ловив рибу грабельками,

Качок стріляв маком.

Цей Іван-сміхован

На полиці молотив,

На припічку віяв,

А під пічкою виорав

І пшеницю посіяв!

Отакий-то наш Іван:

І веселий, і чудний

Просто сміхован.

 

 

 

  Послухайте забавлянки для молодших братиків і сестричок:                                     

Забавлянки

Киця Мура

Де ти була?

  • У бабусі.
  • Що робила?
  • Миски мила,

Дві помила, дві розбила

Баба голову набила!

V. Фізкультхвилинка:

    Гойда-гойда, хить та хить –

Гой-да, гой-да

Добра в коника хода,

Поводи шовкові

Золоті підкови.

 

 

 

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі над водою

Щось тріпоче бородою.

Та зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить.

Гойда-гойда, хить та хить!

  1. Робота над загадкою

Запиши відгадки у клітинки так, щоб вийшло ключове слово «Загадки».

  1.            Вся дорога всипана горошинами. (Зорі)
  2.            Літом летіло, зимою засіло. (Муха)
  3.            Висить відерце, а в відерці — серце. (Горіх)
  4.            Взяв мороз в долоні кетяги червоні.

         Здивувався:„Звідки ягідки-блискітки?
         Взимку я неначе отаких не бачив. ..»

 „Чи вони на схилах у снігах вродились?»

  підліта синиця, пташечка-хитриця.

  Та й морозу каже: „То цукерки наші». (Калина)

5. Червоненький він, кругленький,

  Ще й для соусу добренький. (Помідор)

  1.              Що то за голова, що лиш зуби й голова? (Часник)
  2.              Хочеш не хочеш, а плакать заставить. (Цибуля)

 

З

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

Г

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д

 

 

 

 

 

 

 

 

К

 

 

 

И

 

 

 

 

Бесіда.

  • Що таке загадка? (Загадка від слова «гадати», «думати».Це – дотепне запитання бо вислів, що вимагає розкриття, відгадки. Виникли загадки дуже давно. Вони бувають про тварин, явище природи, рослини, тварини, предмети побуту).
  • А яка будова відгадок? (Це можуть бути: — запитання, оповідання, розмова).
  1. Читання та обговорення казки «Чарівні люстро, килим і яблуко».

Слухаючи чи читаючи казку, ви поринаєте у її чарівний світ. Несходжені стежини ведуть нас на край землі. Дикі лебеді літають над безкрайнім морем. Долаючи безліч небезпек і пригод, маленький безпомічний хлопчик раптом стає сильним і хоробрим. Розум і винахідливість допомагають йому в поєдинку із жорстоким змієм.

      Казка повниться різними чудесами. Так, як і та, що ми будемо читати.( Позакласне читання ст.. 50-51 «Чарівні люстро, килим і яблуко»).

    а) читання казки підготовленими учнями;

    б) мовчазне читання казки учнями;

    в) перевірка змісту казки.

— Вибрати правильну відповідь

Завдання 1

 У короля було:

а) два сини;

б) три сини;

в) п’ять синів.

Завдання 2

Панна забажала:

а) найдорожчій подарунок;

б) найкращій подарунок;

в) найпотрібніший подарунок.

Вибрати сучасні досягнення людства , про які мріяли колись в образі люстерка, килима:

а) літак;

б) космічний корабель;

в) телескоп;          

 

Завдання 4

Панна вибрала:

а) люстерко;

б) літаючий килим;

в) цілюще яблуко.

г) телевізор.

 

Підсумок.

—  Чому панна вибрала яблуко?

 

3. Народні прислів’я, приказки.

 — Ми ще з вами не опрацювали прислів’я і приказки 

 Ігровий момент

(Стукіт у двері).

  • Діти, а це хто до нас завітав?

 

 

 

Прислів’я

  • Діти, ми дізналися, що тут вивчають народну мудрість і вирішили завітати до вас у гості.

Вчитель:

Прислів’я і приказка:

  • Ми прислів’я і приказка.

 

Прислів’я – це стислий влучний вислів, що має повчальний зміст. Прислів’я – це завершене судження.

Приказка – це образний вираз, який має яскраву оцінку, певного явища. Приказка побудована як незакінчена думка.

 

  • А тепер, діти, ми хочемо провести фольклорний конкурс.

(Клас ділиться на три команди).

  • Хто назве більше прислів’їв і приказок?

(Бали пишемо на дошці. Визначаємо переможців).

Прислів’я – Ми принесли картки з прислів’ями і приказками. Ми хочемо вибрати двох учнів. Один буде вибирати прислів’я, а інший приказки.

  • А ви, діти, перевіряйте, чи правильно виконали завдання ваші товариші.
  • Молодці. На згадку про нашу зустріч ми хочемо залишити сувеніри. (Календарики)

      Прислів’я

1. Тиха вода греблю рве.

2. Правда очі коле.

3. Хліб усьому голова.

4. Хліб – батько, вода – мати.

       Приказка

  1. Не копай яму іншому.
  2. Як кіт наплакав.
  3. Робити з мухи слона.
  4. Не кидай слово на вітер.

 

VІ. Підсумок уроку.

— Діти, ось і закінчується наш урок – подорож до саду «Фольклору»

— Назвіть твори, що входять до усної народної творчості.

— А які твори вам найбільше подобаються?

— Що найбільше запам’яталось на нашому уроці?

(Виставлення оцінок за урок).

 

VІІ. Домашнє завдання.

  • На наступному уроці позакласного читання ми ознайомилися з казками в яких є автори.
  • Я рекомендую вам прочитати казки:
  1. Олександр Зима «Про сірого ворона та чарівні окуляри».
  2. Ірина Калинець « Казка про лі нобіль».
  3. Всеволод Нестайко «Терентій з країни Сонячних Зайчиків»
  • Підготувати розповіді про цих письменників.
  • На цьому наш урок закінчено. Дякую за працю на уроці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігри та конкурси для дітей на свято. Гра «день захисту дітей» Рухливі ігри на день захисту дітей

Тамара Сапалова

Ось і закінчився навчальний рік, настало літо. Щороку 1 червня ми відзначаємо прекрасне свято-День захисту дітей.

День перший літа — це просто чудо!

Зустрічають цей день всюди!

Адже це — День захисту всіх дітей,

Хлопці, сьогодні в цей сонячний, світле святоми для вас підготували конкурсну програму, яка називаєтьсяМаленьке серце-частинка великої«.

Ми вам роздамо маленькі сердечка, Які ви повісите на велике серце.

Зараз ви розділіться на 2 команди: «Дитинство» і «Посмішка» .Победівшей команді даватимемо сердечко, Яке ви будетевішати на свою сторону великого серця. Отже, ми починаємо наші змагання. перший конкурс називається: «Колобок» .Нужно обручем покотити м’яч до фінішу і назад, передати м’яч і обруч наступного за командою.

другий конкурс під назвою: «Книжкові гонки» .Нужно затиснути м’яч між колінами і покласти книгу на голову і бігти до фінішу і назад, передати все з наступних підстав.

третій конкурс: «Кіт у чоботях» .Перший гравець одягає чобіт, добігає до кеглів і красиво кланяється, далі біжить до фінішу і назад. Передає чобіт з наступних підстав.

А зараз музична пауза. Гра на увагу.

Назва четвертого конкурсу: «Наряди і оживи бабусь»! Перший учасникбіжить і зав’язує хустку на кульці. Другий біжить, прийнявши естафету, малює очей, наступний ніс і так далі.

Ось такі бабусі вийшли!

п’ятий конкурс: «По щучому велінню» .Перші учасникикоманд беруть відерця з водою, біжать до фінішу і назад, передають відерця наступним гравцям.

шостий конкурс: «Ведмеді» .Ігрокі встають на руки і на ноги. Пересуватися потрібно, як би перевалюючись, з одного боку на інший.

«Жаба-мандрівниця» .В сьомому конкурсідвоє кладуть палицю на плечі і тримають її руками. Третій зображує жабу, висить на ціпку. Потрібно швидким кроком дійти до фінішу і назад.

Останній конкурс: «Танцюючі роботи» .Станцевать як роботи під пісню:»Чунга Чанга».

В результаті виявилося, що обидві команди набрали однакову кількість сердечок. Перемогла дружба!

під пісню: «Не забирайте сонце у дітей«Діти малювали долоньками промінчики для сонечка.

Ось таке сонечко усміхалося всім в цей чудовий день!

конкурсну програмупідготувала творча група вихователів: Сапалова Т. А; Нікітіна Т. В; Калініна Е. В.

Спасибі за увагу.

Дитячі свята — це просто чудо. Радість хлопців настільки щира і завзята, що завмирає серце. Кожна дитина потребує підвищеної уваги, а якщо він — винуватець торжества, то особливо. На будь-яке свято можна влаштувати ігри та конкурси для дітей. Буде потрібно невелика підготовка і гарний настрій. Складіть невелику розважальну програму, Включивши в неї і рухливі ігри, і інтелектуальні вікторини. Такий вечір припаде до смаку всім без винятку! Маленькі непосиди витратять весь заряд енергії і заснуть без задніх ніг!

Приємний клопіт

приготувати гарне вбраннядо свята потрібно не тільки собі, а й приміщення, в якому буде проходити торжество. Застілля, ігри, конкурси для дітей на день народження пройдуть в три рази веселіше в красивому залі. Не потрібно замовляти декоратора і розоряти сімейний бюджет. Все можна зробити своїми руками. Залишайте з куль арки, гірлянди, розвісьте ліхтарики і паперові квіти. У магазинах є розтяжки з побажаннями і теплими словами. Виберіть тематику для вечірки — так буде ще простіше підібрати атрибутику. обзаведіться дитячої одноразовим посудом. Це дуже зручно і красиво. Яскраві стаканчики і барвисті тарілки точно сподобаються маленьким запрошеним. Гості, увійшовши в барвисте, ошатне приміщення, будуть в захваті, і хвиля гарного настрою підніметься вгору!

Командний дух

Розважальна програма повинна бути різноманітна, так як малюкам швидко набридає одне і те ж заняття. Спробуйте провести ігри та конкурси для дітей, розділивши їх на дві команди. Це дуже згуртує колектив і підштовхне малознайомих малюків до дружби. Постарайтеся розділити дітвору так, щоб сили команд були приблизно однаковими. Це допоможе уникнути конфліктів і непорозумінь.

«Битва кулями»

Розділіть кімнату на дві частини, роздайте кожній команді по п’ять величезних кольорових куль. Їх завдання: поки звучить музика, потрібно перемістити кулі на сторону противника, не переступаючи зазначеної на підлозі риси. Виходить дуже веселий гармидер. Краще проводити такі ігри-конкурси для дітей 10 років, так як малюки молодшого віку можуть впасти і травмуватися.

«Монетний двір»

Для цього конкурсу потрібно кілька монет і дві чашки. Команди шикуються один за одним, кожному видається по монеті. На відстані 4 метрів від хлопців стоять порожні чаші. Завдання гравців — донести на шкарпетці монету і покласти її в чашу. У якої команди буде більше монет в чаші, та оголошується переможцем.

Можна провести творчі ігри та конкурси для дітей на свято. Запропонуйте командам зробити на швидкість вітальний банер для іменинника. Нехай проявлять свої здібності та почуття прекрасного. Кожній команді видайте однаковий набір: фарби, пензлі, фломастери, ватман або рулон непотрібних шпалер. Зберіть з дорослих журі — нехай вони винесуть свій вердикт.

світле свято

Перший літній день дарує маленьким жителям землі веселе свято. Більш ніж в тридцяти країнах проводяться ігри, конкурси на День захисту дітей. Всюди всілякі веселі концерти і заходи, звучить музика і сміх. Це найкраще свято для дітей. Малюкам вручають подарунки і солодощі.

Найпоширеніший конкурс, який проводиться щорічно 1 червня, — малюнок на асфальті. У кожному місті виділяється спеціальна площа, де діти крейдою зображують природу, рідних і близьких, тварин і свої мрії.

Якщо немає можливості влаштувати дітям конкурс малюнків на асфальті, то видайте кожному аркуш ватману. Переможе, звичайно ж, дружба. Але намагатися хлопці будуть в повну силу.

Ігри, конкурси на День захисту дітей повинні бути простими і зрозумілими. Не потрібно вигадувати щось надприродне. Нехай діти в цей день веселяться, пурхають і не відчувають почуття суперництва.

«Дюжина»

Старшим дітям не завжди цікаво брати участь в дитячих конкурсах. У 12 років хлопці вже починають перетворюватися в підлітків, і інтереси у них змінюються. потрібно придумати цікаві ігриі конкурси для дітей 12 років. Такі, щоб їм обов’язково захотілося взяти участь.

Діти діляться на команди. Ведучий дає їм лист і ручку. Кожен учасник пише будь їстівний продукт і загинає листок. Потім команди обмінюються листочками і розгортають їх. З цього набору продуктів вони повинні за хвилину придумати фірмове блюдо, розповісти докладний рецепт, і дати йому шикарне назву. Перемагає найоригінальніший кулінарний шедевр!

ювілей

Вашому чаду вже 10 років. Час пролітає блискавично, а разом з ним і дитинство. Ігри, конкурси для дітей 10 років повинні бути не зовсім дитячими. Адже брати участь в них буде серйозний дорослий ювіляр!

Запропонуйте хлопцям сходити в ліс за грибами. Ведучий заздалегідь ховає в кімнаті картонні гриби. Вони можуть бути розвішані і розкладені де завгодно. Головне — це знайти містечко поукромнее. Що увійшли в кімнату хлопці повинні знайти якомога більше грибів. Хто виявиться кращим шукачем, той отримає приз!

презенти

Ігри та конкурси для дітей повинні закінчуватися врученням призів. Не забудьте купити достатню кількість приємних дрібниць, Щоб ніхто не пішов без подарунка! Підійдуть ліхтарики, брелоки, канцтовари, солодощі. Діти будуть раді будь-якому виграному призу! Для дівчаток придбайте шпильки, обідки, гаманці. Отримавши один приз, малюки будуть намагатися з усіх сил, аби виграти ще!

«Перевіряємо інтелект»

Зберіть всіх дітей в коло, сядьте зручніше і проведіть казкову вікторину. Ведучий задає навідні запитання або читає цитату з казки. Хлопці повинні вгадати назву казки. За кожну правильну відповідь гравець отримує фантик. В кінці проводимо підрахунки і виявляємо самого завзятого любителя казок. Переможець отримує приз!

Кожна дитина по черзі повинен згадати прислів’я, приказку або рядок з пісні, пов’язану з тваринами. Той хто не може згадати нічого протягом хвилини, вибуває з гри.

Запропонуйте хлопцям пограти в «Перевертні». Ведучий говорить словосполучення, а хлопці повинні переробити його з точністю навпаки! наприклад:

  • сумні дівчинки — веселі хлопці;
  • товста жінка — худий чоловік;
  • миша без босоніжок — кіт у чоботях.

уважність

Перевіримо дітей на уважність. На величезному підносі розкладіть різні предмети, від великих до самих крихітних. Нехай діти хвилину милуватимуться на них, а потім накрийте покривалом піднос і запропонуйте хлопцям записати на аркуші паперу всі предмети з таці. Той, у кого список виявиться солідніше, виграв.

Приділяйте дітям якомога більше уваги. Кожен свій день народження і сімейне свято вони запам’ятають на все життя! Конкурси, ігри, вікторини для дітей — дуже захоплююче заняття. Поки дітки розважаються і виграють призи, дорослі можуть трохи розслабитися і поговорити по душам! Перераховані вище гри-конкурси на День захисту дітей і день народження підійдуть до будь-якого іншого свята.

сценарій конкурсної програмидо Дня захисту дітей

Звучить музика, з’являються ведучі.

Ведучий 1: Всім-всім добрий день!
Ведучий 2: Всім-всім променистих усмішок і хорошого настрою! Тому що сьогодні дійсно добрий день — День захисту дітей!
Ведучий 1:
Дитинство — час золоте
І чарівні мрії.
Дитинство — це ми з тобою,
Дитинство — це я і ти!
Ведучий 2: Сьогодні в цьому залі зібралися такі красиві, такі дорослі юнаки та дівчата. Ви залишаєте казкову країну дитинства і вступаєте у велике життя.
Ведучий 1: Щаслива, безповоротна пора дитинства! Як нам не любити спогади про неї?
Ведучий 2:
Нам згадається не раз
Та добра планета,
Де з промінчиками очей
Зустрічаються світанки,
Ведучий 1:
Де чудеса живуть,
Чарівників і фей,
Де яскравіше світ навколо
І дзвінкіше пташині трелі.
Ведучий 2: Як все-таки шкода, що не повернуться дні щасливого дитинства! І кожному з нас хочеться хоч на мить опинитися там, в цій маленькій країні під назвою «Дитинство»!
Ведучий 1: Покопатися в пісочниці і в знак великої дружби стукнути Юльку лопаткою по голові.
Ведучий 2: Влаштувати бійку з Сергійком через триколісного велосипеда або злетіти під хмари на гойдалках.
Ведучий 1: По-справжньому вірити в Діда Мороза і Бабу Ягу, перетворюватися в піратів . ..
Ведучий 2: Але дитинство йде безповоротно. От якби знати, куди?
Ведучий 1: Можливо, на це питання нам відповість наша вокальна група, яка виконає пісню «Куда уходит детство?» (Пісню виконує або дійсно шкільна вокальна група, або вона просто прогривается на магнітофоні).
Ведучий 2:
Сьогодні тут, друзі мої,
Ми зібралися не дарма.
Поспішаємо привітати від душі
Дівчат і хлопців!
Ведучий 1:
Нехай ангел вас зберігає завжди
Від життєвих втрат
І дитинство нехай хоч іноді
Вам відкриває двері!

Ведучий 2: Ми запрошуємо до мікрофона … (до мікрофона запрошується або завідувач гору, або директор школи).
Ведучий 1:
Кораблик дитинства спливає в дитинство.
Білі великі труби скошені назад.
Дайте надивитися, на прощання надивитися,
Дайте мені наслухатися, як вони гудуть!
Ведучий 2:
Вітерець на палубі торкнув чиєсь волосся,
На щоці блиснула раптом неслухняна сльоза.
Як шалено хочеться, мені, повірте, дуже хочеться
Час швидкоплинний повернути назад!
Ведучий 1: Давайте, сьогодні, в День захисту дітей, спробуємо зробити диво і повернути час назад. Згадаймо дитинство золоте!

Ведучий 1: Чудове вийшло твір. І дитинство у вас було дуже веселе. Тому ви сьогодні такі веселі й радісні. А ще тому, що вас прийшли привітати гості нашого свята. (До мікрофона запрошуються гості, якщо такі є).
Ведучий 2: Отже, увага! Подорож в країну дитинства починається! Згадаймо час, коли ви були зовсім-зовсім маленькими і ще не ходили в дитячий садок. Всі діти дуже люблять подарунки. Я запрошую дві команди по шість чоловік, які більше всіх хочуть отримати святкові призи.

Конкурс «Молокососи»

Капітанам команд вручається велику посудину з напоєм (компот, сік, вода), а кожному учаснику — по довгій соломинку. Учасники команд стають навколо судини, одночасно опускають туди свої соломинки і починають пити напій. Перемагає та команда, яка перша спустошить посудину. Призи переможцям та заохочувальні призи необхідно заготовити заздалегідь і не забувати вручати за підсумками кожного конкурсу.

Ведучий 1: А зараз, діти, сядьте на стільчики і уважно подивіться танець (або послухайте пісеньку). Виступає або хореографічний, або вокальний колектив.
Ведучий 2: Будинки, під теплим маминим крильцем, звичайно, добре. Але, настає день, коли малюк вперше виходить в світ. І починається велике життя зазвичай з дитячого садка.
Ведучий 1: Мабуть, головне в дитячому саду — це друзі. Якщо є гарна компанія, То навіть несмачна каша, зла вихователька і старі іграшки відступають на другий план.
Ведучий 2:
Багато-багато днів поспіль,
Влітку і взимку,
Ми ходили в дитячий сад,
У дитячий сад рідний.
Ведучий 1:
Ми завжди сюди поспішали,
Дуже ми його любили.
Всі хлопці кажуть:
«Не забудемо дитячий сад!»
Ведучий 2: Ось з таким райдужним настроєм двоє друзів збираються в дитячий сад. Це будете ви (запрошуються два юнаки).
Ведучий 1: Їх мами, поспішаючи на роботу, намагаються швидше їх одягнути. Ось у нас «мами» (запрошуються дві дівчини).
Ведучий 2: Отже, одяг вже приготовлена, але раптом відключається світло!

