Православна церква: Неприпустима назва — Вікіпедія

Разное

Содержание

Офіційний сайт Руської Православної Церкви / Патріархія.ru

Неделя 33-я по Пятидесятнице. Глас 8-й.

Утр. – Ев. 11-е,Ин., 67 зач., XXI, 15–25. Собор новомучеников и исповедников Церкви Русской. Поминовение всех усопших, пострадавших в годину гонений за веру Христову Служба в честь блж. Ксении Петербургской может быть перенесена на субботу, 23 января. Определением Архиерейского Собора 1992 года празднование Собора новомучеников и исповедников Российских установлено совершать 25 января (при совпадении этого числа с воскресным днем) или в ближайшее воскресенье после него. В связи с различием практик, принятых в Русской Зарубежной Церкви и в Церкви в Отечестве относительно времени празднования Собора новомучеников и исповедников Церкви Русской, Архиерейский Собор 2013 года определил установить празднование Собора новомучеников и исповедников Церкви Русской: 25 января (по старому стилю), в случае совпадения этого числа с воскресным днем; в предшествующий этой дате воскресный день, если 25 января (по старому стилю) приходится на дни от понедельника до среды; в последующий этой дате воскресный день, если 25 января (по старому стилю) приходится на дни от четверга до субботы. Свт. Герасима Великопермского, Устьвымского (1441).

Лит. – 1 Тим., 285 зач. (от полу́), IV, 9–15. Прп. Ксении (V). Блж. Ксении Петербургской (XIX). Мч. Иоанна Казанского (1529).

Лк., 94 зач., XIX, 1–10 Мчч. Вавилы Сицилийского и учеников его Тимофея и Агапия (III).

(о Закхее). Мч.: Рим., 99 зач., VIII, 28–39. Прп. Македония, сирийского пустынника (ок. 420).

Лк., 105–106 зач., XXI, 8–19. Перенесение мощей Прмч. Анастасия Пе́рсянина (VII).

Утр. – Ев. 11-е,Ин., 67 зач., XXI, 15–25.
Лит. – 1 Тим., 285 зач. (от полу́), IV, 9–15.
Лк., 94 зач., XIX, 1–10
(о Закхее). Мч.: Рим., 99 зач., VIII, 28–39.
Лк., 105–106 зач., XXI, 8–19.

Поминовение всех усопших, пострадавших в годину гонений за веру Христову

Служба в честь блж. Ксении Петербургской может быть перенесена на субботу, 23 января.

Екзарх Константинополя Даниїл: Православна церква України може стати патріархатом

  • Святослав Хоменко, Віталій Червоненко
  • BBC, Стамбул

Автор фото, Daniel Zelinsky

Підпис до фото,

Архієпископ Памфільський Даниїл народився та виріс в Україні

Архієпископ Даниїл Памфільський Української православної церкви у США відіграв одну з ключових ролей у створенні автокефальної Православної церкви України.

Народився та виріс він в Україні, в 90-і роки переїхав навчатись і служити до США.

Разом з єпископом Едмонтонським Іларіоном наприкінці серпня 2018 року його призначили екзархом Вселенського патріарха в Україні для підготовки автокефалії та створення помісної церкви.

Саме вони вели перемовини з представниками всіх українських церков та владою, звітували Вселенському патріарху, допомагали готувати томос та об’єднавчий собор у Києві.

Протягом місяців перемовин владика Даниїл був дуже обережний у висловлюваннях та не давав інтерв’ю, переважно обмежуючись обіцянками, що «все буде добре».

Після вручення томосу в резиденції Вселенського патріарха архієпископ Даниїл поспілкувався з кореспондентами ВВС і розповів про перипетії підготовки автокефалії, складні перемовини в Україні та майбутнє нової церкви.

Хоча його місія екзарха в Україні вже завершилась, він досі намагається бути надзвичайно обережним, щоб не нашкодити новій церкві.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Заборона Москви і 18 ієрархів УПЦ МП

ВВС:Що було найскладнішим у вашій чотиримісячній роботі екзарха Вселенського патріарха в Україні?

Архиєпископ Даниїл: Знайти контакти з ієрархами, з представниками УПЦ на той час Московського патріархату. Не було жодних проблем з наведенням контактів з духовенством колишніх УПЦ КП і УАПЦ, але представники УПЦ МП мали вказівки, які прийшли з Москви: їм було заборонено виходити з нами на контакт.

Проте коли, попри заборону спілкуватися, вони таки йшли з нами на зустріч, ми повинні були знайти, як і де зустрітися, щоб не створити умов, коли б їх могли покарати за спілкування з нами.

І, з іншого боку, щоб не створити передумови для звинувачень нас у втручанні у внутрішні справи їхньої церкви. Це було найбільше переживання.

ВВС:Зі скількома ієрархами Московського патріархату вам вдалося зустрітися?

А.Д.: З нами зустрілися 18 ієрархів.

ВВС:Які у вас враження після зустрічей з ними?

А.Д.: Більшість з них були і, мені здається, по сьогодні готові зробити крок, щоб влитися в нову помісну українську православну церкву.

Автор фото, Daniel Zelinsky

Підпис до фото,

Екзархи Вселенського патріарха Даниїл та Іларіон

Їхня найбільша пересторога була: що станеться з нами? Яке покарання, які санкції на нас будуть накладені? Те, що сталося з владиками Симеоном і Олександром зараз (УПЦ МП заборонила у священослужінні двох ієрархів, які взяли участь у об’єднавчому соборі та влилися до ПЦУ — Ред.), — саме того вони боялися.