Конкурс «Одягни малюка в дитячий сад»

Дівчатам зав’язують очі і пропонують одягнути хлопців. Одяг готують заздалегідь і розвішують на стільці (светр, шапка, шарф, куртка, штани великого розміру). Хто впоратися швидше і точніше перемагає.

Ведучий 1: А зараз музична або танцювальна пауза.

Виконується пісня або танцюється танець.

Ведучий 2:
У світі багато казок смутних і смішних,
І прожити на світі нам не можна без них.
Нехай герої казок дарують вам тепло,
Нехай добро навіки перемагає зло.


Ведучий 2: Далеко-далеко розкинулося царство Казок, Чудес та магії. І хто хоч раз бував у ньому, залишиться полоненим назавжди.
Ведучий 1: Тому що дерева там найхимерніші, терема — самі розписні, царівни — найпрекрасніші, а чудовиська — найстрашніші.
Ведучий 2: А ще тому, що з дитинства на казках ми вчимося добру, кмітливості, взаємовиручки, сміливості. Давайте згадаємо російську народну казку«Ріпка» і покажемо по ній спектакль.

Гра-казка «Ріпка»

Викликаються учасники на ролі: Ріпка, Дід, Баба, Внучка, Жучка, Кішка, Мишка.
Коли ведучий читає текст казки, кожен герой повинен, почувши ім’я свого персонажа, сказати відведені йому слова і зробити жест:
Ріпка — «Ай, да я!» і руками показує, яка вона велика.
Дід — «Ох, радикуліт!» і, зігнувшись, тримається за поперек.
Бабка — «Батюшки рідна!» і при цьому сплескує руками.
Внучка — «Ну, ось ще!» і ставить руки в боки.
Жучка — «Гав! А кісточку даси? » при цьому упершись руками в напівзігнуті коліна і виляючи «хвостом».
Кішка — «Поспати не дають! Мяу! » і потягується, прогнувшись в спині.
Мишка — «Ну, куди вам без мене!» і демонструє сильні біцепси.
В цілому така інсценівка «Ріпки» виглядає дуже забавно.

Ведучий 1: По режиму дня в дитячому саду після ігор і обіду покладається влаштувати перерву — «тиха година».
Ведучий 2: У нас таким «тихою годиною» буде танцювальна пауза. А заодно ми перевіримо які ви слухняні дітки.

Танець-гра «Роби, як я»

Я думаю все добре пам’ятають і знають цю танцювальну гру. Коли ведучий робить якісь рухи в такт веселою і запальної музики, а всі присутні, стоячи в колі, повторюють за ним цей поступ. Дуже енергійна і весела розминка.

Ведучий 1: Враження раннього дитинствачасто залишаються в пам’яті на все життя. І особливу яскравість їм надають свята.
Ведучий 2: Радісні хвилювання, прикрашені кімнати, гості, подарунки, святковий стіл- це запам’ятовується надовго. І які можливості для польоту дитячої фантазії!
Ведучий 1: А фантазія дорослих зазвичай зводиться до одного: мами і тата дуже люблять похвалитися перед гостями своїм коханим, розумним і слухняним чадом.
Ведучий 2: «Донечко, дитинко, встань на стільчик і розкажи гостям віршик». Я думаю, що багато хто з вас виконували це прохання, щоб не засмучувати батьків.
Ведучий 1: Запрошуємо хлопців, у яких ще залишилася любов до віршів, прикрасити наше свято.

Конкурс дитячих віршів

Виходять всі бажаючі і читають дитячі вірші. За артистичність та оригінальність вручаються призи.

Ведучий 2: Ми продовжуємо розмову про ляльок, ведмедиків і літачках. У кожного з нас в дитинстві була улюблена іграшка. Можливо, хтось зберігає її і досі.
Ведучий 1: Ви можете зараз згадати вашу улюблену іграшку? Що це було — лялька, зайчик, м’ячик? Кілька хлопців згадують і називають свої улюблені іграшки.
Ведучий 2: Як і повинно було бути, дівчаток більше приваблюють ляльки і м’які іграшки, А хлопчиків — машинки. Просимо вийти до нас самих запеклих автолюбителів.
Ведучий 1: Ви організовуєте дві автоколони по 4 людини: «Вантажівка» і «Пожарнічек».

Естафета «Водії»

Першим двом юнакам вручаються дитячі машинки на мотузочках. Завдання учасників «проїхати» дистанцію, огинаючи кеглі, розставлені на підлозі, і не збити їх. Та команда, яка зробить це швидше і точніше, перемагає.

Ведучий 2: Переможцям автогонок вручається музичний (танцювальний) подарунок.

Звучить пісня або танцюється танець.

Ведучий 1: Всім відомо, що діти і тварини — найбільші друзі. Маленькій людині просто необхідно, щоб поруч з ним хтось гавкав, нявчав, цвірінькав або квакав.
Ведучий 2: Діти люблять піклуватися про братів наших менших: пригощають кішку цукерками, рятують рибок з акваріума, щоб не потонули, діляться з собачками іграшками.
Каже мені тихо кішка:
— Змилуйся наді мною трошки!
Ведучий 1:
Не розумію я кішку цю:
Я їй тичу в рот цукерку,
Я обняв її за шию:
— Ось як я тебе шкодую!
Ну, чого ти хочеш, кішка?
Ведучий 2:
Вона каже:
— Трошки, хоч трошки пожалій —
Відпусти мене скоріше!

Під час тексту провідні роздають хлопцям записки з назвами тварин.

Ведучий 1: Увага! Зараз в цьому залі з’являться брати наші менші! Всіх, хто отримав записки, прошу підійти до мене. Кішки стають зліва, поросята — справа, а конячки — в центрі.
Ведучий 2: Не забули, як «говорять» ці тваринки? Прорепетіруем?

Конкурс «Концерт звірів»

Команди знайомляться з піснею, яку вони будуть виконувати:
Кішки — «Два веселих гуся»
Поросята — «Коник»
Коники — «Я на сонечку лежу»
Виконувати пісні потрібно видаючи відповідні тваринам звуки. З боку виглядає дуже забавно.

Ведучий 1: Ах, дитячий сад! Ах, дитячий сад! Перші друзі, перше кохання … Так-так, саме в дитячому саду приходить це почуття.
Ведучий 2: Дуже хочеться дізнатися, хто з наших юнаків був донжуаном в дитячому саду. Прошу вийти двох впевнених в собі хлопців.
Ведучий 1: Ми оголошуємо танцювальний перерву, і під час першого танцю хлопці повинні зібрати автографи у дівчат. У кого виявиться більше прихильниць?

Конкурс «Автографи»

Двом учасникам вручаються аркуші паперу і фломастери. Завдання учасників, за 1-2 хвилини зібрати якомога більше автографів у жіночої половини залу. Перемагає той, у кого виявиться більше підписів на папірці.

Музична або танцювальна пауза.

Ведучий 2: Добре було в дитячому садку! Там нас любили, ростили, годували і вчили бути справжніми людьми.
Але приходить расставанье,
Скоро в школу нам йти,
А сьогодні на прощання
Говоримо ми від душі:
Ведучий 1:
«До побачення, дитячий сад! —
Всі хлопці кажуть, —
Ніколи ми не забудемо
Наш улюблений дитячий сад! »
Ведучий 2: І ось ми вже не просто діти, а учні. На порозі школи нас з посмішкою зустрічає перший учитель.
Ведучий 1:
Хто покаже букву «А»?
Перемножить двічі два?
Впише палички в зошит?
У перший раз поставить «5»?
Ведучий 2:
Найперший наш учитель,
Світла мудрості охоронець.
Ведучий 1: Перший вчитель — добрий, суворий, чуйний, терплячий, перший провідник в країну Знань.
Ведучий 2: Запрошуємо до нас дві команди по п’ять чоловік, для яких спогади про першого вчителя до сих пір дороги.
Ведучий 1: Вашим наставникам буде приємно отримати на пам’ять свій портрет. А намалюєте його ви.

Естафета «Портрет першого вчителя»

Дві команди, на швидкість, з зав’язаними очима малюють на аркушах ватману портрет вчителя. Перший учасник малює овал обличчя, другий — очі і брови, третій — ніс, четвертий — губи, п’ятий волосся. Команда, чий малюнок буде самий художній, перемагає.

Ведучий 2: А разом з портретами ми даруємо вчителям цю пісню …

Співається або програється на магнітофоні пісня.

Ведучий 1:
У школі кінчені уроки,
Перейшли ви в старший клас.
Полежати на сонці
Запрошує море нас.
Ведучий 2: Канікули, канікули, весела пора! Море, сонце, м’який пісочок і, звичайно, пляжний волейбол. Запрошуємо вас взяти участь у змаганнях з волейболу — підготуватися до пляжного сезону.

Конкурс «Повітряний волейбол»

Всі члени команд надувають кожен по дві повітряні кульки. А далі починається гра в волейбол повітряними кульками.

Ведучий 1: Після такої успішної гри потрібно відпочити.

Ведучий 2: Пролетіли шкільні роки, залишилися в минулому всі ваші перемоги і невдачі, «двійки» і «п’ятірки» …
Ведучий 1: Ще вчора ви були господарями в школі, а тепер зможете бути тільки гостями.
Ведучий 2: Ще вчора ви були школярами, дітьми, а сьогодні ви вже дорослі, самостійні.
Ведучий 1:
Школа пролетіла, немов годину,
Школа — це життя перший клас,
Школа — арифметика долі,
Школа — ці роки не забути.
Ведучий 2: Прощаючись зі школою, ви розлучаєтеся зі своїми викладачами. Вони вчили вас осягати науки і розуміти світ. Разом з вами переживали Ваші невдачі і ділили радість перемог. У великому, гаряче серце вашого вчителя вистачало місця для кожного з вас.
Ведучий 1: Сьогодні ваші вчителі запалять для своїх, вже колишніх учнів, вогник, який стане дороговказом на дорозі в доросле життя. І разом з цим вогником наставник дасть вам своє напуття.
Ведучий 2: Нехай ця свічка перейде з рук в руки, і нехай кожний з вас скаже один одному побажання і теплі слова.

Запалюється свічка і проходить процес передачі її з рук в руки і з побажаннями.

Ведучий 1:
Уходит детство, що тут дивуватися?
Воно від всіх йде якось раз.
І хочеться і плакати, і сміятися,
І хочеться ні з ким не розлучатися,
Але дитинство все ж покидає нас.
Ведучий 2: Дуже шкода, що всю красу дитинства ми починаємо розуміти, коли стаємо дорослими.
Ми в юність йдемо по райдужним стежках,
По снігу і травам густим.
Ми в юність йдемо, ми час квапимо,
А самі про дитинство сумуємо.
Ведучий 1: Але не варто так засмучуватися. По-перше, сьогодні свято. А по-друге, залишиться дитинство з вами або піде назавжди, залежить тільки від вас. І навіть через багато-багато років ви можете іноді хоч на хвилинку заглянути в дитинство і відпочити там від дорослому житті.

Ведучий 2:
Ось настав момент прощання.
Буде короткою наша мова:
Говоримо вам: до побачення!
І про дитинство спогади
Постарайтеся ви зберегти!
Ведучий 1: Ми вітаємо вас зі святом і запрошуємо на дискотеку!

* * *

Сьогодні ваше свято, хлопці
Всі діти величезної землі
Один до одного поспішають з поздоровленнями
Бажаючи здоров’я. любові
І ми вам, рідні бажаємо
Зростайте і радуйте нас
Нехай збудуться ваші бажання
І світ буде добрим для вас
Ми дорослі вам обіцяємо
У всьому допомагати, захищати
І в серці сподіваючись, мріємо
Щасливими вас виховати

Сценарій проведення Дня захисту дітей

Ведучий. Прийшов червень, червень, червень-
В саду щебечуть птахи,
На кульбаба тільки дунь-
І весь він розлетиться!

Свято сонця! Скільки вас,
Кульбаб у літа!
Дитинство — золотий запас
Для великої нашої планети!

Ведучий. Дорогі друзі, ось і настав для нас довгоочікуване свято сонця, найдовший свято — Свято сонячного літа! Кожен день цього радісного великого святабуде розчинятися, як нова сторінка цікавою і яскравою, барвистою книги. Це книга, в якій будуть і пісні, і картини, і гри, і казки, і загадки, і походи, і пригоди! Кожен день літнього календаря червоний, тому що кожен день літа — це радість, відпочинок, свято! А найголовніше — це мирне небо над нами!
Сьогодні перший день літа. Цей день присвячений міжнародному Днюзахисту дітей та збереження миру на землі. Цей день присвячений Вам, дорогі хлопці. Сьогодні у нас свято, а в святкові дніприйнято приймати поздоровлення.
Слово для привітання надається голові …………..

ведучий:
Діти — це маса витівок,
Діти — це маса ідей!
І дорослі зібралися,
І дорослі придумали
На початку червня
День захисту дітей!

Ведучий: Дорослим тож часто хочеться побути хоч трохи дітьми. А діти завжди мріють — ось були б дорослими они !!! Але дорослими бути теж нелегко, ось якби в допомогу запросити чарівників.
Багато ігор є на світі,
Але про все не розповісти.
Люблять дорослі і діти
У гри різні грати.

Запрошуємо на сцену вихованців дошкільного освітнього закладу _____

Ігри, конкурси.

Ведучий: Пора нам всім прощатися
З чарівною країною.
З крейдою, зі скакалками,
З загадками, грою.
Для володарів країни
Хлопці всі рівні:
І руді, і білі,
І сильні, і сміливі,
Веселі і галасливі,
І дуже, дуже розумні.
Всіх чекає подарунок або приз
І це все для вас сюрприз.

День захисту дітей
Ведучі:
Що таке літо?
Це багато світла,
Це поле, це ліс,
Це тисяча чудес.
Здрастуй, здрастуй наше літо!
Все теплом твоїм зігріте:
Луг і поле, і сади,
Ліс, і річка, і ставки
Дуже весело живемо,
На прогулянку ми підемо

Ми на світ народилися, щоб радісно жити … »
Сценарій свята 1 червня «День захисту дітей»

Місце дії — центральна площа. Вона прикрашена декораціями в стилі казкового міста. У центі площі сцена у вигляді олівця. Над нею піднімається веселка з кольорових повітряних куль. Сама площа обрамлена прапорцями. Звучить весела дитяча музика. Фанфари. На сцену виходить добрий художник.

Художник. Я тут хлопчиськом все облазив босоніж.
Пройшов по кожному бульвару і мосту.
Тут кожен камінь, кожен кущик мені знаком,
І я знайомий будь-якому каменю і куща.

Тут кожен зустрічний мені приятель, вір — не вір,
І на околиці я знаю всіх в обличчя,
Можу я сміливо постукати в будь-які двері,
Можу піднятися я на кожне ганок.

І нехай ми не схожі
Нехай ми всі такі різні навколо,
Все одно, будь-який перехожий
У цьому місті — товариш мені і друг.

Музика «Місто цей вигадав один художник»

Художник. Привіт, друзі! Сьогодні місто наш відкрив двері для всіх! Адже сьогодні перший день літа. І ми раді прозорого вітрі, зеленим деревам і блакитному небу. Скільки фарб оточує нас, це — наст

Гра «Будь уважний!»
У нірці темної живе і навколо гризе все … (Миша)

Обітетель гострих дахів зветься просто — це … (кіт)

Обурюється народ: писк видає ночами … (Миша)

Коль в будинку лад і тиша, калачиком згорнеться … (Кіт)

З едою немає зовсім турбот, Винуватець дірок в сирі … (Миша)

Ти з клубком навіщо дзуськи, наш улюбленець сірий …. (Кот)

щось не ховрах, що не єнот.
У підполі живе хто? … (Миша)

Привіт, дітлахи,
А також їх батьки!
2 зазивала. Бабусі, дідусі, шибеники, шкідники,
3 зазивала. Принцеси, принци, попелюшки, правителі,
4 зазивала. Наше свято відвідати, чи не хочете?
1 зазивала. це дітвори,
Свято сміху, доброти,
Свято сонячних променів,
Поспішайте до нас скоріше!
2 зазивала. Сумувати нікому не дозволяється
Тут всі проблеми вирішуються!
3 зазивала. Якщо набридла повсякденна рутина
4 зазивала. Якщо набридло лаяти дочку або сина,
3 зазивала. І якщо життя, ну не зовсім «малина»,
4 зазивала. І на стіні висить не та картина
1 зазивала. І, загалом, все у вас не так
2 зазивала. Якщо не знаєш що і як
Разом. Бери швидше всіх друзів
І на свято до нас скоріше!

Естафета з шарамі- «Шаревнованіе!»:

а) пронести куля, затиснутий між голів учасників
б) пройти дистанцію, затиснутим між двома колінами
в) гнати кульку ключкою по підлозі, оббегая кеглі (або збиваючи їх)
г) гнати кульку по повітрю за допомогою газети до перетину контрольної лінії.
Д) пройти дистанцію, утримуючи кулю в повітрі за допомогою ракетки для настільного тенісу або бадмінтону.
Е) нести 2 кульки притиснувши їх один до одного між долонями.
Ж) На завершення команди шикуються в потилицю і передають свій
куля на швидкість:
— через голову
— руками спочатку зліва, потім справа
— між розставлених ніг
— затиснувши куля під пахвою
— затиснувши куля колінами
— затиснувши куля плечем і головою — тут краще застосовувати довгий кульку.

Шаревнованіе »
1. Передати куля через голову
2. Передати куля між ніг.
3. Затиснувши мужду 2-ма учасниками
— спиною
— животом
— лобами
4. Пронести на паличці, передаючи следуюший.
5. Перекидання через риску під музику. Як тільки музика закінчується у кого куля — той програв.

«Летить куля»
вірш:
Летить, летить по небу куля,
По небу куля летить,
Але знаємо ми: до неба куля
Ніяк не долетить!
Ведучий просить замінити слова жестами, Наприклад:
Летіт- все роблять помахи руками, полетіли, полетіли!
За небу- рук вгору піднімають
Шар-руками зображують коло перед собою
Але знаємо — руки складаються на грудях
Ми-руки розводяться перед собою
Нікак- руки за спину
Не- негативний жест головою.

ЗАГАДКИ-обманки

Він грає потроху
Для перехожих на гармошці.
Гармоніста знає всяк,
Його ім’я — Крокодил Гена

Він в гостях до смакота
Їв цукерки і варення.
Жив на даху він, бідолаха,
Його звали — Карлсон.

Був він хмаркою дощової,
З п’ятачком ходив додому,
І, звичайно мед любив.
Це Гена — Вінні Пух

З блакитного струмочка
Починається річка.
Цю пісню співали дзвінко

ри веселих … Крихітка Єнот.

Він п’явок добував,
Карабасу продавав,
Весь пропах болотною тванню.
Його звали … (Дуремар.)

В Простоквашино він жив
І з Матроскіним дружив.
Простакуватий він був трошки,
Звали песика … (Шарик.)

Він гуляв по лісі сміливо,
Але лисиця героя з’їла.
На прощання заспівав бідолаха.
Його звали … (Колобок.)

Бідних ляльок б’є і мучить,
Шукає він чарівний ключик,
У нього жахливий вигляд,
Це доктор … (Карабас Барабас.)

Все дізнається, підгляне,
Всім заважає і шкодить,
Їй лише щурики дорога,
А звуть її … (Шапокляк.)

І красива, і мила,
Але надто вже мала,
Струнка фігурочка,
А звати . .. (Дюймовочка.)

Жив в пляшці сотні років,
Нарешті, побачив світло,
Бородою він обріс,
Це добрий … (Старий Хоттабич.)

З блакитним волоссям
І величезними очима,
Це лялечка-актриса
І звуть її … (Мальвіна.)

Втратив він якось хвостик,
Але його повернули гості,
Він буркотливий, як дідок,
Це сумний … (Ослик Іа.)

Він великий пустун і комік,
У нього на даху будиночок,
Хвалько і зазнайка,
А звуть його … (Карлсон.)

в частіше, голоду задерши,
Виє з голоду … жираф (вовк)

Хто в малині знає толк?
Клишоногий бурий … вовк (ведмідь)

Дочок і синів
Вчить хрюкати … мураха (свиня)

У теплій калюжі своєї
Голосно квакав … Бармалей (жабеня)

З пальми вниз на пальму знову
Спритно стрибає … Корова (мавпа)

пазли
Фотографії-листок за четвертий пелюстка.

1 Яка птах був у Гаррі Поттера? (Сова)

2 Як звали самого великого друга Гаррі Поттера?
Гегрід
В якому місті жив мудрий чарівник Гудвін?
У Смарагдовому місті.
4 З якими словами Буратіно повинен був закопати в землю 5 золотих монет?
Крекс, фекс, Пекс.
5 Яким чином головна героїня казки «Аленький цветочек» перетворила чудовисько в принца?
Поцілувала його.
6 Як звуть чарівника, який разоцветним парасолькою посилає хороші сни, А чорним-погані?
Оле-Лукойє.
7 Хто здійснював чудеса, вириваючи волоски зі своєї бороди?
Гасан Абдурахман ібн Хоттаб, а просто, Хоттабич.
8 У що перетворилася карета Попелюшки з дванадцяти ударом годинника?
В гарбуз.
9 Яке бажання злий баби золота рибкане виконала?
Бажання стати Владичецей морського, і щоб сама Рибка була б у неї на посилках.
10 На чому їздив Іванушка з казки «По щучому велінню?»
На грубці.

Плескати хто вміє голосно?
Всі хлопці иль девчонки?
Щоб дізнатися, хто має рацію з нас
Ми поплескаємо зараз.
Не шкодуйте пальчики, дорогі хлопчики!
А тепер дружно, голосніше
Нехай похлопають дівчата!
А тепер для переможців
Ляскають гості, батьки!

«ДІЗНАЙСЯ МЕНЕ»:
Мама або тато з зав’язаними очима, повинні знайти свою дитину.
(За носика, по руці, по нозі, по одязі, погладивши по голівці)

При проведенні будь-якого дитячого святау дорослих завжди виникає одна і та ж проблема: потрібно знайти і підготувати цікаві конкурси для дітей. А які вони, цікаві, і де їх взяти? Вед щороку хочеться чогось нового! Ось саме в допомогу таким турботливим батькамми і підготували цю добірку, в якій зібрали найвеселіші конкурси для дітей. У більшість з них, як і в інші дитячі ігри, можна грати, так і в. І практично в будь-яке свято, починаючи з Нового року, і закінчуючи Днем захисту дітей. Вибирайте, розучуйте і грайте!

Конкурс «Спритність ніг»

Діти шикуються в дві команди. Перед кожною командою в декількох метрах від неї стоїть стілець або інша «мета». Кожній дитині видається надутий повітряну кульку. За командою ведучого дитина затискає кульку ногами і стрибками повинен доскакати до стільця, оббігти навколо нього і повернутися до своєї команди.

Яка команда швидше закінчить змагання, та і перемогла. Кульки залишаються дітям, а команда — переможець нагороджується сувенірами.

Конкурс «Їдять — не їдять»

Вибирається ведучий. Він по черзі кожній дитині говорить якесь слово і питає: «Їдять?» Дитина повинна швидко відповісти «так» або «ні». Хто помилився — вибуває, хто залишився останній, той переміг.

Конкурс «Найбільш моторний»

Дуже відома гра, яка полюбилася дітям різних поколінь. Треба поставити стільчики у вигляді кола, спинками розгорнути в центр кола. Стільців ставиться на один менше, ніж дітей. За сигналом ведучого діти бігають навколо стільчика. Інакше сигналу все повинні якомога швидше зайняти найближчий до нього стілець. Хто залишився без місця, той вибуває. З кожним наступним туром один стільчик забирається. Переможцем стає той, хто залишився останнім.

Конкурс «стриножені коні»

Діти діляться на дві команди. Їм пов’язують стрічкою ноги на рівні щиколоток. За сигналом кожен з обох команд повинен дострибати до стільця, який стоїть в 5 метрах від них, обігнути його і стрибками повернутися до своєї команди, передавши естафету іншому. Чия команда швидше впорається із завданням — та і перемогла. Звичайно, тут треба дотримуватись правил безпеки: на шляху не повинно бути ніяких перешкод. Найкраще це змагання проводити на природі.

Конкурси для дітей на День захисту дітей

День захисту дітей, який відзначається 1 червня, діти чекають з нетерпінням. Так уже заведено багато років, що в цей день у всіх містах для дітей відкриті всі парки і безкоштовно працюють всі атракціони. Але свято не буде повним і незабутнім, якщо дорослі не підготуються до нього заздалегідь.

Конкурси та розваги дуже нагадують конкурси до дня народження дитини. Але є суттєва різниця. Так як свято для всіх дітей, то і треба так скласти сценарій свята, щоб по можливості був задіяний в конкурсах кожна дитина. Що можна запропонувати?

Конкурс «Малюнок на асфальті»

Цей конкурс найпопулярніший у дітей будь-якого віку. Діти, особливо маленькі, малюють всюди, де тільки дістане дитяча ручка: на стінах, на підлозі, на столах. У цьому конкурсі дітям надано в їх користування асфальт. Всім дітям лунають різнокольорові олівціі пропонують дітям проявити свою творчість у вигляді малюнка, не обмежуючи його ні в площі «мольберта», ні в фантазії. Потім всі дітки вибирають найкращий малюнок. Звичайно ж, без подарунка не залишається жодна дитина.

Конкурс «допою пісню»

Всі діти слухають куплет відомої пісні в «живому виконанні» (в цьому випадку запис не підійде). Несподівано співак замовкає, і діти хором повинні доспівати цю пісню. Дітям дуже подобається хоровий спів. Навіть сором’язливий дитина підспівує улюблену пісню, не боячись бути смішним, тому що він виявляється як би «в тіні» і на нього ніхто не звертає уваги.

Музичний конкурс «Танцюємо під караоке»

На сцену запрошується дитина або декілька дітей. Пропонується йому заспівати під дитяче караоке улюблену пісню. А щоб дітям було весело і не нудно, під цю пісню вони виконують запальний танець. Знову ж таки — хто як вміє.

Музичний конкурс «Дискотека»

Схожий на попередній конкурс, але з невеликою різницею. На сцену запрошується дитина або навіть цілий дитячий колективз танцювальної студії, який виконує під музичний акомпанемент якийсь танець, де не потрібно виконання в парі, а діти із задоволенням беруть участь в процесі, повторюючи нескладні руху.

Конкурс «Загадки»

Зі сцени дітям загадуються загадки, а всі діти хором на них відповідають. Потім діти за бажанням виходять на сцену і загадують свою загадку. За це вони отримують цукерку або невеликий сувенірчик.

Конкурс «Водонос»

Діти діляться на дві команди і шикуються один за одним. Біля кожної команди стоїть повне відро з водою, а попереду, в 5 — 6 метрах від них, стоять два порожніх відра. Дітям лунають чисті губки. По свистку попереду стоїть дитиназанурює губку в відро з водою і біжить до свого порожнього відра, вичавлює губку і повертається до своєї команди, стаючи «в хвіст». Це змагання відбувається під веселі крики уболівальників — дітей. Яка команда швидше наповнить відро водою, та й перемогла.

Конкурс «Спрага»

Посередині майданчика робиться коло з пластикових пляшокз невеликою кількістю води. Запрошуються бажаючі взяти участь в цьому конкурсі. Кількість дітей повинно бути на одного більше, ніж пляшок. Звучить музика, і діти починають біг навколо пляшок. Як тільки музика вимикається, діти повинні схопити по одній пляшці. Кому не дістанеться, той вибуває. Одна пляшка забирається, і все повторюється до тих пір, поки залишиться тільки одна дитина. Він нагороджується сувеніром.

Конкурс «Хто сильніший»

Діти діляться на дві команди. Діти кожної команди зчіплюються між собою ліктями. Першим варто капітан команди. Капітани також зчіплюються в ліктях між собою. На асфальті між ними намальована крейдою кордон. За командою ведучого діти намагаються перетягнути іншу команду на свою сторону. Перемагає найсильніший.

Конкурси для дітей 10 років

Дітям цього віку вже не запропонуєш пограти кульками. Десятирічним дівчатам і хлопцям для розваги потрібні «інтелектуальні» гри, в яких вони могли б продемонструвати всі свої здібності. А якщо конкурси рухливі, то враховуються можливості дитини. І конкурси повинні бути обов’язково веселі!

Конкурс «Перукарі»

Діти діляться на невеликі групи. Кожній групі даються гребінця, бантики, резиночки і шпильки. За командою діти за 2 хвилини повинні зробити зачіску одному з гостей. Перемагають ті «перукарі», хто зробить найцікавішу і смішну зачіску.

Конкурс «Боксери»

Двом учасникам дають боксерські рукавички, і вони повинні, одягнувши їх, розгорнути цукерку. Хто впорається з цим швидше, той і отримує «кубок», який треба заздалегідь вирізати з картону.

Конкурс «Мімічні вправи»

Учаснику на обличчя приклеюється за допомогою води тоненька смужка паперу, і він повинен тільки за допомогою мімічних вправ позбутися від неї. Цей конкурс дуже веселий і доставляє багато позитивних емоцій дітям.

Конкурс «Перевіримо слух»

У цього конкурсу є інше, дже найбільш популярна назва. Пам’ятайте яке? А ось давайте перевіримо! 🙂 Напишіть в коментарях! Всі діти сідають в ряд. Ведучий дуже тихо шепоче на вухо першому учаснику якесь слово. Перша дитина так само пошепки передає це слово наступному. А останній дитина повинна вголос вимовити це слово. Якщо слово відгадати вірно — він стає провідним. Це розвага дуже подобається дітям.

Конкурс «Снайпер»

Через кімнату протягнути мотузку. А за неї на ниточках повісити різні невеликі сувенірчики. Кожна дитина по черзі бере ножиці і з зав’язаними очима намагається зрізати одну ниточку з презентом. Подаруночок, звичайно ж, дістається цій дитині. Кількість сувенірів має бути більше, ніж дітей.

Розвага «Дорисуй картину»

Кожна дитина отримує листок з розпочатим малюнком у вигляді фігур і ліній. Пропонується дітям домалювати свої картини за своїм бажанням, проявивши фантазію. А потім усім разом розглядають дитячі малюнки.

Конкурс для дітей «Найспритніша»

Конкурс проводиться на свіжому повітрі. Діти діляться на дві команди. Перед кожною командою в 5 метрах від них варто пусте невелике відерце, а поруч на столі пластикові стаканчикиз водою. Їх має бути більше, ніж дітей. За сигналом ведучого діти по одному підбігають до відерце, намагаючись не розплескати воду, і виливають її в ємність. Повертаються до своєї команди і встають в «хвіст» команди. Перемагає та команда, яка швидше наповнить відерце.

Конкурс «Найбільш влучний»

Діти діляться на дві команди. Їм всім видаються однакову кількість кульок або маленьких м’ячиків. У 3-х метрах від них ставляться два відерця. Діти по черзі кидають кульки, намагаючись потрапити в нього, до тих пір, поки кульки не закінчаться. Перемагає та команда, в відерці якої буде більше кульок.

Конкурс «Холодно або гаряче»

Цей конкурс більше відноситься до розваг, але його діти дуже люблять! Одна дитина виходить з кімнати, а інші діти ховають якусь річ. Дитина заходить і починає шукати її, прислухаючись до порад друзів: «холодно» — це значить, що річ знаходиться далеко. Якщо дитина наближається до захованих предмету, то його підбадьорюють: «Найтепліше …» А якщо він стоїть біля захованої речі, то — «гаряче!»

Звичайно, всі ці ж конкурси можна використовувати і, і в будь-якому іншому місці, де збирається більше двох діточок одночасно. Головне тут — бажання і гарний настрій! А які ще конкурси ви порадите?

мета:створити радісну святкову атмосферу. Викликати бажання прийматиактивну участь у святі.

завдання:
Стимулювати спільну музично-ігрову діяльність, емоційну чуйність дітей. Розвивати доброзичливі відносини між дітьми.

Свято проводиться на майданчику дитячого садка.

В їде:

Здрастуйте Здрастуйте!

Ми раді вітати Вас!

Як багато світлих посмішок

Ми бачимо на обличчях зараз.

Сьогодні свято нас зібрав:

Чи не ярмарок, яка карнавал!

Перший літній день в році

Чи не віддасть дітей в біду!

дитина:

Прийшов червень, інюнь, червень —

В саду щебечуть птахи,

На кульбаба тільки дунь —

І весь він розлетиться!

дитина:

Свято сонця! Скільки вас,

Кульбаб у літа!

Дитинство — золотий запас

Для великої нашої планети!

Виконання дітьми пісні «Сонячне коло»

ведуча:Дорогі друзі, ось і настав для нас довгоочікуване свято сонячного літа! Кожен день цього літа буде розчинятися, як нова сторінка цікавою і яскравою, барвистою книги. Це книга, в якій будуть і гри, і пісні, і танці, і казки, і пригоди! А найголовніше — це мирне небо над головою!

Цей день присвячений Міжнародному Дню захисту дітей.Ура! (Всі разом Ура !!!)

Зараз ми з вами пограємо в гру — я питаю, а ви якщо зі мною згодні говорите «Так»

Настрій яке, у?

Все такої думки?

Ми подорослішали?

Все ми встигли?

Один за всіх?

А все за одного?

Здоров’я в порядку?

А весело вам живеться?

Діти читають вірші:

1.

Ми зустрічаємо свято літа,

Приходьте в гості до нас

Ради ми завжди гостям!

2.

Ми зустрічаємо свято літа

Свято сонця, свято світла,

Сонце, сонце, яскравіше грей

Буде свято веселіше!

3.

Перший день кольорового літа

Разом нас зібрав, друзі!

Свято сонця,свято світла,

Свято щастя і добра!

4.

День перший літа, стань ще світліше!

Зустрічають перше червня усюди!

Адже це — День захисту всіх дітей,

Його недарма відзначають люди!

ведуча:Сьогодні у нас з вами веселе свято. Ми будемо співати, грати і танцювати! Ой, хлопці до нас хтось йде …

Потираючи долоні, спиною до дітей, входить брехня-Забіяка. Каже підлим голосом.

Брехня-Забіяка:Ну ось, ще одну гидоту зробила: насипала в компот солі. Нехай тепер поп’є солоненьке компотік! Ха-ха-ха!

Повертається і бачить дітей.

Брехня-Забіяка:Ага! Сюди-то мені і треба!

ведуча:Куди це «сюди»?

Брехня-Забіяка:Куди, куди .. Та сюди,де багато дітей. Я з них буду робити своїх помічників.

ведуча:Так хто ж ви така?

Брехня-Забіяка:Я — Вракочка — Забіякочка. Можна просто — брехня-Забіяка. Я чула, у вас тут свято якесь?

ведучий:Неяк-то, а свято всіх дітей, які за час навчального рокуподорослішали, порозумнішали, стали великими. Ми прийшли повеселитися.

Брехня-Забіяка:Це ось ці детишечки-коротишечкі великі ?! Ой, насмішили! (Сміється). Так і хочеться їм пустушку дати посмоктати. (Дає дітям пустушку).

ведучий:Почекай, почекай, брехня-Забіяка, щоб дізнатися, чи дійсно подорослішали наші хлопці, потрібно їх перевірити в іграх, в танцях, в піснях.

Брехня-Забіяка:Перевірити, так? Будь ласка! (Дістає м’яч). Ось м’яч. Хто його незловить, той не виріс, а так і залишився малятком-коротуном. (Починає безладно, обманюючи дітей, кидати їм м’яч).

В їде:Ну немає! Так не піде! Якщо вже грати, то по-справжньому.

Брехня-Забіяка:Як це по-справжньому?

ведуча:Це означає — за правилами. Ось подивися, ми тобі покажемо гру «Як живеш?». Хочеш і тебе навчимо.

Брехня-Забіяка:Ну, це ми ще подивимося, хто кого навчить. Що, я такої гри не знаю, чи що.

Гра «Як живеш?».
(Діти показують, то про що йдеться в тексті).

Як живеш? — Ось так! (виставляють великий палецьвперед)

Як йдеш? — Ось так! (Йдуть на місці)

Як пливеш? — Ось так! (Імітують плавання)

Як біжиш? — Ось так! (Біг на місці)

Як сумуєш? — Ось так! (Сумують)

Як дзуськи? — Ось так! (Кривляються)


Як погроЖуєш? — Ось так! (Загрожують один одному пальчиком)

Брехня-Забіяка грає неправильно, ведуча показує як потрібно грати.

Брехня-Забіяка:Це в садку ви такі дорослі, а влітку вам без менря не обійтися, що робити щось без мене такою гарненькою, вредненькой будете?

ведуча:А скільки вражень чекає всіх влітку! Багато з вас будуть подорожувати, купатися, гуляти по лісі, засмагати на пляжі …

Інструктор (по фіз-рі):

Багато ігор є на світі,

Але про все не розповісти.

Люблять дорослі і діти

У гри різні грати.

Ми починаємо гри-естафети.

Ігри-естафети

Брехня-Забіяка:Ех, ви! Не вийшло з вас моїх помічників зробити. Ну чому я така не щастить ?! Чому ніхто не хоче зі мною дружити? (Плаче).

ведуча:І ти ще питаєш? Та ти поглянь на себе: хіба можна з таким шкідливим особою, на якому ніколи не буває посмішки, знайти друзів? Тільки до доброго, веселого людині тягнуться інші люди. Подивися красивий і ніжний танець «Маленькая страна»,нехай у тебе запалиться іскорка тепла і доброти.

Діти виконують танець «Маленькая страна»

Брехня-Забіяка:Який чудовий танець! (Плескає в долоні)

ведуча:Друзі, сталося диво! Брехня-забіяка в перший раз сказала правду!

Брехня-Забіяка:Як? Не може такого бути! Що це зімною? Ким же я тепер буду, якщо я вередувати розучилися? (Пхикає)

ведуча:Ти у нас станеш хорошою, доброю і веселою. Ми тобі і ім’я нове дамо, хочеш?

Брехня-Забіяка (бентежачись):
Ну, я не знаю … Чи зможу я? ..

ведуча:Зможеш, зможеш! А ми з хлопцями тобі допоможемо. Ми з хлопцями порадилися і вирішилидати тобі ім’я Веселушка-Хохотушка. Думаємо, воно тобі сподобається і з цього моменту ти повинна робити добрі справи і завжди посміхатися. Згодна?

В еселушка-Хохотушка:
А як ці добрі справи робити? Я не знаю.

ведуча:Я тобі дам незвичайний квітка — квітка з загадками,а ти згадай дітям. Домовилися?

В еселушка-Хохотушка:

Я спробую.

загадки

ведуча:Молодці, хлопці! А ти говорила (звертається до брехня-Забіяці), що наші діти малятка-коротуна. Хіба змогли б малюки відгадати такі важкі загадки!

В еселушка-Хохотушка:

Тепер я і справді бачу, що хлопці такі великі і розумні. Тепер я відчуваю, що я дійсно перетворилася в Веселушки-реготухою і хочу вас всіх розвеселити і запрошую на танець «Маленьких каченят»

Діти разом з Веселушки-реготухою виконують танець «Маленьких каченят»

ведуча:Ну, Веселушка-Хохотушка, сподобався тобі наше свято?

Веселушка-Хохотушка:
Ще б! Адже я стала зовсім іншою!

ведуча:А в цьому тобі допомогли наші хлопці.

Веселушка-Хохотушка:
Я хочу їх за це віддячити. Пригощу-ка я їх Мухоморчик!

ведуча:Ось тобі маєш! Ти знову за своє? Мухомори хіба можна їсти?

Веселушка-Хохотушка:
Ви що, забули? Я ж стала хорошою. А мухоморчик цей не простий, а солоденький-пресладенькій!

Веселушка-Хохотушка вносить великий мухомор, всередині якого цукерки. Роздає дітям.

ведуча:Хлопці, давайте скажемо Веселушки-реготухою велике спасибі за частування.

Веселушка-Хохотушка:
А мені пора в казкову країну. До побачення, до нових зустрічей! Бувай!

Веселушка-Хохотушка йде під веселу музику.

дитина:

Ми малюємо на асфальті

різнокольоровими крейдою

Я — Мальвіну в довгій сукні,

З мереживними рукавами.

Оля — короля на троні

У червоній мантії, в короні.

Діма — море, пароплав

А Сергій — вертоліт.

Чий малюнок вийде краще

Був асфальт похмурим, нудним

Чи стане святковим, веселим

Тихий дворик в дитсадку.

ведуча:А ви хлопці, хочете зробити наш дворик веселим, святковим, різнобарвним?

А тепер крейда візьміть

На асфальті намалюйте, напишіть,

Що для щастя потрібно.

Нехай в малюнках ваших будуть:

Щастя, сонце, дружба.

Звучить пісня «Сонячне коло». Діти малюють малюнки на асфальті.

ведуча:Ось і підійшов наш свято до кінця, до нових зустрічей!

 

zagadki.doc — frazeologia — anuliczek

Усна народна творчість своїм корінням сягає первісних часів, періоду творення мови, панування міфологічного світогляду. Загадка як жанр дуже давня за походженням. Недарма Іван Франко свою статтю так і назвав: «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» (1884 р.). Проте загадки виникали не тільки в давні часи, а творилися впродовж всього розвитку людської цивілізації. Основна частина традиційних загадок сформувалася в історичну епоху. Тематика їхня всеохопна. Все, що людина бачила, почувала, відчувала, чула, потребувало розуміння, осмислення. Загадка мала фунції пізнавальні, виховні, ігрові, ініціаційні (випробувальні), естетичні, розважальні тощо. Українські народні загадки, глибоко закорінені в побут, мають свої національні ознаки.

За змістом і за формою вони досить стійкі, мало піддаються впливам і змінам, а тому консервують чимало важливих свідчень про минулі часи. Оскільки це твори, як правило, метафоричні, символічні, то в них можна віднайти не тільки той зміст, що стосується конкретного явища, істоти чи предмета, але й побачити зміст новий, що пояснює сучасне і залишається відкритим до майбутнього. Саме ця якість загадки — від фантастичного минулого до фантастичного, уявного, прийдешнього — має приваблювати кожного допитливця.

Що ж таке загадка як фольклорний жанр? ЗАГАДКА — це короткий фольклорний твір, побудований на інакомовності, метафорі, алегорії, описові предметів, явищ, живих істот у запитальній чи стверджувально-констатуючій формі (де це питання відчувається) і потребує відгадки, відповіді, розшифрування зумисне закодованої символічної інформації з метою: активізації пізнавальної діяльності; формування навичок логічного, абстрактного мислення; розвитку кмітливості, спостережливості; естетичної насолоди; розваги, гри і опосередкованого виховання чи випробування розумових здібностей людини за певних обставин. Загадка складається з формулювальної словесної частини (власне загадка, частина загадування), питання і відгадки. Власне загадка може передбачати декілька правильних відгадок. Чимало загадок ритмізовані, мають внутрішні і зовнішні рими. Іноді рима виконує не тільки звукоорганізаційну роль як елемент співзвучності, евфонії (милозвучності), але й роль підказки для відгадки.

 

 

 

 

Дмитро ВІТЮК
ДЕВ’ЯТЬ ЗАГАДОК

Промінчик сонячний вловила
У вушко голочки з сосни,
Прегарні Проліскові зшила
Сорочку, шапочку, штани.
Щорік вона працює вправно,
Про неї кажуть, що красна…
Так хто ж бо ця майстриня славна?
Вгадать не важко, це …
(ансев)

***

Хто ця пані золотава,
Багата на вроду?
До пташок завжди ласкава,
Любить дуже воду.
Весни котиків приносять
Сизих їй багато.
Саму люди в церкву просять
У велике свято.
(абрев)

***

Дерево стрункіш тополі
Прикраша південний сад.
Лист його зелений долі
Не спадає в листопад.
За взірець собі тримає
Мусульманський мінарет…
Хто з вас, друзі, відгадає
Його імені секрет?
(сирапик)

***

Він удень кудись щезає.
Зате поночі гуляє
У нас з вами на очах —
Ним пітьми не знаний жах.
І як вправний чарівник,
Повсякчас міняє лик:
Раз серпочка вдасть тонкого,
Тоді човника хисткого,
А то стане мов кругляк —
Чисто з тризубом п’ятак!
(ьцясім)

***

Що то є, чим в рідній хаті
Покуття полуменить,
На чім мріється дівчаті
Хліб-сіль дать в рішальну мить?
(киншур йинавишив)

***

Україну прославляє,
Хоч не знає слів,
Тугу людям розганяє
Многострунний спів.
У похід її з собою
Брав козак Мамай,
Мов ясну леліяв зброю.
Хто вона: Вгадай!
(аруднаб)

***

Є ув Україні місто,
Йому гори, мов намисто.
В місті тім ростуть платани,
Кипариси і каштани,
Цілоденне край водиці
У повітрі в’ються птиці:
І баклани, і нирки,
Найбільш чайки-жебраки.
Туди їдуть лікуватись,
Відпочити, сил набратись…
То — курортная столиця!
Жаль, до неї залізниця
Не дійшла. Долають гори
Легкові таксомотори.
За відсутністю метро,
Різних марок мчать авто.
І тролейбуси новітні.
А у місяці у літні
До тамтешньої землі
Линуть чудо-кораблі
На підводному крилі.
Місто те у нас повсюди
Знають і цінують люди.
А чи знаєш ти. дівчино?
А чи ти, меткий хлопчино?
Назву відаєш — скажи,
Або краще — напиши!
(атлЯ)

***

Яке місто залучило
До імення козака
Й сто козачок долучило
Із єдиного полка?
(ьлопотсавеС)

***

Хто двоногий-довгоногий
Біга дуже швидко,
Голову в пісок ховає,
А все тіло видко?
(суартс)

***

Любов ГОЛОТА
В ГОСТЯХ У БАБУСІ

I

Моя бабуся — чарівниця:
вода, як мед, в її криниці,
маленька хата білолиця,
червоні яблука в саду;

на грядках — кожен овоч родить,
по стежці — кіт учений ходить,
в траві — їжак-заблука бродить,
і я у казці тут живу!

Тут сумувати ніколи
такі мої канікули!

II

Не просплю ранкову пору —
мукає теля в оборі.
Для нього й для ягнички
я накошу травички.

Скличу на пшінце курчат,
напою усіх малят:
гусенят, каченят,
індичат і поросят!

Такі мої канікули —
сидіти сиднем ніколи!

III

Кличе нас в город бабуся,
задає нам загадки:
Придивись пильніш навколо,
відгадаєш залюбки.

— Хто зелену косу має,
соком взимку напуває,
щоб були ми сильні і рум’янощокі?
— Морква!

Глянь, який поважний пан —
фіолетовий жупан.
А цей пан…
— Баклажан!

— Сиза, і хрумка, і тлуста
закруглілася…
— Капуста!

— Росте-росте, — то скаче,
а виросте — заплаче
і внучка, і бабуля,
бо звуть її…
— Цибуля!

— Хто ходив тут по городу
і питався свого роду?
Хто на тин ліз, мов коза?!
Всі пізнали…
— Гарбуза!

— Хто до нього обізвався,
господинею назвався?
Гляньте, ось ця господиня —
кругла, пишна, спіла…
— Диня!

Є у неї рідний брат —
кожен йому рад:
обіймає, пригортає,
а тоді — по лобі б’є,
аж іде луна!
Чи доводилось вам, діти,
на баштані його стріти
і додому прикотити. ..
— Кавуна?!

— Чистимо, миємо,
варимо, смажимо,
маслом помажемо,
хором всі скажемо:
— Картопля!

— Це й сестриця-полуниця,
це і брат-виноград,
і сестрички-порічки,
і зовиця-суниця,
і малина, і ожина, —
носять прізвище одне,
бо в сімействі — злагода!
Відгадайте: у саду вже дозріли…
— Ягоди!

Висить груша-неворуша,
а ми її із гілки струсим,
Розгойдаєм яблуню —
щоб дала по яблуку.
Як усе це підбереш
і візьмеш до рук ти,
зразу скажеш:
я зібрав у садочку…
— Фрукти!

IV

Кінець городу й саду:
Вже йти до хати мусим.
Промовила онука:
— Ви — добра чарівниця
а я — читати вчуся.
Спасибі ж вам, бабусю,
за ваші добрі руки,
які все це зростили!
За цю смачну науку,
за загадки солодкі,
якими нас гостили!

 

ЗАГАДКИ-2

Червоне коромисло через річку повисло.
/Веселка/

Без пилки, без сокири, а мости будує.
/Мороз/

Батько високий, мати низька, син заклопотаний, дочка прудка.
/Небо, земля, вогонь, вода/

Червоний клубок по голубій хустині качається, людям усміхається.
/Сонце і небо/

Лежить Гася, простяглася, як устане — неба дістане.
/Дорога/

Їхав пан, у воду впав, сам не замочився, а води побільшало. /Дощ/

Куди ступиш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. /Повітря/

Зайде в дім — не виженеш дрючком, прийде час — сам вийде. /Сонячний промінь/

Крутиться, вертиться, берега держиться.
/Річка/

Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
/Річка, берег, верба/

Вночі спить на землі, а вранці тікає.
/Роса/

Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць бачив — не підняв, сонце побачило — підняло.
/Роса/

Сидить півень на вербі, спустив крила до землі.
/ Дощова хмара/

Коло носа в’ється — в руки не дається.
/Запах/

Мене ріжуть, мене б’ють, я не злюсь, стаю добрішою.
/Земля/

В синім небі світлячки —
не дістать до них рукою,
а найбільший, світлячок
зігнувсь, як черв’ячок.
/Зорі і місяць/

Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне.
/Крига/

Чорне сукно лізе в вікно.
/Ніч/

Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає.
/Вітер/

Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю.
/Вогонь/

Мати сина народила, а син матір.
/Вода і лід/

Одне каже — побіжімо, друге каже — полежімо, третє каже — похитаймось.
/Вода, земля, очерет/

Біг кінь через Дунай глибокий, як упав — заіржав, увесь світ задрижав.
/Грім/

У воді росте, у воді кохається, у воду впаде — води злякається.
/Сіль/

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, поки ніс її сюди, стала краплею води.
/Сніг/

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
/Сонце/

Стоїть корито, повне води налито.
/Ставок/

Хоч поруч іде, а сліду не залишає.
/Тінь/

Сивий кінь на весь світ заліг.
/Туман/

Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.
/Хмара/

Ввечері вмирає, а зранку оживає.
/День/

Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів.
/День і ніч/

Без рук, без ніг, а хату пробіг.
/Дим/

Уночі літає, вогнем миготить, а диму немає
/Світлячок/

Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок.
/Білка/

Біла латка, чорна латка — по дереву скаче.
/Сорока/

Швець — не швець, кравець — не кравець, тримає в роті щетинку, а в руках ножиці.
/Рак/

Є голова, та нема волосся, е очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться.
/Риба/

Їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не вернулась назад.
/Риба і ятір/

Ой кину я не палицю, я зловлю не га-лицю, обскубу не пір’я, з’їм не м’ясо.
/Вудка і риба/

Має пір’я, та не літає, ніг не має, а не здоженеш.
/Риба/

Сидить дівка у темниці, шиє очіпок без ниток.
/Павук/

Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст.
/Слон/

Собою не птиця, співати не співа, а хто до хазяїна йде — знати дає.
/Собака/

Хто на собі свій будинок носить?
/Слимак/

Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.
/Сова/

З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик, з пухом, а не птах, лико дере, а личаків не плете
/Цап/

А в нашого дядька курей грядка, та всі білі.
/Зуби/

Двоє дивляться, одно говорить, а двоє слухає.
/Очі, вуха, язик/

У двох матерів по п’ять синів, і всім одне ім’я.
/Пальці на руках/

Не вогонь, а обпікає.
/Кропива/

Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю. /Кукурудза/

Під землею вогонь горить, а зверху видно.
/Морква/

Висить відерце, а в відерці серце.
/Горіх/

Стоїть при дорозі на одній нозі і шапочку має, та нікого не вітає.
/Гриб/

Влітку в шубі, а взимку голе. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.
/Дерево/

І не дівка, а черевоні стрічки носить.
/Калина/

Була дитиною — не знала пелюшок, а старою стала — сто пелюшок мала.
Вузлата, листата, а росте головата, на одній нозі стоїть, сто сорочок на ній.
/Капуста/

Біле — не сніг, зелене — не луг, кучеряве — не людина. /Береза/

Червоний колір, а винний смак, кам’яне сердце, чому то так? /Вишня/

Без вікон, без дверей, повна хата людей.
/Диня/

Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не миша. /Кавун/

Не кінь, не віл, а прив’язаний.
/Гарбуз/

Повна хата горобців, та нікуди вилетіти.
/Огірок/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАДКИ — 3

Цвіте синьо, лист зелений,
квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив —
його не займає.
(Барвінок.)

Стоїть, колихається,
головою величається,
А торкнеш — кусається.
(Будяк.)

Зубів не має, а кусає.
(Кропива.)

Літом у шубі, зимою в шапці.
(Дерево.)

У вінку зеленолистім,
у червоному намисті
Видивляється у воду
на свою хорошу вроду.
(Калина.)

Не розбивши горщика, не з’їси кашки.
(Горіх.)

У зеленім кожушку, костяній сорочці
Я росту собі в ліску — всім зірвати хочеться.
(Горіх.)

Живе один батько і тисячі синів має.
Всім шапки справляє, а собі не має.
(Дуб і жолуді.)

На дереві я родився в кожусі,
кожух розірвався, і я на землю впав.
(Каштан.)

Живе вона в лісочку, має червону сорочку.
Хто йде, той поклониться.
(Суниця.)

Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі.
(Корінь, стебло, зерно.)

Довгий зелений, добрий солоний,
добрий і сирий, хто він такий?
(Огірок.)

І печуть мене, і варять мене,
і їдять, і хвалять, бо я добра.

Настенная подвеска на День святого Валентина с красным сердцем

Настенная подвеска на День святого Валентина с красным сердцем

Магазин не будет работать корректно в случае, если куки отключены.

Похоже, в вашем браузере отключен JavaScript.

Для наилучшего взаимодействия с нашим сайтом обязательно включите Javascript в своем браузере.

Вы успешно зарегистрировались

{{#если ошибка}}

{{/если}}
{{успех}}

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

{{#genertatePrescriptionText PharmaDetails. считать}}
Ваши {{count}} {{рецепты}} {{status}}
{{/generatePrescriptionText}}

логин
Пожалуйста, войдите в свою аптечную учетную запись

{{/в}}

 Добавить управление аптекой

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

Средства от аллергии. Купить сейчас

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

{{/в}}

Обряд помощи

Обряд помощи Эксклюзив

7 долларов. 49

рег

$9,99
Сэкономьте $2,50 (скидка 25%)

рег

$9,99

$7,49

От производителя

ИНФОРМАЦИЯ О ПРОДУКТЕ

Артикул №
01

Создайте романтическое настроение в День святого Валентина с помощью этого яркого и красивого красного украшения в виде сердца Валентина.

  • Легко подвешивается, проволока в верхней части позволяет легко висеть на любых крючках
  • Универсальный и красивый настенный декор, который можно повесить в гостиной, кухне, спальне, прихожей и т. д. для потрясающей демонстрации Дня святого Валентина
  • Устойчивость к ржавчине
  • Прочный
  • Для использования внутри помещений

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ

Дополнительная информация
Название продукта Настенная подвеска ко Дню святого Валентина с красным сердцем
Количество упаковок 1
Тип контейнера прочее
Страна производитель Китай
Опора 65

БЕЗОПАСНОСТЬ

Отзывы

Закрывать

Подождите, пока мы применяем ваши скидки.

=»Эвенодд»>!

The Guess Who – You Keep Me Hanging On Lyrics

You Keep Me Hanging On Lyrics

Освободи меня, почему бы и нет, детка
Убирайся из моей жизни, почему бы и нет, детка
Потому что ты на самом деле не любишь меня
Ты просто держишь меня в напряжении

Освободи меня, почему бы и нет, детка
Убирайся из моей жизни, почему бы и нет, детка (о, о, о, о)
Потому что я тебе действительно не нужен
Но ты держишь меня на связи

Почему ты продолжаешь играть с моим сердцем?
Почему бы тебе не уйти из моей жизни и не дать мне начать все сначала?
Позволь мне забыть тебя так же, как ты забыл меня, да, да

Освободи меня, почему бы и нет, детка
Убирайся из моей жизни, почему бы и нет, детка (о, о, о, о)
Потому что на самом деле ты меня не любишь
Ты просто держишь меня на связи
Нет, я тебе на самом деле не нужна
Ты просто держишь меня на связи

Ты говоришь, что хотя мы и расстались, ты все еще хочешь быть друзьями
Но как Можем ли мы по-прежнему быть друзьями, когда видя, что ты снова разбиваешь мне сердце
(И я ничего не могу с этим поделать)

Оу, оу, оу, оу, оу
Оу, оу, оу, оу, оу, оу
Воу, воу, воу, воу, воу, воу
Воу, воу, воу, воу, воу
Да, да

Убирайся, убирайся из моей жизни
И дай мне спать по ночам
Потому что ты не действительно любишь меня
Ты просто держишь меня в напряжении

Ты говоришь, что все еще заботишься обо мне, но твое сердце и душа должны быть свободны
И теперь, когда у тебя есть свобода, ты все еще хочешь держаться за меня
Ты не хотеть меня для себя, так что позвольте мне найти кого-нибудь еще

Освободи меня, почему бы и нет, детка
Убирайся из моей жизни, почему бы и нет, детка (о, о, о, о)
Потому что ты на самом деле не любишь меня
Ты просто держишь меня в напряжении

Почему бы тебе не быть мужчиной и не освободить меня (ох, ох, ох, ох)
Теперь тебе наплевать на меня
Ты просто используешь меня, эй, оскорбляешь меня

Убирайся, убирайся из моей жизни
И позволь мне спать по ночам (ох, ох, ох, ох)
Потому что ты на самом деле не любишь меня
Ты просто держишь меня в напряжении (у-у, у-у, у-у)

Обложка: Я ДУМАЮ, ЧТО Я ЖИВУ ЗДЕСЬ СЕЙЧАС

Открытие обложки! Для поклонников Never Have I Ever и Безумно богатых азиатов , Думаю, я живу здесь и сейчас Клэр Ан — это путешествие в место, где рождаются тренды, — в Сеул, Корея, — куда Мелоди Ли неохотно переезжает вместе с свою семью и должна начать новую жизнь, новую школу… и, возможно, новый роман.

Мелоди всегда хотела лучше узнать корейскую сторону своего корейско-американского происхождения, но не совсем так. Благодаря  маленькому проступку однажды после школы, она потрясена, обнаружив, что ее родители решили немедленно перевезти ее и ее маму из Нью-Йорка, чтобы присоединиться к ее отцу в Сеуле! Мелоди едва успевает попрощаться со своей лучшей подругой до того, как она сядет в самолет, обиженная, злая и скучающая по дому.

Но вскоре она обнаруживает, что поселяется в их супер-роскошном доме, встречает крутых друзей в школе и открывает для себя заманчивые стороны жизни в Корее — задающую моду моду, восхитительную еду, черную карточку своего отца и симпатичного мальчика, с которым можно пообщаться.Жизнь в Сеуле удивительна… пока на его блестящей поверхности не начинают образовываться трещины. Тревожные семейные тайны, разорванная дружба и утраченная страсть — это цена, которую Мелоди приходится платить за свою новую жизнь, но стоит ли она того?

Очаровательный, шипучий дебют Клэр Ан позволяет вам попробовать каждый кусочек калби, окунуться в сияние неоновых огней Сеула и почувствовать все взлеты и падения Мелоди в ее путешествии по миру и в ее сердце.

Прокрутите вниз, чтобы увидеть обложку и прочитать отрывок!

Обложка: Mozza

Дизайн обложки/обложки: Даниэль Чекколини

 

Юра тащит меня с собой на танцпол, и я танцую, избавляясь от стресса из-за школы, страха навсегда застрять в Корее, расстояния между мной и моими родителями, странного невысказанного разрыва между мной и Соф.Быть в состоянии отпустить свою вину вот так, пусть даже временно, это потрясающе. В конце концов к нам присоединяются Вонджэ, Кимбом и Чонхун, и мы впятером веселимся, пьем и танцуем вместе. Это не похоже ни на одну ночь, которую я когда-либо переживал. . . и это так весело! Когда я, наконец, утомляюсь танцами, я, шатаясь, возвращаюсь к дивану, где плюхаюсь и наливаю свой третий или четвертый бокал шампанского.

Вонджэ уже вернулся за стол, один и со своим телефоном, сидит недалеко от меня.Алкоголь делает меня смелым; Я видел, как это происходит в кино, и теперь я знаю, что это реально.

— Привет, — говорю я, придвигаясь к нему ближе.

Он забавно смотрит на меня. — Эй, — говорит он. «Ты в порядке?»

Я киваю и подношу руки к щекам. Они чувствуют тепло. «Ага. Просто нужно было отдохнуть от танцпола».

«Сегодня тебе лучше?» он спросил.

«Мммм. Танцы действительно снимают стресс. Думаю, я буду приходить в Октагон каждые выходные». Мои слова произносятся немного медленнее, чем обычно.Я приближаюсь чуть-чуть ближе, достаточно близко, чтобы говорить с нормальной громкостью, а он прекрасно меня слышит. Если я чуть-чуть наклоню голову, то смогу почувствовать запах его чистого, свежего белья.

«Я рад, что вы пришли», — говорит он. На его лице расплывается теплая, добрая улыбка. Из-за этой улыбки мне кажется, что он видит меня только сейчас, и в моей груди появляется мерцание, а сердцебиение учащается.

Но это мерцание имеет побочный эффект, который явно сводит меня с ума, потому что через мгновение мое тело движется на автопилоте, и я наклоняюсь вперед и прижимаюсь своими губами к его губам. Я в шоке отстраняюсь, и он тоже. Мои глаза большие, щеки горят, но в следующую секунду он наклоняется, и наши губы снова встречаются. Он обнимает меня за талию, и наш долгий поцелуй превращается в несколько поцелуев, интенсивность которых растет. Он подносит руку к моей щеке и притягивает меня еще ближе к себе. Мои руки на его плечах и скользят вниз по его спине, и я глубже наклоняюсь к нему, дергая низ его рубашки.

У меня сейчас кружится голова и я много улыбаюсь, а в перерывах между поцелуями мы пьем еще шампанского.Его губы сладкие на вкус, и я не могу понять, от чего у меня кружится голова от шампанского, от поцелуев или от того и другого. Мои глаза распахиваются на краткую секунду как раз вовремя, чтобы заметить остальных, покидающих танцпол, хотя они не видят нас сквозь толпу. Я отстраняюсь, перебираюсь в более безопасное место в френд-зоне и наливаю себе еще выпить.

Остаток ночи мы с Вонджэ украдкой переглядываемся, но не более того. Я прижимаюсь к бедру Юры, и мы продираемся сквозь толпу и танцуем в разных местах всю ночь. С наступлением ночи клуб становится еще более переполненным, и будь то головокружительные стробоскопы, мигающие повсюду, или то, что практически нет места для движения, или то, что я выпила на три рюмки больше, мои мысли продолжают возвращаться к поцелую, и Я хочу найти Вонджэ для большего.

 

 

Сделайте предварительный заказ здесь

Ода соловью Джона Китса

Болит сердце, и сонливое оцепенение болит

         Чувство мое, как будто болиголова я выпил,

Или вылил какой-то тупой опиум в канализацию

                       

‘TIS не через зависть счастливой партии,

, но быть слишком счастливым в счастье Твоего счастья, —

, что ты, легкая крылатая дюхмада деревьев

в некоторых мелодичном участке

из бечевого зеленого , и тени бесчисленны,

                Певец лета в полной тишине.

О, глоток винтажа! это было

         Долгое время в глубокой земле,

Дегустация флоры и деревенской зелени,

         Танец, и провансальская песня, и солнечное веселье!

o для стакана, полный теплый юг,

, полный истинного, покрасненного гипперена,

с пузырьками из бисера, подмигивая на краю,

и фиолетовый цвет;

Что я мог бы выпить и покинуть мир невидимым,

и с тобой исчезнуть в лес тусклым:

выцветает далеко, раствориться и вполне забыть

Что ты среди листьев никогда не знал ,

Усталость, лихорадка и раздражение

         Здесь, где люди сидят и слышат стоны друг друга;

Где паралич трясет немногие, грустные, последние седые волосы,

         Где юность бледнеет, призрачно худеет и умирает;

, где, но думать, что должен быть полон печали

и отдачи перед глазами,

, где красота не может держать ее блестящие глаза,

или новую любовь сосна на них, кроме завтрашнего дня.

Прочь! прочь! ибо я прилечу к тебе,

         Не на колеснице Бахуса и его пардов,

Но на незримых крыльях Поэзи,

         Хоть уже тупой мозг смущает и тормозит2 900e2:

:

ночь нежна,

         И, быть может, Королева-Луна восседает на троне,

                        Вокруг нее собрались все ее звездные феи;

                       Но здесь нет света,

        Сохраните то, что с неба с дуновением ветра

               

Я не вижу, какие цветы на моих ногах,

, ни какой мягкий ладан висит на ветвях,

, но, в табальнике тьмы, угадай каждый сладкий

, в котором сладкий

, чаща и дикое фруктовое дерево;

         Белый боярышник и пасторальный эглантин;

                Быстро увядающие фиалки, укрытые листьями;

и старшему ребенку середины мая,

Наступающая мускусная роза, полная росовой вина,

Мудрость преследует мух на летних элях.

Дарклинг Я слушаю; и много раз

         Я был наполовину влюблен в легкую Смерть,

Называл ее нежными именами во многих задумчивых рифмах,

         Чтобы вдохнуть в воздух мой тихий вдох;

Сейчас больше, чем когда-либо, кажется, богатым, чтобы умирать,

, чтобы прекратить до полуночи без боли,

, в то время как ты выливая твою душу за границу

в таком экстазе!

         Ты еще поешь, а у меня напрасно уши —

                           К своей высокой панихиде станьте дерном.

Не для смерти ты рожден, бессмертная Птица!

         Голодные поколения не попирают тебя;

Голос, который я слышу этой проходящей ночью, был услышан

         В древние времена императором и клоуном:

Возможно, та самая песня, которая нашла путь

         Через печальное сердце, дом,

                Она стояла в слезах среди чужой кукурузы;

                       То же, что бывает часто

Покинутый! само слово подобно колокольчику

         Чтобы вернуть меня от тебя к самому себе!

Прощай! фантазия не может так хорошо обманывать

         Как она привыкла делать, обманывая эльфа.

Прощай! прощай! твой жалобный гимн меркнет

         Мимо ближних лугов, над неподвижным ручьем,

                       Вверх по склону холма; и теперь он похоронен глубоко

                        В соседней долине-полянах:

         Было ли это видение или сон наяву?

                Бежала ли эта музыка: — Я просыпаюсь или сплю?

Молитвы проницательности


Молитва о мудрости и мире при принятии важных решений 

Дорогой небесный Отец, ты считаешь наши волосы и определяешь наши дни; вы вешаете звезды и кормите воробьев; вы открываете двери, которые никто не может закрыть, и закрываете двери, которые никто не может открыть.Конечно, мы можем доверять вам, когда придет время принимать важные решения или, если уж на то пошло, любые решения. У нас снова такое время, отец, и мы знаем, что мы не одиноки. Мы будем доверять вам за щедрую мудрость, прямые пути и мирные сердца, все для вашей славы.

     Как мы славим Тебя за то, что ты Бог, принимающий решения. Не наши решения, а ваши имеют значение. Мы будем планировать, но мы верим, что вы распоряжаетесь нашими шагами. Мы будем молиться, но просим вас исправить наши молитвы на пути к небесам.Мы обратимся за советом, но рассчитываем на то, что вы отклоните ошибочные или неполные данные от наших самых надежных друзей и наставников. Мы будем искать в Писаниях, но искать не тексты-доказательства, а Тебя, Отец. Все, что мы хотим и нуждаемся, это ты.

     Освободите нас от паралича анализа — желания принять правильное решение больше, чем мы хотим быть праведниками; желая прослыть мудрецами больше, чем мы хотим знать вас. Избавь нас от идолопоклонства, предполагающего, что в любой конкретной ситуации есть только один «идеальный» выбор.Освободите нас от принятия решений в первую очередь для нашего комфорта и одобрения других или опасайтесь их неодобрения. Дайте нам понять, что правильный выбор не всегда приводит к самым легким результатам, особенно поначалу. Освободи нас от второго и двадцать второго угадывания наших решений.

     Отец, неважно, мудрость ли это в отношении покупки или продажи, призвания или отпуска, того или иного места, того или иного человека, мы знаем, что во ВСЕХ вещах Твоя воля является нашим освящением – нашим все более и более подобным Иисусу.Дай нам эту страсть; сделай это нашей радостью.

    Итак, Отец, сделай нас все более и более похожими на Иисуса, даже когда мы доверяем Тебе открытие и закрытие дверей, которые перед нами. Все для твоей славы — в нашей еде и питье; и в нашем что угодно, когда угодно и где угодно. Аминь.

 

— Автор Скотти Смит

-Предложено Джеффом Коулманом

Глубокое слушание

Бог тишины и Бог всех звуков,
помоги мне слушать.
Помоги мне глубоко слушать звуки моей души,
ожидая услышать Твой мягкий голос, зовущий меня глубже в себя.
Дай мне внимательные уши
, которые начнут отделять шум от звуков, которыми являешься ты;
ты, кто говорил со мной
и через меня всю мою жизнь,
так долго, что можешь показаться фоновым шумом.
Сегодня помоги мне услышать тебя заново.

— Автор неизвестен

Наверх


Помогите мне различить

Сегодня, о Бог всех дней,
дай мне опыт твоего сердца.
Втяните меня глубоко в себя,
в сердце вашей любви ко мне, другим и миру.
Дай мне взглянуть на других так, как ты видишь других:
любить их, прощать их,
и радоваться тому, как они воздают славу Богу
самим своим существованием.
Помоги мне различить из этого открытого места глубокой привязанности
, чтобы и я мог быть полезным сосудом твоей любви в мире.

— Автор неизвестен

Наверх


Твое сердце сегодня

Где есть страх, который я могу развеять,
Где есть боль, которую я могу исцелить,
Где есть раны, которые я могу перевязать,
И голод, который я могу утолить:
Господи, дай мне мужество,
Господи, дай мне силу,
Дар сострадание ко мне
Чтобы сегодня я мог быть твоим сердцем.
Там, где ненависть, я могу противостоять,
Где есть оковы, которые я могу отпустить,
Где пленники, которые я могу освободить
И гнев, который я могу умилостивить:
Господи, дай мне мужество,
Господи, дай мне силы,
дай мне сострадание
Чтобы сегодня я мог быть твоим сердцем.
Когда придет день, которого я боюсь
Увидеть наш разбитый мир,
Защити меня от самого себя охладевшего
Чтобы твой народ я мог видеть.
И когда я сделал все, что мог,
Тем не менее, есть сердца, которые я не могу тронуть,
Господи, дай мне надежду,
Чтоб сегодня я мог быть твоим сердцем.

— Пт. Манолинг Франциско, SJ

Наверх


Подари мне проницательный взгляд

Всемогущий Бог,
автор моей жизни,
помоги мне научиться читать то, что Ты написал в моем сердце.
Дай мне проницательные глаза
и неутомимый дух
, чтобы заглянуть внутрь меня
, чтобы понять, как достичь вне меня.
И как только я начал читать вас правильно,
дайте мне великодушие помочь другим прочитать вас,
озвучить вас по одной букве,
по одному радикальному слову за раз.

— Автор неизвестен

Наверх


Молитва о взаимопонимании на собрании

Добрый и любящий Бог, наш источник любви и света —
Спасибо, что собрал нас сегодня
в духе щедрости.
Давайте чтить друг друга
, сохраняя непредвзятость.
Пусть мы озвучим нашу правду
и послушаем с открытым сердцем.
Пусть мы узнаем вашу волю
объединиться для плодотворного исхода.
Мы просим вашей мудрости и благодати,
чтобы использовать наши таланты на благо других.
С благодарностью возносим эту молитву от вашего имени.

— Дебра Муни, доктор философии

Наверх


Помогите мне научиться читать мое сердце

Всемогущий Бог,
автор моей жизни,
помоги мне научиться читать то, что Ты написал в моем сердце.
Дай мне проницательные глаза
и неутомимый дух
, чтобы заглянуть внутрь меня
, чтобы понять, как достичь вне меня.
И как только я начал читать вас правильно,
дайте мне великодушие помочь другим прочитать вас,
озвучить вас по одной букве,
по одному радикальному слову за раз.

— Автор неизвестен

Наверх

Jesuitresource.org разработан Центром миссии и идентичности Университета Ксавьера при поддержке Института иезуитского образования Конвея. Узнайте больше об иезуитском ресурсе.

Сердце обезьяны: Сказки типа 91

Сердце обезьяны: Сказки типа 91


сказок типа Аарне-Томпсона-Утера 91
отобрано и отредактировано

Д. Л. Эшлиманом
© 1998-2013


  1. Сердце обезьяны (Индия, Сказки Джатаки ).
  2. Обезьяна и крокодил (Индия, Сука Саптати; или Семьдесят сказок о попугае )
  3. Глупый дракон (Китай).
  4. Обезьяна и медуза (Япония).
  5. Медуза и обезьяна (Япония).
  6. Сердце обезьяны (Африка, суахили).
  7. Братец Кролик и Пожиратель Желудков.
    (афроамериканец, Джоэл Чендлер Харрис).

Вернитесь к фольклорным текстам Д. Л. Эшлимана, библиотеке сказок, фольклора,
сказки и мифология.


Индия,

Рассказы Джатаки

Давным-давно, когда Брахмадатта был царем Бенареса, Бодхисатта
ожил у подножия Гималаев в образе обезьяны. Он окреп и
крепкий, крупного телосложения, состоятельный, жил у излучины реки Ганг.
в лесном притоне. В то время жил крокодил в
Ганг. Помощница крокодила увидела огромное тело обезьяны и
возжелал съесть его сердце. И сказала она своему господину: «Господин, я
желание съесть сердце этого великого царя обезьян!»

«Хорошая жена, — сказал крокодил, — я живу в воде, а он живет на
сухая земля.Как нам его поймать?»

— Всеми правдами и неправдами, — отвечала она, — его надо поймать.
его, я умру».

— Хорошо, — ответил крокодил, утешая ее, — не беспокойте
себя. У меня есть план. Я дам тебе съесть его сердце.»

Итак, когда Бодхисатта сидел на берегу Ганги, после
напившись воды, крокодил подошел и сказал: «Сэр Мартышка,
почему ты питаешься плохими фруктами в этом старом знакомом месте? С другой
по ту сторону Ганга нет конца манговым деревьям и деревьям лабуджа,
с фруктами, сладкими, как мед! Не лучше ли перейти и иметь все
какие дикие фрукты есть?»

— Лорд Крокодил, — ответила обезьяна.«Ганг глубок и широк.
Как мне перейти?»

«Если хочешь идти, я позволю тебе сесть мне на спину и понести
окончено.»

Обезьяна поверила ему и согласилась. — Тогда иди сюда, — сказал
крокодил. «На спине с тобой!» и вверх полезла обезьяна. Но когда
крокодил проплыл немного, он погрузил обезьяну под
вода.

«Добрый друг, ты даешь мне утонуть!» закричала обезьяна. «Это что
для?»

Крокодил сказал: «Ты думаешь, я выношу тебя из чистого добра
природа? Не тут-то было! Моя жена тоскует по твоему сердцу, и я хочу
дать ей поесть.

— Друг, — сказала обезьяна, — как мило с твоей стороны сказать мне.
сердце было внутри нас, когда мы будем прыгать между верхушками деревьев, это будет
все вдребезги!»

«Ну и где ты его хранишь?» — спросил крокодил.

Бодхисатта указал на смоковницу с гроздьями спелых плодов,
стоит не далеко. «Видишь, — сказал он, — наши сердца висят на
вон там смоковница.»

«Если ты покажешь мне свое сердце, — сказал крокодил, — то я не буду
убью тебя.»

«Тогда отведите меня к дереву, я вам на него укажу.»

Крокодил принес его на место. Обезьяна спрыгнула со спины,
и, взобравшись на смоковницу, сел на нее. «О, глупый крокодил!» сказал он.
«Вы думали, что есть существа, которые хранят свои сердца в
верхушка дерева! Ты дурак, и я перехитрил тебя! Вы можете оставить свой фрукт
самому себе. Ваше тело прекрасно, но у вас нет разума.»

И затем, чтобы объяснить эту мысль, он произнес следующие строфы:

Розовое яблоко, джекфрут, манго тоже, там, за водой, я вижу;
Достаточно их, я не хочу их; мой рис достаточно хорош для меня!
Велико ваше тело, воистину, но насколько меньше ваш ум!
Теперь идите своей дорогой, сэр Крокодайл, потому что я получил лучшее из этого.

Крокодил чувствует себя таким грустным и несчастным, как будто он потерял
тысячи монет, возвратился в печали к тому месту, где
жил.


  • Источник: Джатака; или, Истории прежних рождений Будды ,
    под редакцией Э. Б. Коуэлла (Кембридж: издательство Кембриджского университета, 1895 г.), книга
    2, нет. 208.
  • Вернуться к оглавлению.


Индия,

Сука Саптати; или, Семьдесят сказок о попугае

В лесу под названием Пушпакара жила маленькая обезьянка
чье имя было Ванаприя.Однажды он был
шел близко к берегу реки, когда он увидел
крокодил греется на солнышке.

«Друг Крокодил»
сказал он, «вы устали от жизни, что вы пришли
так близко к земле?»

Крокодил услышал, что
сказала обезьяна и ответила: «Тот, у кого есть
ситуация, которая ему подходит, тот, кто получает причитающуюся заработную плату
за свои услуги, вполне доволен местом
в котором он оказывается. Ибо сказано:

Ланка вообще сделана из золота, но мне все равно
ничего за это. Айодхья, дом моих отцов,
всего лишь беден, но я наслаждаюсь им.

Но есть что-то
более того, у вашего знакомого есть
добавили дополнительное удовольствие моему существованию. За
написано: Священное купание только выгодно
иногда. Но один вид хорошего человека
всегда источник очищения.
Итак, теперь кусок
мне повезло, в том, что я пришел
через того, кто говорит такие добрые слова, как ты.»

«Мой дорогой Крокодил, — ответила обезьяна, — с этого дня я буду полностью предана
тебе, ибо слова твои суть слова
Дружба.Как сказано: Дружба, по мнению мудрецов, есть
общество добра.
Поэтому, — продолжал
обезьяна, «позвольте мне предложить вам такое же гостеприимство, как я
я способен.»

Так говоря, он принес крокодила
какой-нибудь спелый фрукт, сладкий, как нектар.

Итак, после этого каждый день обезьяна приносила
его друг крокодиловый фрукт, и
крокодил взял его домой к жене. Однажды она
спросил его, откуда этот плод, и он сказал
ей всю историю, точно так, как все произошло.

Она подумала про себя: «Кажется, эта обезьяна наслаждается
отличный фрукт, интересно какая у него обычная еда
похож на» и, таким образом, находясь в состоянии, которое давало ей
тяга ко всяким странным излишествам
вещей, она сказала мужу: «Я должна была
какой-нибудь из тех фруктов, которыми обезьяна всегда
принимать пищу; если вы не получите его для меня, я обязательно
умереть.»

Итак, крокодил отправился по своим делам,
и вскоре прибыл на берег реки, где он
впервые встретил обезьяну.Обезьяна была
там, и крокодил сказал ему: «Мой дорогой
друг! Жена вашего брата очень хочет
Увидимся; ты пойдешь со мной в наш дом?»

Обезьяна приняла приглашение, и без
любое колебание взобралось на спину крокодила, и
они отправились в путь.

По дороге
обезьяна немного забеспокоилась и сказала:
подумал, как мне найти дорогу назад?»

Крокодил понял трудность обезьяны,
и старательно объяснил ему дорогу домой.

Обезьяна ответила: «Мой добрый крокодил!
бесполезно, что ты мне все это рассказываешь, я уверен, что должен
не вспоминать об этом. Кроме того, я думаю, что моя привязанность к
у тебя что-то уменьшилось, так что бесполезно мое
домой с тобой.»

Крокодил вернулся,
— Ну, куда я тебя посажу?

«Мой дорогой друг!» ответила обезьяна, «не ты ли
слышал поговорку: Мое сердце всегда в смокве
дерево; мое стремление всегда к священному рису
? Если
ты знаешь, что это значит, ты вернешь меня
сразу.»

Тупой крокодил на эти слова обернулся
и отвел обезьяну обратно на берег реки, и
как только они добрались туда, обезьяна прыгнула
со спины крокодила и вскарабкался на
дерево.

Когда он был вне досягаемости, он повернулся
кругом и сказал с насмешкой: «Иди с тобой!
Пока я здесь, я вне твоей хватки.
Мудрецы говорят: Не может быть дружбы между
существа, живущие на суше и живущие в
вода.
»

Итак, крокодил обернулся и
ушел грустный домой, и мораль такова: Тот, кто
достаточно сообразителен, может выйти из затруднения, что бы ни
они могут быть.




Китай

Часть великой легенды о Будде, относящаяся к дракону,
следует:

В прошедшие годы дракон, живущий в великом море, увидел, что его жена
здоровье было не очень. Он, видя, что ее румянец исчезает, сказал: «Дорогая, что
угостить тебя?»

Миссис Дракон молчала.

«Только скажи, и я получу», — взмолился ласковый муж.

«Ты не можешь этого сделать, зачем утруждать себя?» сказала она.

«Доверься мне, и ты исполнишь желание своего сердца», сказал
Дракон.

«Ну, я хочу съесть сердце обезьяны.»

«Почему, миссис Дракон, обезьяны живут в горных лесах! Как я могу
получить одно из их сердец?»

«Ну, я умру, я знаю.»

Тотчас же дракон вышел на берег и, увидев обезьяну на вершине
дерево, сказал: «Радуйся, сияющий, ты не боишься, что упадешь?»

«Нет, у меня нет такого страха.»

«Зачем есть с одного дерева? Перейди море и найдешь фруктовые леса
и цветы.»

«Как я могу перейти?»

«Ложись мне на спину.»

Дракон со своим крошечным грузом пошел в сторону моря, а затем внезапно нырнул
вниз.

«Куда ты идешь?» сказала обезьяна с соленой водой в глазах
и рот.

«О, милостивый государь мой! Жена моя очень грустна и больна и вздумала
твое сердце.»

«Что мне делать?» подумала обезьяна. Затем он сказал: «Прославленный
друг, почему ты не сказал мне? Я оставил свое сердце на вершине дерева;
верни меня, и я достану его для миссисДракон.»

Дракон вернулся на берег. Поскольку обезьяна опоздала
спустившись с дерева, дракон сказал: «Поторопись, дружище, я
жду.»

Тогда обезьяна подумала про себя: «Какой дурак этот дракон
есть!»

Затем Будда сказал своим последователям: «В то время я был обезьяной».


  • Источник: ETC Werner, Myths and Legends of China (Лондон: G.
    Harrap and Company, 1922), стр. 211-212.
  • Вернуться к содержанию.


Япония

Дети, должно быть, часто задавались вопросом, почему у медуз нет панцирей, например
так много существ, которых каждый день выбрасывает на берег. В старом
раз это было не так; у медузы был такой же твердый панцирь, как у любой из них,
но он потерял его по своей вине, как видно из этой истории.

Морская королева Отохимэ внезапно сильно заболела. Самые быстрые мессенджеры
были отправлены в спешке за лучшими врачами из всех стран под
море, но все это было бесполезно; вместо того, чтобы
лучше.Все уже почти потеряли надежду, когда однажды прибыл доктор.
который был умнее остальных, и сказал, что единственное, что
вылечить ее была печень обезьяны.

Теперь обезьяны не живут под водой, поэтому совет мудрейших голов
в нации был призван рассмотреть вопрос о том, как печень может быть
полученный. В конце концов было решено, что черепаха, чье благоразумие было
известно, должны доплыть до земли и ухитриться поймать живую обезьяну и
доставьте его в целости и сохранности в океанское королевство.

Совету было достаточно легко доверить эту миссию
черепаха, но совсем не так просто ему ее выполнить. Однако он доплыл до
часть побережья, которая была покрыта высокими деревьями, где он думал, что
обезьяны, вероятно, были; ибо он был стар и многое повидал. Это было
какое-то время, прежде чем он замечал каких-либо обезьян, и он часто уставал
наблюдать за ними, так что в один жаркий день он крепко заснул, несмотря
всех его усилий бодрствовать.

Мало-помалу какие-то обезьяны, которые подглядывали за ним с вершин
деревья, где они были тщательно спрятаны от черепашьих глаз, украли
бесшумно спустились вниз и остановились, глядя на него, потому что они никогда не видели
черепаха раньше, и не знал, что с этим делать.Наконец один молодой
обезьяна, смелее остальных, наклонилась и погладила блестящую раковину
что странное новое существо носило на спине. Движение, нежное
хотя это было, разбудил черепаху. Одним взмахом он схватил обезьяну за руку
во рту, и крепко держал его, несмотря на все усилия, чтобы вытащить его.
Другие обезьяны, видя, что с черепахой нельзя шутить, побежали
прочь, оставив своего младшего брата на произвол судьбы.

Тогда черепаха сказала обезьяне: «Если ты будешь вести себя тихо и делать то, что
Говорю тебе, я не причиню тебе вреда.Но ты должен сесть мне на спину и пойти с
я.»

Обезьяна, видя, что ей уже ничем не помочь, сделала то, что ей было велено; верно
он не мог сопротивляться, так как его рука все еще была в руке черепахи.
рот.

Обрадовавшись полученному призу, черепаха поспешил обратно к
берег и быстро погрузился в воду. Он плыл быстрее, чем когда-либо
сделали раньше, и вскоре достигли королевского дворца. Раздались крики радости
от служителей, когда его увидели приближающимся, и некоторые из них побежали к
сказать королеве, что обезьяна была там и что вскоре она
быть так же хорошо, как когда-либо она была.На самом деле, их облегчение было настолько велико, что они
оказали обезьяне такой любезный прием и так стремились сделать ее счастливой
и удобно, что он скоро забыл все страхи, которые окружали его, когда
своей судьбе и вообще был совершенно спокоен, хотя время от времени
то на него находил приступ тоски по дому, и он прятался
в каком-нибудь темном углу, пока не исчезнет.

Во время одного из таких приступов печали случилась медуза
проплыть мимо. В то время у медуз были раковины.При виде гея
и бойкая обезьяна, притаившаяся под высокой скалой, с закрытыми глазами и
нагнув голову, медуза исполнилась жалости и остановилась, сказав:
«Ах, бедняга, не зря ты плачешь; еще несколько дней, и они придут
и убью тебя, а твою печень отдай королеве на съедение».

Обезьяна в ужасе от этих слов отшатнулась и спросила у медузы
какое преступление он совершил, что заслужил смерть.

«Нисколько, — ответила медуза, — но твоя печень — единственная
вещь, которая вылечит нашу королеву, и как мы можем добраться до нее, не убивая
Вы? Тебе лучше подчиниться своей судьбе и не шуметь по этому поводу, ибо
хоть я и жалею тебя от всего сердца, помочь тебе ничем нельзя.» Затем он
ушел, оставив обезьяну в ужасе.

Сначала ему казалось, что его печень уже вынимают из тела,
но вскоре он начал задаваться вопросом, нет ли способа избежать этого
ужасной смерти, и в конце концов он придумал план, который, как он думал,
делать. Несколько дней он притворялся веселым и счастливым, как прежде, но когда
солнце зашло, и дождь полил потоками, он плакал и выл от зари
до темноты, пока черепаха, которая была его главным хранителем, не услышала его и не подошла к
посмотреть, в чем дело.Тогда обезьяна сказала ему, что прежде чем он ушел из дома
он повесил свою печень сушиться на кусте, и если она всегда собиралась
дождь, как это, это стало бы совершенно бесполезным. И мошенник сделал такой
суеты и стонов, что растопил бы каменное сердце, и ничего
удовлетворил бы его, но кто-то должен отнести его обратно на сушу и позволить
ему снова принести свою печень.

Советники королевы были не самыми мудрыми людьми, и они решили
между ними, что черепаха должна вернуть обезьяну к себе на родину
приземлиться и позволить ему снять печень с куста, но пожелал черепаху
ни на мгновение не упускать из виду своего подопечного.Обезьяна знала это,
но доверился своей силе обмануть черепаху, когда придет время, и
взгромоздился на спину с чувством радости, которую он, впрочем,
скрыть.

Они отправились в путь и через несколько часов уже бродили по лесу, где
обезьяна была поймана первой, и когда обезьяна увидела, что его семья вглядывается
с верхушек деревьев, он взобрался на ближайшую ветку, как раз
сумел спасти свою заднюю ногу от захвата черепахой. Он сказал
рассказал обо всех ужасных вещах, которые с ним приключились, и издал боевой клич.
который привел остальную часть племени с соседних холмов. Одним словом
от него бросились всем телом к ​​несчастной черепахе, бросили его на
назад и сорвал щит, закрывавший его тело. Потом с насмешкой
слова они преследовали его до берега, и в море, которое он был только
слишком благодарен, чтобы добраться живым.

В обмороке и в изнеможении он вошел во дворец королевы, из-за холода
вода попала на его обнаженное тело, и он почувствовал себя больным и несчастным. Но
каким бы несчастным он ни был, ему пришлось предстать перед советниками королевы и
рассказать им обо всем, что с ним случилось, и о том, как он позволил обезьяне
побег.Но, как это иногда бывает, черепаху оставили безнаказанной,
и ему вернули его раковину, и все наказание легло на
бедная медуза, которую королева приговорила навсегда остаться без щита
после.


  • Источник: Эндрю Лэнг, The Violet Fairy Book (Лондон: Longmans,
    Грин и компания, 1901), стр. 275-280.
  • Ланг идентифицирует свой источник только как книгу под названием Japanische
    Мархен
    .
  • Вернуться к содержанию.


Япония

Давным-давно, в старой Японии Морским королевством правил замечательный король. Его звали Рин Джин, или Морской Король-Дракон. Его сила была безмерна, ибо он был повелителем всех морских существ, больших и малых, и в его ведении находились Драгоценности Приливов и Отливов. Драгоценность Отлива, брошенная в океан, заставляла море отступать от суши, а Драгоценность Прилива заставляла волны поднимать высокие горы и обрушиваться на берег подобно приливной волне.

Дворец Рин Джина находился на дне моря, и был так прекрасен, что никто никогда не видел ничего подобного даже во сне. Стены были из коралла, крыша из нефрита и хризопраза, а полы из лучшего перламутра. Но Царь-Дракон, несмотря на обширное королевство, свой прекрасный дворец и все его чудеса, и свою власть, которую никто не оспаривал во всем море, совсем не был счастлив, ибо правил он один. Наконец он подумал, что если он женится, то станет не только счастливее, но и сильнее. Поэтому он решил взять жену. Созвав вместе всех своих слуг-рыб, он выбрал нескольких из них в качестве послов, чтобы отправиться через море и найти юную принцессу-дракона, которая станет его невестой.

Наконец они вернулись во дворец, взяв с собой прекрасного молодого дракона. Ее чешуя была сверкающе-зеленой, как крылья летающих жуков, ее глаза бросали огненные взгляды, и она была одета в великолепные одежды. Все драгоценности моря, украшенные вышивкой, украшали их.

Король сразу влюбился в нее, и свадебная церемония была отпразднована с большим размахом. Все живое в море, от больших китов до маленьких креветок, приходили косяками, чтобы поздравить жениха и невесту и пожелать им долгой и благополучной жизни. Никогда раньше в рыбном мире не было такого собрания и такого веселого празднества. Череда носильщиков, которые везли имущество невесты в ее новый дом, казалось, тянулась по волнам от одного конца моря до другого.Каждая рыба несла фосфоресцирующий фонарь и была одета в церемониальные одежды, сверкающие синим, розовым и серебряным; и волны, когда они поднимались, падали и разбивались в ту ночь, казались катящимися массами белого и зеленого огня, потому что фосфор сиял с двойной яркостью в честь этого события.

Какое-то время Король Драконов и его невеста жили очень счастливо. Они нежно любили друг друга, и жених день за днем ​​с удовольствием показывал невесте все чудеса и сокровища своего кораллового дворца, и она никогда не уставала бродить с ним по его обширным залам и садам.Жизнь казалась им обоим длинным летним днем.

Так прошло два месяца, а потом Королева Драконов заболела и была вынуждена оставаться в постели. Король очень встревожился, когда увидел, что его драгоценная невеста так больна, и сразу же послал за рыбным доктором, чтобы тот пришел и дал ей лекарство. Он отдал слугам особый приказ заботливо ухаживать за ней и прислуживать ей с усердием, но, несмотря на все усердные заботы медсестер и лекарства, прописанные доктором, молодая королева не подавала признаков выздоровления, а с каждым днем ​​ей становилось все хуже. .

Затем Король Драконов взял интервью у доктора и обвинил его в том, что он не вылечил королеву. Доктор был встревожен очевидным неудовольствием Рин Джина и извинил его недостаток навыков, сказав, что, хотя он и знает, какое лекарство нужно дать больному, его невозможно найти в море.

— Ты хочешь сказать, что здесь нельзя купить лекарство? — спросил Король Драконов.

«Все именно так, как вы говорите!» — сказал доктор.

— Скажи мне, чего ты хочешь для королевы? — спросил Рин Джин.

«Я хочу печень живой обезьяны!» ответил доктор.

«Печень живой обезьяны! Конечно, достать ее будет труднее всего», — сказал король.

«Если бы мы только могли получить это для королевы, Ее Величество скоро выздоровела бы», — сказал доктор.

— Хорошо, это решает; мы должны так или иначе достать ее. Но где мы, скорее всего, найдем обезьяну? — спросил король.

Тогда доктор сказал Королю Драконов, что немного южнее есть Остров Обезьян, где живет очень много обезьян.

«Если бы вы только могли поймать одну из этих обезьян?» — сказал доктор.

«Как кто-нибудь из моих людей может поймать обезьяну?» — сказал Король Драконов, сильно озадаченный. «Обезьяны живут на суше, а мы живем в воде, и вне нашей стихии мы совершенно бессильны! Я не вижу, что мы можем сделать!»

«Это было и мое затруднение,» сказал доктор. — Но среди ваших бесчисленных слуг вы наверняка найдете того, кто сможет отправиться на берег именно для этой цели!

«Что-то должно быть сделано», — сказал король и, позвав своего главного управляющего, посоветовался с ним по этому поводу.

Главный стюард задумался на некоторое время, а потом, словно пораженный внезапной мыслью, радостно сказал: «Я знаю, что мы должны сделать! Есть кураге (медуза). Он, конечно, некрасивый на вид, но он гордится тем, что может ходить по земле на своих четырех ногах, как черепаха. Давайте отправим его на Остров Обезьян, чтобы поймать одну из них».

Затем медузу вызвали к королю, и Его Величество сказал ей, что от него требуется.

Медуза, узнав о неожиданной миссии, которую ему должны были доверить, выглядела очень обеспокоенной и сказала, что никогда не была на этом острове, а так как у него никогда не было опыта ловли обезьян, то он опасается, что он не сможет получить один.

«Ну, — сказал главный стюард, — если вы полагаетесь на свою силу или ловкость, вы никогда не поймаете обезьяну. Единственный способ — подшутить над ней!»

«Как я могу подшутить над обезьяной? Я не знаю, как это сделать», — сказала растерянная медуза.

«Вот что вы должны сделать,» сказал коварный главный стюард. «Когда вы приближаетесь к Острову Обезьян и встречаете некоторых из них, вы должны попытаться подружиться с одним из них. Скажите ему, что вы слуга Короля Драконов, и пригласите его навестить вас и увидеть дворец Короля Драконов. .Постарайся описать ему как можно живее величие Дворца и чудеса моря, чтобы пробудить его любопытство и заставить его захотеть увидеть все это!»

«Но как мне доставить сюда обезьяну? Ты ведь знаешь, что обезьяны не плавают!» — сказала неохотная медуза.

— Ты должен нести его на спине. Что толку в твоей скорлупе, если ты не можешь этого сделать! — сказал главный стюард.

«Не будет ли он очень тяжелым?» снова запросил кураге .

«Вы не должны возражать, потому что вы работаете на Короля Драконов!» — ответил главный стюард.

«Тогда я сделаю все, что в моих силах», — сказала медуза, уплыла от дворца и направилась к острову обезьян. Быстро плывя, он достиг места назначения за несколько часов и был выброшен удобной волной на берег. Оглянувшись, он увидел недалеко большую сосну с поникшими ветвями, и на одной из этих ветвей было как раз то, что он искал, — живая обезьяна.

«Мне повезло!» подумала медуза. «Теперь я должен польстить этому существу и попытаться соблазнить его вернуться со мной во дворец, и моя часть будет выполнена!»

Так медуза медленно шла к сосне.В те древние времена у медузы было четыре ноги и твердый панцирь, как у черепахи.

Подойдя к сосне, он повысил голос и сказал:
«Как поживаете, мистер Обезьяна? Разве не чудесный день?»

«Очень хороший день,» ответила обезьяна с дерева. «Я никогда раньше не видел вас в этой части света. Откуда вы приехали и как вас зовут?»

«Меня зовут курагэ или медуза. Я один из слуг Короля Драконов. Я так много слышал о вашем прекрасном острове, что специально приехал его увидеть», — ответила медуза.

— Я очень рада тебя видеть, — сказала обезьяна.

«Пока, — сказала медуза, — ты когда-нибудь видела дворец Морского Короля-Дракона, где я живу?»

«Я часто слышал об этом, но никогда не видел!» ответила обезьяна.

— Тогда вам непременно следует приехать. Очень жаль, что вы прожили всю жизнь, так и не увидев его. Красота дворца не поддается никакому описанию — это, по-моему, самое прекрасное место в мире. сказала медуза.

«Неужели это так красиво, как все это?» — удивленно спросила обезьяна.

Тогда медуза увидела свой шанс и продолжила, насколько это было возможно, описывать красоту и величие дворца Морского царя, чудеса сада с его причудливыми деревьями из белых, розовых и красных кораллов и еще более любопытные плоды, похожие на огромные драгоценности, висящие на ветвях. Обезьяна все больше и больше интересовалась, и, слушая, спускалась с дерева шаг за шагом, чтобы не потерять ни слова из чудесной истории.

«Я получил его наконец!» подумал медуза, но вслух сказал:
«Мистер Обезьяна, теперь я должен вернуться. Поскольку вы никогда не видели дворец Короля Драконов, не воспользуетесь ли вы этой великолепной возможностью, пойдя со мной? Тогда я смогу действовать как проводник и показать вам все достопримечательности моря, которые будут еще более чудесны для вас — сухопутный луббер «.

«Я бы с радостью пошла, — сказала обезьяна, — но как мне пересечь воду? Я не умею плавать, как вы, должно быть, знаете!»

«В этом нет никаких сложностей.Я могу носить тебя на спине.»

«Это будет слишком беспокоить тебя», — сказала обезьяна.
«Я могу сделать это довольно легко. Я сильнее, чем выгляжу, так что не стесняйтесь», — сказала медуза и, взяв обезьяну на спину, шагнула в море.

«Не двигайтесь, мистер Обезьяна», — сказала медуза. «Вы не должны упасть в море, я отвечаю за ваше благополучное прибытие в королевский дворец».

«Пожалуйста, не гони так быстро, а то я точно упаду», — сказала обезьяна.

Так они и шли, медуза скользила по волнам, а обезьяна сидела у него на спине. Когда они были примерно на полпути, медуза, очень мало знавшая анатомию, начала гадать, есть ли у обезьяны с собой его печень или нет!

— Господин Обезьяна, скажите, есть ли у вас с собой такая вещь, как печень?

Обезьяна очень удивилась этому странному вопросу и спросила, зачем медузе печень.

«Это самое важное из всего, — сказала глупая медуза, — поэтому, как только я вспомнила об этом, я спросила, есть ли у тебя с собой твоя?»

«Почему моя печень так важна для тебя?» — спросила обезьяна.

«О, вы узнаете причину позже», — сказала медуза.

Обезьяна становилась все более и более любопытной и подозрительной и убеждала медузу сказать ей, для чего нужна ее печень, и в конце концов обратилась к чувствам своего слушателя, сказав, что он очень обеспокоен тем, что ему сказали.

Тогда медуза, увидев, как встревожен взгляд обезьяны, пожалела его и все ему рассказала. Как заболела Королева Драконов, и как доктор сказал, что ее вылечит только печень живой обезьяны, и как Король Драконов послал его на ее поиски.

«Теперь я сделал, как мне сказали, и как только мы прибудем во дворец, доктору понадобится твоя печень, так что мне тебя жаль!» — сказала глупая медуза.

Бедная обезьяна пришла в ужас, когда узнала все это, и очень рассердилась на сыгранную с ней шутку. Он дрожал от страха при мысли о том, что его ждет.

Но обезьяна была умным животным, и он счел самым мудрым планом не показывать никаких признаков страха, который он чувствовал, поэтому он попытался успокоиться и придумать какой-нибудь способ, которым он мог бы спастись.

«Доктор хочет разрезать меня, а потом вынуть печень! Почему я умру!» подумала обезьяна.

Наконец ему пришла в голову светлая мысль, и он довольно весело сказал медузе: «Как жаль, мистер Медуза, что вы не сказали об этом до того, как мы покинули остров!»

«Если бы я сказал тебе, почему хочу, чтобы ты сопровождал меня, ты бы, конечно, отказался», — ответила медуза.

«Ты совершенно ошибаешься», — сказала обезьяна. «Обезьяны вполне могут пощадить печень или две, особенно когда она нужна Морской Королеве Драконов. Если бы я только догадался, что вам нужно, я бы подарил вам одну, не дожидаясь, пока меня попросят. у меня несколько печени. Но самое большое сожаление в том, что, поскольку вы не сказали вовремя, я оставил всю свою печень висеть на сосне».

«Вы оставили свою печень позади вас?» — спросила медуза.

«Да, — сказала хитрая обезьяна, — днем ​​я обычно оставляю свою печень висеть на ветке дерева, так как она очень мешает, когда я карабкаюсь с дерева на дерево.Сегодня, слушая ваш интересный разговор, я совсем забыл о нем и оставил его, когда ушел с вами. Если бы ты вовремя заговорил, я бы запомнил и взял с собой!»

Медуза очень расстроилась, когда услышала это, ибо поверила каждому слову обезьяны. Обезьяна без печени никуда не годится. Наконец медуза остановилась и сказала об этом обезьяне.

«Ну что ж, — сказала обезьяна, — это скоро поправимо. Мне очень жаль думать о всех ваших неприятностях, но если вы только отведете меня туда, где вы меня нашли, я скоро смогу получить свою печень».

Медузе совсем не нравилась мысль снова вернуться на остров; но обезьяна уверила его, что если он будет так любезен и возьмет его обратно, то получит свою самую лучшую печень и в следующий раз принесет ее с собой. Убежденная таким образом, медуза снова повернула к острову обезьян.

Как только медуза достигла берега, хитрая обезьяна приземлилась и, забравшись на сосну, где медуза впервые увидела его, срезала несколько каперсов среди ветвей от радости, что снова оказалась в безопасности дома, а затем посмотрела вниз на медуза сказал:
«Огромное спасибо за все хлопоты, которые вы взяли на себя! Пожалуйста, передайте мои поздравления Королю Драконов по возвращении!»

Медуза удивилась этой речи и насмешливому тону, которым она была произнесена.Затем он спросил обезьяну, не собирается ли она пойти с ним сразу после того, как получит его печень.

Обезьяна со смехом ответила, что не может позволить себе потерять печень; это было слишком дорого.

— Но помни свое обещание! взмолилась медуза, теперь очень обескураженная.
«Это обещание было ложным, и во всяком случае теперь оно нарушено!» ответила обезьяна.

Тогда он стал издеваться над медузой и сказал ей, что тот все время обманывал ее; что у него не было желания лишиться жизни, что он, несомненно, сделал бы, если бы отправился во дворец Морского Короля к ожидавшему его старому доктору, вместо того чтобы убедить медузу вернуться под ложным предлогом.

«Конечно, я не дам тебе свою печень, но приходи и возьми ее, если сможешь!» — насмешливо добавила обезьяна с дерева.

Теперь медузе ничего не оставалось делать, кроме как раскаяться в своей глупости, вернуться к морскому королю-дракону и признать свою неудачу, поэтому он печально и медленно начал плыть обратно. Последним, что он услышал, когда он ускользал, оставляя остров позади себя, была обезьяна, смеющаяся над ним.

Тем временем Король Драконов, доктор, главный стюард и все слуги с нетерпением ждали возвращения медузы.Когда они увидели, что он приближается ко дворцу, они с восторгом приветствовали его. Они начали горячо благодарить его за все усилия, которые он взял на себя, отправляясь на Остров Обезьян, а затем спросили его, где обезьяна.

Теперь для медузы наступил день расплаты. Он весь дрожал, когда рассказывал свою историю. Как он пронес обезьяну на полпути по морю, а потом по глупости выдал секрет своего поручения; как обезьяна обманула его, заставив поверить, что он забыл свою печень.Гнев Короля Драконов был велик, и он сразу же приказал сурово наказать медузу. Наказание было ужасным. Все кости должны были быть вырваны из его живого тела и избиты палками.

Бедная медуза, униженная и напуганная до невозможности, взывала о помиловании. Но приказ Короля Драконов нужно было выполнить. Дворцовые слуги тут же вытащили по палке и окружили медузу, а вытащив кости, избили ее в лепешку, а затем вывели за дворцовые ворота и бросили в воду.Здесь он остался страдать и каяться в своей глупой болтовне и привыкать к своему новому бескостному состоянию.

Из этой истории видно, что в прежние времена у медузы был панцирь и кости, как у черепахи, но с тех пор, как приговор Короля Драконов был приведен в исполнение в отношении предка медуз, все его потомки были мягкими и бескостными. точно так же, как вы видите их сегодня, выброшенные волнами высоко на берега Японии.




Африка, суахили

Давным-давно стоял маленький городок из низеньких хижин.
в крошечной зеленой долине у подножия скалы.Конечно, у людей было
очень старались строить свои дома вдали от самых высоких приливов
который мог быть выброшен на берег западным ветром, но на самом краю
там выросло такое большое дерево, что половина его ветвей свисала над
хижины, а другая половина над глубоким морем прямо под скалой, где
акулы любили приходить и плескаться в чистой воде.

Ветви самого дерева были усыпаны плодами, и каждый день в
восходе солнца можно было увидеть большую серую обезьяну, сидящую на самом верху
ветки завтракают и радостно болтают про себя.

После того, как он съел все плоды на городской стороне дерева,
обезьяна перебралась по ветвям к той части, которая нависала над
вода. Пока он искал хорошее тенистое место, где он мог бы
удобно усевшись, он заметил акулу, жадно наблюдающую за ним снизу.
глаза.

«Могу ли я что-нибудь сделать для вас, мой друг?» — вежливо спросила обезьяна.

«О! Если бы вы только бросили мне эти вкусняшки, я бы
должен быть так благодарен,» ответила акула.«После того, как вы жили на рыбе
к пятидесяти годам вы начинаете чувствовать, что хотите перемен. И я так
очень, очень устал от вкуса соли.»

«Ну, я сама не люблю соль, — сказала обезьяна, — так что если ты откроешь
твой рот я брошу в него эту красивую сочную кую», и, как он
говорил, он сорвал одну с ветки прямо над головой. Но это было не так
легко попасть акуле в пасть, как он и предполагал, даже когда существо
перевернулся на спину, и первый кийю только пробил ему один зуб и
закатился в воду.Однако во второй раз обезьяне пришлось лучше
повезло, и плод упал прямо в.

«Ах, как хорошо!» закричала акула. «Пришлите мне еще, пожалуйста», и
обезьяна устала собирать кую задолго до того, как акула устала
есть их.

«Уже поздно, и я должен идти домой к своим детям,» сказал он,
наконец, «но если вы будете здесь в то же время завтра, я дам вам
еще одно угощение. »

«Спасибо, спасибо», — сказала акула, показывая всю свою большую уродливость.
зубы, когда он ухмыльнулся от удовольствия.«Вы не можете себе представить, как счастливы вы сделали
меня», — и он уплыл в тень, надеясь проспать время до
снова пришла обезьяна.

В течение нескольких недель обезьяна и акула завтракали вместе, и это было
удивляются, что на дереве остались для них плоды. Они стали быстрыми
друзьями, и рассказали друг другу о своих домах и своих детях, и о том, как
научить их всему, что они должны знать.

Мало-помалу обезьяна стала довольно недовольна своей оранжереей в
пальмовую рощу за городом, и жаждал увидеть странные вещи
под морем, о котором он слышал от акулы.Акула восприняла
это очень ясно, и описаны большие чудеса. И обезьяна, как он
прислушивался, становился все мрачнее и мрачнее.

Дело было в таком состоянии, когда однажды акула сказала: «Я действительно
вряд ли знаю, как отблагодарить вас за вашу доброту ко мне в течение этих недель.
Здесь мне нечего предложить вам, но если бы вы только согласились
пойти со мной домой, с какой радостью я отдал бы тебе все, что могло бы
случайно приглянулся.»

«Ничего лучше не желал бы», — кричала обезьяна, стуча зубами,
как они всегда делали, когда он был доволен.»Но как я мог добраться туда?
вода, фу! Мне больно думать об этом!»

«О! Пусть это тебя не беспокоит», — ответила акула. «Вы должны только
сядь мне на спину, и я обязуюсь, чтобы ни одна капля воды не коснулась
ты.»

Так было устроено, и сразу после завтрака наутро акула
подплыл вплотную под дерево, и обезьяна аккуратно опустилась ему на спину,
даже без брызг. Через несколько минут — ибо сначала он почувствовал
немного испугался своего странного положения — обезьяна начала получать удовольствие
себя очень сильно, и задал акуле тысячу вопросов о рыбе
и водоросли, и странные существа, которые проплыли мимо них, и
так как акула всегда давала ему какой-то ответ, обезьяна никогда не догадывалась
что многие из объектов, которые они видели, были столь же новыми для его проводника, сколь и
сам.

Солнце всходило и заходило шесть раз, когда акула вдруг сказала: «Мой
друг, мы прошли уже половину нашего пути, и пора мне
должен тебе кое-что сказать.»

«Что это?» — спросила обезьяна. «Ничего неприятного, надеюсь, для вас
звучит довольно серьезно.»

«О нет! Абсолютно ничего. Просто незадолго до нашего отъезда я слышал
что султан моей страны очень болен, и единственное, что можно вылечить
у него сердце обезьяны.»

«Бедный человек, мне его очень жаль», — ответила обезьяна; «но ты был
неразумно не сказать мне, пока мы не начали.»

«Что ты имеешь в виду?» — спросила акула. Но обезьяна, которая теперь поняла
весь сюжет, не ответил сразу, ибо обдумывал то, что
должен сказать.

«Почему ты молчишь?» — снова спросила акула.

«Я думал, как жаль, что ты не сказал мне, пока я был
еще на земле, и тогда я взял бы с собой свое сердце.»

«Твое сердце! Почему твоего сердца нет?» сказала акула, с озадаченным
выражение.

«О, нет! Конечно нет. Возможно ли, что вы не знаете, что когда мы
уходим из дома, мы всегда вешаем наши сердца на деревья, чтобы они не
хлопотно? Впрочем, может быть, вы не поверите и подумаете,
Я изобрел его, потому что боюсь, так что давайте отправимся в вашу страну, как
как можно быстрее, и когда мы прибудем, ты сможешь поискать мое сердце, и если ты
найди его, ты сможешь меня убить.»

Обезьяна говорила так спокойно и безразлично, что акула
совсем обманулся и начал жалеть, что не так торопился.

«Но бесполезно продолжать, если твое сердце не с тобой», — сказал он.
наконец. «Нам лучше вернуться в город, а потом вы можете принести
это.»

Конечно, это было именно то, чего хотела обезьяна, но она не
казаться слишком довольным.

— Ну, не знаю, — небрежно заметил он. «Это такой долгий путь;
но ты можешь быть прав.»

«Я уверен, что я,» ответила акула, «и я буду плавать так быстро, как я
может», так он и сделал, и через три дня они увидели дерево кую
висит над водой.

Со вздохом облегчения обезьяна ухватилась за ближайшую ветку и
взмахнул собой.

«Подожди меня здесь», — крикнул он акуле. «Я так голоден, что должен
позавтракаю, а потом пойду искать свое сердце, — и он
уходила все дальше и дальше в ветки так, что акула не могла видеть
его. Потом свернулся клубочком и заснул.

«Ты здесь?» — закричала акула, которая вскоре устала плавать
под скалой и поспешил уйти.

Обезьяна вздрогнула, но не ответила.

«Ты там ?» снова позвал акулу, громче прежнего, и
очень сердитым голосом.

«О, да. Я здесь,» ответила обезьяна; «но я бы хотел, чтобы ты не
разбудил меня. Я так хорошо вздремнул.»

«У тебя есть?» — спросила акула. «Нам пора идти».

«Идем , где ?» — спросила обезьяна.

«Почему, в мою страну, конечно, сердцем.Вы не можете иметь
забыл!»

«Мой дорогой друг,» ответила обезьяна, посмеиваясь, «я думаю, что вы
должно быть, немного сошел с ума. Ты принимаешь меня за осла прачки?»

«Не болтай чепухи», — воскликнула акула, не любившая быть
смеялся над. — Что ты имеешь в виду насчет ослика прачки? И я желаю тебе
будет быстро, иначе мы можем опоздать, чтобы спасти султана.»

«Вы действительно никогда не слышали об осле прачки?» спросил
обезьяна, которая очень наслаждалась собой.«Почему он зверь, у которого есть
бессердечный. А так как я не очень хорошо себя чувствую и боюсь начать пока
солнце так высоко, чтобы я не получил солнечный удар, если хочешь, я приду
немного поближе и расскажу вам свою историю».

— Хорошо, — угрюмо сказала акула, — если ты не придешь, я, пожалуй,
лучше слушать это, чем ничего не делать.»

Так началась обезьяна.

Когда-то в большом лесу на другом конце города жил прачка.
и у него был осел, который составлял ему компанию и возил его, куда бы он ни
хотел пойти.Какое-то время они очень хорошо ладили, но постепенно осел
стала ленивой и неблагодарной за доброту своего хозяина и убежала несколько
миль в самое сердце леса, где она только и делала, что ела и ела
и ела, пока она не стала такой толстой, что едва могла двигаться.

Однажды, когда она пробовала совершенно новый вид травы и задавалась вопросом,
это было так же хорошо, как то, что она ела на обед накануне, заяц
получилось пройти мимо.

«Ну, что , так это толстая тварь», подумала она и вывернулась из
ее путь, чтобы сообщить новости льву, который был ее другом.Теперь лев
был очень болен и не был в силах сам отправиться на охоту, и
когда заяц пришел и сказал ему, что должен быть найден очень толстый осел
всего в нескольких сотнях ярдов, слезы разочарования и слабости наполнили
его глаза.

«Что толку мне это говорить?» — спросил он плачущим голосом. «Ты
Знай, я не могу даже дойти до этой пальмы».

— Ничего, — бойко ответил заяц. «Если вы не можете пойти к
ужин, твой обед придет к тебе», и, кивнув на прощание льву
она вернулась к ослику.

«Доброе утро», сказала она, вежливо кланяясь ослику, который поднял ее
голову от удивления. «Извините, что прерываю вас, но я очень
важное дело».

«В самом деле, — ответил осел, — очень любезно с вашей стороны взять
беда. Могу я узнать, в чем дело?»

«Конечно», ответил заяц. «Это мой друг лев услышал
так много ваших прелестей и хороших качеств, что он послал меня просить, чтобы
ты отдашь ему свою лапу замуж.Он глубоко сожалеет о том, что он
не может сделать запрос лично, но он был болен и слишком слаб
двигаться.»

«Бедняга! Как грустно!» сказал осел. — Но вы должны сказать ему, что я
польщена его предложением и с радостью согласится стать королевой
Звери».

«Вы сами не подойдёте и не скажете ему об этом?» — спросил заяц.

Бок о бок они пошли по дороге, ведущей к дому льва. Это
потребовалось много времени, потому что осел так растолстел, что мог только
идти очень медленно, и заяц, который мог бы пробежать это расстояние примерно за
пять минут, ей пришлось ползти, пока она чуть не упала с
усталость от невозможности идти в своем собственном темпе.

Когда они наконец прибыли, лев сидел у входа,
выглядит очень бледным и худым. Осёл вдруг смутился и повесил её
голову, но лев надел свои лучшие манеры и пригласил обоих своих посетителей
зайти и устроиться поудобнее.

Очень скоро подошел заяц и сказал: «Ну, а у меня еще одно занятие
Я оставлю вас, чтобы вы познакомились с вашим будущим мужем».
подмигнув льву, она убежала.

Осел ожидал, что, как только они останутся одни, лев
начинают говорить об их свадьбе и о том, где им жить, но, как он
ничего не сказала она посмотрела вверх.

К своему удивлению и ужасу, она увидела, как он присел в углу, его
глаза сверкнули красным светом, и с громким ревом он бросился к ней.
Но в этот момент ослица успела приготовиться и, подпрыгнув,
с одной стороны нанесли льву такой сильный пинок, что он завопил
боль. Снова и снова он бил ее когтями, но осел
тоже мог укусить, как и лев, который после болезни очень ослабел,
и, наконец, точный удар ногой сбил его с ног, и он покатился дальше.
пол, стонет от боли.

Ослик не стал ждать, пока он встанет, а убежал так же быстро, как она
мог и заблудился в лесу.

Теперь заяц, который прекрасно знал, что произойдет, не стал делать
свое дело, а спряталась в кустах за пещерой, где
отчетливо слышались звуки битвы. Когда все было тихо
снова она осторожно выползла наружу и прокралась за угол.

«Ну, лев, ты ее убил?» — спросила она, быстро подбегая к
дорожка.

«Действительно убил ее!» угрюмо ответил лев, «это она
чуть не убил меня.Я никогда не знал, что осел может так брыкаться, хотя я
позаботилась о том, чтобы она унесла следы моих когтей».

«Боже мой! Представьте себе, что такое большое толстое существо способно сражаться!» плакала
заяц. — Но не утруждай себя. Лежи спокойно, и раны твои заживут.
скоро выздоравливай», и она попрощалась со своей подругой и вернулась к своей семье.

Прошло две-три недели, а на спине у осла только голые места
показал, где были когти льва, в то время как на его боку лев
оправился от болезни и был теперь так же силен, как и прежде.он начинал
думать, что ему почти пора снова начинать охоту, когда один
утром в лианах снаружи послышался шорох, и заячья голова
просмотрел.

«Ах! Не нужно спрашивать, как ты», сказала она. «Все же ты не должен
переутомление, знаете ли. I пойти и принести вам обед?»

«Если вы принесете мне этого осла, я разорву его надвое», кричал
лев свирепо, а зайчиха рассмеялась, кивнула и пошла по своим делам.

На этот раз осел был намного дальше, чем раньше, и это заняло больше времени.
найти ее.Наконец заяц увидел в воздухе четыре копыта и
побежал к ним. Ослик лежал на мягкой прохладной подстилке из мха возле
поток, перекатываясь взад и вперед от удовольствия.

— Доброе утро, — вежливо сказал заяц, и осел медленно влез на
ее ноги, и посмотрел, кто мог быть ее посетитель.

«О, это ты , не так ли?» — воскликнула она. «Приходите и поболтайте.
Какие у тебя новости?»

«Я не должен оставаться,» ответил заяц; «но я обещал льву просить
вам навестить его, так как он не настолько здоров, чтобы навестить вас.»

«Ну, я не знаю,» мрачно ответил осел. «В последний раз мы
пошел, он меня очень сильно поцарапал, и я, право, очень испугался».

— Он только хотел тебя поцеловать, — сказал заяц, — а ты его укусила, и
конечно, это заставило его рассердиться».

«Если бы я был уверен в , что ,» заколебался осел.

«О, вы можете быть совершенно уверены,» рассмеялся заяц. «У меня большой
знакомство среди львов. Но поторопимся», и довольно неохотно
отправился осел.

Лев увидел их приближение и спрятался за большим деревом. Как
прошел осел, за ним заяц, он выскочил и одним ударом
его лапы протянул бедное глупое существо мертвым перед ним.

«Возьми это мясо, сними с него шкуру и зажарь», — сказал он зайцу; «но мой
аппетит не так хорош, как раньше, и единственное, чего я хочу для себя, это
сердце. Остальное вы можете съесть сами или отдать своим
друзья.»

«Спасибо», — ответила зайчиха, удерживая на спине и ослика.
как умела, и хотя ноги волочили по земле, ей удавалось
вытащить ее на открытое место поодаль, где она разожгла костер и
жарил его.

Как только он был приготовлен, заяц вынул сердце и только что
доел его, когда подошел уставший ждать лев.

«Я голоден,» сказал он. «Принеси мне сердце существа. Это как раз то, что
Я хочу на ужин».

«Но нет сердца», ответил заяц, глядя на льва с
озадаченное лицо.

«Что за бред!» сказал лев. «Как будто у каждого зверя нет сердца.
Что ты имеешь в виду?»

«Это осел прачки», серьезно ответил заяц.

«Ну, а допустим?»

«О, тьфу!» воскликнул тариф. «Ты, лев и взрослый человек, и
задавать такие вопросы. Если бы у осла было сердце, была бы она здесь
в настоящее время? В первый раз, когда она пришла, она знала, что ты пытаешься убить ее, и убежала.
прочь. И все же она вернулась во второй раз. Ну, если бы у нее было сердце,
она вернулась во второй раз? Теперь будет она?»

И лев медленно ответил: «Нет, не будет».

«Значит, ты думаешь, что я осел прачки?» сказала обезьяна акуле,
когда история закончилась.»Вы ошибаетесь. Я не ошибаюсь. И как солнце
низко в небе, вам пора отправляться домой.
У вас будет хорошее крутое путешествие, и я надеюсь, что вы найдете султана
лучше. Прощай!»

И обезьяна скрылась среди зеленых ветвей, и пропала.


  • Источник: Эндрю Лэнг, Сиреневая книга фей (Лондон: Longmans,
    Грин и компания, 1910), стр. 42-53.
  • Источник Ланга: Рассказы на суахили Эдварда Стира.
  • Рассказ в рассказе «Осел прачки» принадлежит
    Aarne-Thompson type 52. Приведенная здесь версия предполагает, что интеллект
    сидит в сердце. В других версиях этой истории рассказывается о жертве.
    головной мозг.
  • Вернуться к содержанию.


Джоэл Чендлер Харрис

Братец Кролик был великим шутником. Я не ожидаю, что он появится
много в эти дни, но во времена, когда твари хозяйничали
собственной работе, Братец Кролик был готов почти ко всему, что происходило,
если бы не было слишком много работы в нем.Не может быть ни танца, ни
стеганый где-нибудь вокруг, но что он будет там. Он пришел первым
и идти последним.

Ну, был один раз, когда он зашел слишком далеко и задержался слишком поздно,
потому что в то время, когда они играли, шел сильный дождь.
танцы, и когда Братец Кролик отправился домой, он обнаружил, что большая
фреш пришел и ушел. Водостоки должны были быть ручьями, ручьями
должны быть реки, а реки — ну, я не буду говорить вам, что
реки были, потому что можно было подумать, что я сказал правду на прощание.

Делая большие прыжки и стараясь изо всех сил, Братец Кролик сумел
быть так же близко к дому, как ручей, но когда он добрался туда, ручей был таким
настолько широко, что он чувствовал себя потерянным так долго, что его семья
забыл его. Много-много раз он переходил этот ручей по бревну, но
бревно исчезло, и вода растеклась по всему творению. То
вода была широкая, но не больше половины — казалось,
самая мокрая вода, которую Братец Кролик когда-либо видел.

В такие времена там был паром, но похоже,
больший паводок, чем они рассчитывали. Братец Кролик, он сидел на
банка и вытер влажный воздух с лица и глаз, а затем крикнул, чтобы
человек, управлявший паромом. Он кричал и кричал, и мало-помалу он
услышал, как ему кто-то ответил, и он пригляделся, и там
человек — его звали Джерри — высоко на верхушке дерева. И он
посмотрел еще внимательнее и увидел, что у Джерри была компания, потому что
старый Братец Медведь сидит у подножия дерева и ждет прихода Джерри
вниз, чтобы он мог сказать ему привет.

Ну, сэр, Братец Кролик заметил, что было нечто большее, чем
сырость между ними, и он снова начал кричать, и он кричал так
громко, и он орал так долго, что разбудил старого Братца Аллигатора.

Старому Братцу Аллигатору не понравилось, что его разбудили при этом.
час, потому что он только что хорошо поужинал кедровыми орешками и сладким картофелем.
и лежал во весь рост на своей глиняной постели. Он позволил себе, он
сделал: «Кто в стране это пытается кричать дно из
ручей?»

Он прислушался, а потом снова повернулся и прислушался.Он закрыл один
глаз, а потом закрыл другой, но в этом не было сна
район.

Джерри на дереве, он крикнул в ответ: «Не могу прийти — есть компания!»

Братец Аллигатор, он услышал это и сказал себе, что если никто
другое может прийти, он может, и он поднялся на вершину с не большей суетой, чем
перина делает, когда вы оставляете его в покое. Он поднялся, он поднялся, и его два
глаза выглядели точь-в-точь как две пули, плывущие по воде. Он поднялся и
подмигнул и спросил Братца Кролика, привет, и особенно, как дела
его дочь.

Братец Кролик, он сказал, что неизвестно, как там его дочь,
потому что, когда он ушел из дома, у нее распухла голова. Он сказал, что некоторые из
подошли соседские дети и стали бросать в нее камни, а один из них
ударил ее по макушке прямо там, где вихр, и ему пришлось
бежать за доктором.

Братец Аллигатор позволил: «Ты не говори мне, Братец Кролик, что пришло
к этому! Твоих детей кусают дети твоих соседей. Что ж,
Ну ну! Я хочу, чтобы ты сказал мне, чем все это закончится.Почему это
получить через какое-то время, что мира нет нигде, кроме моего дома в
Русло ручья.»

Братец Кролик сказал: «Разве это не правда? И не только Братец Лис
дети кусают моих детей за вихры, но не успел я
после доктора, чем здесь начинается ручей. Я могу ошибаться, но
Я не боюсь сказать, что это превосходит все, что я когда-либо видел.
Вон там, в дальнем лесу, лежит моя дочь с головной болью,
а вот и ее папа, а между нами кипящий ручей.Если бы я попытался
идти вброд, десять к одному, что вода будет над головой, а если не
плохо, все таблетки, которые мне давал доктор, таяли в кармане. И
они могут отравить меня, потому что доктор не сказал, что они должны быть
вынесены на улицу.»

Старый Брат Аллигатор плавал на воде, как будто он весил не более
одна из этих вот почтовых марок, и он попытался пустить слезу. Он застонал,
он так и сделал и поплыл взад и вперед, как усталое каноэ.

Он сказал: «Братец Кролик, если когда-либо был бродяга, то ты один.До тебя
приходи и уходи, и за тобой не угнаться, как если бы ты
были крылья. Если вы думаете, что сможете оставаться на одном месте достаточно долго, я попытаюсь
переправить тебя через ручей.»

Братец Кролик потер подбородок и покачал носом. Он
— сказал он, — Братец Гатор, как глубока та вода, в которой ты
плавает?»

Братец Аллигатор сказал: «Братец Кролик, если бы мы с моей старухой
головы, а я стою на кончике хвоста,
достаточно места для всех моих детей, прежде чем мы коснемся дна.»

Братец Кролик, он упал так, будто собирался упасть в обморок. Он разрешил: «Брат
Гатор, ты мне не говори! Вы, конечно, не имеете в виду эти последние слова! Почему ты
заставьте меня чувствовать, что я дальше от дома, чем те, кто потерян для
хорошо! Как, во имя бога, ты собираешься заставить меня пройти через это?
скользкая вода?»

Братец Аллигатор, он выдул пару пузырей из носа, а потом
сказал: «Если ты сможешь стоять на одном месте достаточно долго, я возьму
ты на моей спине.Вам не нужно говорить «спасибо», но я хочу, чтобы вы знали
что я не для всех водяная лошадь».

Братец Кролик позволил, сказал он, «Я вполне могу в это поверить, Братец Аллигатор, но
почему-то у меня сложилось впечатление, что твой хвост очень гибкий. я слышу старый
люди говорят, что вы можете выбить чип из затылка с
кончик хвоста и ни разу не наполовину.»

Братец Аллигатор причмокнул и сказал: «Может быть, мой хвост будет гибким, Брат
Кролик, и далеко идущий, но не вините меня. Так было, когда это было
Дай мне.Все сложено по природе».

Братец Кролик, он учился и учился, и чем больше он учился, тем
хуже ему понравилось. Но он был рад вернуться домой — двух путей не было
об этом — и он позволил, — сказал он, — я подозреваю, что вы говорите
где-то рядом с правдой, Братец Гатор, и более
что, я верю, что я пойду вместе с вами. Если вы немного подниметесь
ближе, я приму решение и не заставлю вас ждать.»

Братец Аллигатор, он плавал рядом с берегом так же, как пробка
из бутылки из-под рассола.Он не делал вид, что торопится, потому что
обронил пару слов о погоде и сказал, что вода
сильный холод там внизу в слякоти. Но Братец Кролик заметил, что
когда он улыбнулся одной из своих улыбок, он показал двойной ряд бивней, которые
выглядело так, будто они отлично поработали бы на лесопилке.

Братец Кролик, он начал дрожать, как будто его знобило. Он разрешил,
«Я чувствую такую ​​сырость, брат Гатор, что с тем же успехом мог бы находиться в воде до
мой подбородок!»

Братец Аллигатор ничего не сказал, но он не мог спрятать свои бивни.Братец Кролик посмотрел вверх, он посмотрел вниз, и он огляделся вокруг. Он
едва знал, что делать. Он позволил: «Братец Гатор, твоя спина сильна
грубый. Как я буду на нем ездить?»

Братец Аллигатор сказал: «Шерховатость поможет тебе удержаться, потому что
вам придется ездить верхом. Вы можете просто встать на неровности
и приготовьтесь, когда вам покажется, что вы видите бревно, плывущее к нам.
Вы можете просто сидеть там так же, как если бы вы сидели дома в своем
Кресло-качалка.

Братец Кролик покачал головой, но справился, справился и не успел
добрался, чем он очень сильно желал, чтобы он ушел.

Братец Аллигатор сказал: «Вы можете задыхаться, если хотите, но я сделаю
грести», — и он скользил по воде, словно намазанный маслом.

Братец Кролик, конечно, был напуган, но держал глаза открытыми, и мало-помалу
он заметил, что Братец Аллигатор не направляется к тому месту, где
посадка была на месте, и он встал и так сказал. Он разрешил: «Братец Гатор, если я
не сильно ошибаетесь, вы не на посадку идете.»

Братец Аллигатор сказал: «У тебя действительно очень хорошие глаза, Братец Кролик.Я ждал тебя долгое время, и я самый плохой официант. я
должен знать, что ты не забыл тот день в стерне, когда ты сказал, что
собирались показать мне Old Man Trouble. Ну, ты не только показал ему
меня, но ты заставил меня пожать ему руку. Ты поджигаешь сухую траву и
сожгли меня скандально. Вот почему моя спина такая грубая, и это
причина, по которой моя шкура такая жесткая. Ну, я ждал с тех пор,
а теперь вот ты. Ты сожгла меня, пока мне не пришлось тушить горение.
большая трясина.»

Братец Аллигатор засмеялся, но смех был на его стороне, потому что
это был один из тех случаев, когда Братцу Кролику не хотелось хихикать. Он
сидел там, дрожа и дрожа. Мало-помалу он позволил, сказал он, «Что
ты собираешься делать, брат Гатор?»

Братец Аллигатор сказал: «Мне кажется, что с тех пор, как ты поставил сухую траву
огонь, у меня были симптомы. Так сказал доктор. Он посмотрел
на мой язык, и он чувствовал мой пульс, и он покачал головой. Он сказал, что
существа, он мой друг, он не возражал сказать мне, что мои симптомы
становятся хуже, чем были, и если я не приму что-нибудь, я
попасть в один из этих склонов, которые делают людей дряблыми и
слабый.»

Братец Кролик, он трясся и дрожал. Он допускал: «Что еще
доктор говорит, брат Гатор?»

Братец Аллигатор продолжал скользить вперед. Он сказал: «Доктор не
только посмотри на мой язык. Он измерил мое дыхание и ударил меня по груди
— тук-тук-тук! — и он сказал, что есть только одна вещь, которая вылечит меня.
Я спросил его, что это такое, и он сказал, что это кроличьи желудки.»

Братец Аллигатор скользил и скользил вперед и ждал, чтобы увидеть, что Братец
Кролик собирался сказать это.Ему не пришлось долго ждать, потому что Брат
Кролик думал, как одна из этих машин с молнией.
в этом. Он позволил, он сказал: «Это очень хорошо, что вы завязали с
меня сегодня, Братец Гатор, потому что у меня точно такое же здоровье, как у тебя.
находясь в поиске. Все соседи говорят, что я очень странный, и я так подозреваю,
но чудак или не чудной, я давно ищу пожирателя желудков».

Братец Аллигатор ничего не сказал. Он просто скользил по воде и
слушал, что говорил Братец Кролик.

Братец Кролик разрешил, он сказал: «В последний раз, когда я заболел, доктор
пришел торопясь, и просидел у меня всю ночь — ни мига сна
получил этот человек. Он сказал, что может сказать по тому, как я двигаюсь, катаясь
и метался, и стонал, и охал, что никакое лекарство не могло меня
любой хороший. Я никогда не видел, чтобы врач так чесал затылок, как тот доктор.
Он вел себя так, как будто он был в тупике, так оно и было. Он сказал, что никогда не видел
кто-нибудь с моей проблемой, и он ушел и вызвал одного из своих
братьями-врачами, и они оба ударились друг о друга головами и сказали, что мой
все проблемы происходят от наличия двойного желудка.Когда моя старуха услышала
что она только что накинула фартук на голову и упала в обморок,
и еще немного, и мне пришлось бы оплатить счет врача за ее счет.
Когда она завизжала, некоторые из моих детей испугались и ушли в лес,
и они еще не все вернулись, когда я ушел из дома прошлой ночью.»

Братец Аллигатор, он просто скользил по воде. Он
слушал, но ничего не сказал.

Братец Кролик позволил, сказал он, «Это роковая правда, все то, что я
-говорю тебе.Доктор, он летал вокруг, пока не забрал мою старуху
к, а потом сказал, что нечего пугливого из-за моего
у меня двойной желудок, потому что все, что мне нужно было сделать, это быть осторожным
с моим жеванием и грызением, и моим приходом и уходом. Он сказал, что я
придется мучиться с этим, пока я не найду пожирателя желудков. я спросил его
где он находится, и он сказал, что я узнаю его, когда увижу его, и если я
не узнать его, он откроется мне. Такой вид раздражает
меня, потому что когда человек врач, и у него есть идея вылечить
кто угодно, нет необходимости иметь дело с загадками.Но он сказал, что там
бесполезно рассказывать все, что знаешь, особенно перед обедом».

Братец Аллигатор скользил по воде. Он слушал и
причмокнул, но ничего не сказал.

Братец Кролик, продолжал он. Он позволил, сказал он, «И был один
вещь, которую он сказал мне яснее, чем все остальное. Он сказал, что когда кто-нибудь был
пораженные двойным желудком, они не смеют пересекать с ним воду,
потому что если есть что-то, чего не выдержит двойной желудок, так это
запах воды.»

Братец Аллигатор скользил по воде, но ему хотелось
пришло время, когда он хотел сказать что-то. Он сказал: «Почему ты
сейчас пересекаете реку, если вам это доктор сказал?»

Это рассмешило Братца Кролика. Он позволил: «Может быть, мне не следует говорить тебе,
но прежде чем я смогу пересечь воду, должен выйти этот двойной желудок. То
врач мне сказала, что если она когда-нибудь почувствует запах воды, то будет такой отек
что моя кожа не выдержит меня. И не раньше, чем прошлой ночью, прежде чем я
пришел, чтобы пересечь этот ручей — тогда это был ручей, как бы вы ни называли
это сейчас — я вынул свой двойной желудок и спрятал его в углубление орехового ореха.И
если вы пожиратель желудков, это ваш шанс, потому что, если вы
прочь, вы можете сожалеть о дне. Если вы в понятии, я возьму вас правильно
там и покажу тебе пень, где я его спрятал, — и если ты хочешь быть
одиноко об этом, я отпущу тебя, и я останусь прав
здесь.»

Братец Аллигатор, он поскользнулся и скользил по воде. Он сказал,
— Где ты сказал, что останешься?

Братец Кролик разрешил, сказал он: «Я останусь здесь, Братец Аллигатор, или
в любом другом месте вы можете выбрать.Мне все равно, где я остаюсь или что я делаю,
до тех пор, пока я избавляюсь от этого двойного живота, который меня пугал.
Тебе лучше пойти одному, потому что, как бы плохо мне ни сделал этот двойной желудок,
У меня есть какое-то нежное чувство к этому, и я боюсь, если бы я пошел
вместе с тобой и увидишь, как ты его схватишь, будет какая-то хуйня. Если
ты идешь один, просто стукнешь по пеньку и скажешь: «Если ты готов, я
готова и еще немного», и у вас не будет с ней проблем.
Она спряталась вон в тех лесах, и дупло
так далеко от того места, где должен быть берег ручья.»

У Братца Гатора не было больше здравого смысла, чем то, что нужно, чтобы взобраться на
забор после того, как кто-то снес его, и поэтому он вроде как убил себя
кругом и направился к лесу — к тому самому лесу, где так много
деревья, и где старая Сестренка Сова пускает все вихри, обмахивая ее веером.
крылья. Братец Аллигатор плыл и рулил, пока не приблизился к берегу, и
когда он это сделал, Братец Кролик сделал большой прыжок и приземлился на твердую землю.
Он мог и намочить ноги, но если и намочил, то и все.Он разрешил,
сказал он:

Бедный старый Аллигатор, если бы ты знал А от Иззарда,
Ты бы прекрасно знал, что я оставлю свой Желудок.

И с этим он пропал — пропал начисто!




Вернитесь к фольклорным текстам Д. Л. Эшлимана, библиотеке сказок, фольклора,
сказки и мифология.

Пересмотрено 16 апреля 2013 г.

Уорд находит удовлетворение в качестве волонтера в кардиологическом центре, где была пациенткой ее мама

Год назад Дениз Уорд уволилась с работы помощником преподавателя в округе Бладен, чтобы помогать заботиться о своей матери, Джилли Кэрролл.Но после того, как ее мать скончалась в начале этого года, Уорд нашла новый способ помогать другим и хранить память о своей матери, работая волонтером в Southeast Health Heart and Vascular в кампусе Юго-восточного регионального медицинского центра.

«Моя мать была 100 -й пациенткой у доктора Терри Лоури, — сказал Уорд. «Это было в марте 2008 года, когда у нее было тройное шунтирование. Некоторые из тех, кто тогда работал в этом подразделении, до сих пор здесь. Она любила доктора Лоури. Она всегда была на модном показе «Красное платье» и всегда хотела, чтобы Dr.Лоури в качестве ее сопровождающего.

В более поздние годы Кэрролл проводила много времени в SRMC, иногда в качестве пациента, а иногда и в качестве посетителя.

«Когда она умела водить машину, она приезжала сюда», — сказал Уорд. «Она приносила тыквенные рулетики и веселила. Она была так благодарна. Она была просто находчивой. Ты никогда не знал, что с ней что-то не так. Ее отношение было таким: «Все в руках Божьих».

Уорд, которая живет недалеко от Дублина, сказала, что хотела бы стать волонтером в больнице, чтобы вернуть часть заботы, которую получила ее мать.

«Мне это нравится. Я не знаю, что это за волонтерство, но, думаю, я здесь, потому что моей маме это нравилось», — сказал Уорд. «Я полезный человек. Я хочу отдать все, что могу, потому что они были так добры к моей маме».

В качестве волонтера на стойке регистрации отделения интенсивной терапии сердечно-сосудистых заболеваний в кардиологическом центре Уорд проверяет пациентов, которым предстоит эхокардиограмма или другая процедура. Она также проводит время с членами семьи пациентов, заходя в операционную, чтобы проверить пациентов для семьи или помогая во всем, что необходимо.Недавним декабрьским утром она наряжала рождественскую елку в отделе.

«Каникулы были тяжелыми, но я думаю, что пребывание здесь помогает и в этом», — сказал Уорд. «Я призываю всех, у кого есть время, стать волонтерами. Они дадут вам много работы. Для меня, если у меня есть что-то на уме, это заставляет мое сердце чувствовать себя хорошо, и я также могу заставить кого-то другого чувствовать себя хорошо».

Чтобы стать волонтером, Уорд должен был заполнить заявку, пройти проверку биографических данных и пройти вводное обучение, которое также включало некоторое онлайн-обучение.

«Тренировка не была сложной, по большей части она основывалась на здравом смысле, — сказал Уорд. «Это не значит, что это легкая работа. Вы не можете сидеть и играть на своем телефоне или читать газету. Всегда найдется тот, кому что-то нужно. Но это выполняется. Я знаю, что компания Southeast Health дала моей семье, и теперь моя очередь отблагодарить».

Жанна Осман — волонтер-руководитель программы.

«Я так счастлив, что Дениз стала волонтером, — сказал Осман. «На стойке регистрации в кардиологическом центре работают исключительно волонтеры, которые встречают пациентов и посетителей, регистрируют их и помогают персоналу с неклиническими потребностями, чтобы обеспечить нашим гостям отличный опыт.Общительный характер Дениз, дружелюбное отношение и сострадание к другим делают ее идеальным волонтером в этой области. Ее служба бесценна».

Директор SeHealth Guest Services Алисия Оксендин сказала, что такие волонтеры, как Уорд, оказывают ценную услугу, и что волонтерская программа расширяется.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

[an error occurred while processing the directive]

Related Posts

Разное

В прорубь в крещение: На крещенских купаниях женщину течением унесло под лед. Ее тело нашли 10 дней спустя

На крещенских купаниях женщину течением унесло под лед. Ее тело нашли 10 дней спустя
28 января 2022, 16:16
Общество
19 января в Гатчинском районе 41-летняя Анна Ускова нырнула с головой в самодельную прорубь, и ее

Разное

Последование к причащению слушать: Последование ко Святому Причащению с переводом на русский язык

Последование ко Святому Причастию — Храм свт. Николая Мирликийского в с. Саввинская СлободаКанон ко причащению  Слушать:         Скачать: аудио, текст (.rtf)   Молитвами святых отец наших, Господи Иисусе Христе Боже наш,