І попри те, що ми їм гарантували, що Константинополь захистить їх, не залишить з церковними санкціями і так далі, вони все одно хотіли побачити, коли цей процес дійде до кінця. Томос буде, казали вони, — і тоді ми почнемо робити якісь радикальніші кроки з нашим духовенством.

Друга річ — ми це мусимо також розуміти — архієрей без свого духовенства і мирян не є повноцінним архієреєм. Їм потрібно було працювати з їхніми священиками, деканами, мирянами, щоб не створити якихось перешкод, які могли виникнути на місцях.

ВВС:У вас є відчуття, що ближчим часом вагома частина УПЦ МП перейде до нової церкви?

А.Д.: Думаю, що так. Ідуть переговори. Архієреї, які були з нами на зв’язку, зараз розмовляють з владикою Симеоном, з владикою Епіфанієм, щоб визначити, як вони можуть прийти до ПЦУ всіма своїми єпархіями чи частинами цих єпархій.

З іншого боку, є велика противага: йде своєрідне фінансування від певних олігархів, депутатів Верховної Ради на сьогоднішній день, котрі намагаються заблокувати цей процес, завадити духовенству і архієреям зробити свій вільний вибір.

ВВС:Ви зараз цих переговорів не ведете?

А. Д.: Мій мандат закінчився.

ВВС: Зараз це радше внутрішньоукраїнська історія?

А.Д.: Так, все, що робиться зараз з об’єднанням ієрархів у структурах нової церкви — це вже внутрішня проблема України.

ВВС:Вселенський патріарх видав листи, якими звільнив владик Симеона і Олександра від церковних санкцій з боку їхньої колишньої церкви. Чи можливо, що інші ієрархи попросять якісь подібні грамоти?

А.Д.: Зараз у тому немає сенсу, тому що нова церква має повну незалежність, і вона сама може дати захист цим архієреям.

Автор фото, Pomisna.info

Підпис до фото,

Митрополит Олександр один з двох представників УПЦ МП, хто прийшов на собор

ВВС:Ви очікуєте переходу до ПЦУ 18 архієреїв УПЦ МП чи більшої кількості?

А.Д.: Відверто, я очікую набагато більше, але це буде процес.

Все залежатиме від того, наскільки архієреї, духовенство всередині нової структури зуміють порозумітися, щоб у ній не розпочалися внутрішні конфлікти — про єпархії, місця служіння і так далі.

Владика Епіфаній не має жодних передумов для того, щоб створювати якісь проблеми для когось — навпаки, він хоче, щоб все йшло дуже спокійно. Думаю, в цьому і полягає перевага його молодості. Крім того, він має спокійний характер, він — не жорстокий лідер, який буде кулаком по столу бити.

ВВС:Ви очікували, що коли 15 грудня зранку ви прийдете до Софійського собору, там буде лише двоє ієрархів Московського патріархату?

А.Д.: За пару днів перед тим ми знали, що це можливо, і ми були згідні на це. Чи могли ми розчаровувати людей і скасовувати собор через те, що хтось змінив свою думку в останню хвилину, бо йому потрібно ще більше гарантій, ніж ті, що ми давали? Ми вирішили, що ми йдемо вперед.

ВВС:Хтось з тих ієрархів, які могли приїхати, але не приїхали, виходили з вами на зв’язок перед собором?

А.Д.: Так, двоє вийшли на контакт.

ВВС:І що сказали?

А. Д.: Ми зараз не можемо, бо ми боїмося.

ВВС:Деякі наші співрозмовники на Фанарі перед об’єднавчим собором говорили, що якщо на нього прийде занадто мало архієреїв УПЦ МП, то Константинополь може відмовитися визнавати цей собор об’єднавчим?

А.Д.: Внутрішні розмови про таку можливість йшли. Але завданням нас, екзархів, було готувати собор незалежно від того, скільки на нього прийде ієрархів УПЦ МП.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Митрополит Черкаський Софроній на собор не прийшов та послався на здоров’я

ВВС:Окреме питання: про митрополита Черкаського Софронія. Він не приховує, що зустрічався з вами в Черкасах. Перед собором він заявляв, що є прихильником автокефалії. Потім він не приїхав на собор, пославшись на хворобу, але на сторінці його єпархії 16 грудня з’явилося вітальне слово митрополита Епіфанія. Згодом вітання зникло, а зараз він дає інтерв’ю, в яких цитує неіснуючі положення статуту ПЦУ, говорячи, що така автокефалія церкві непотрібна. Ви розумієте його позицію?

А.Д.: Відверто кажучи, я з ним не зустрічався, тому що на той час був в Австралії. До нього їздив владика Іларіон і ще один священик, щоб на зустрічі була ще одна людина. Я не хочу говорити про зміст розмови, на якій я не був присутнім і не хочу зараз це коментувати.

Запізнілий собор

ВВС: Вам не здається, що проводити собор 15 грудня було дещо передчасно? Можливо, не всі аргументи були висловлені ієрархам Московського патріархату. З Філаретом, як виявилось, не всі питання проговорили остаточно. Зрештою, можливо, менше було б спекуляцій на тему використання тематики православ’я в передвиборчій кампанії одного з потенційних кандидатів у президенти України…

А.Д.: Я думаю, що ні. 15 грудня — це була друга чи третя дата проведення собору, котру ми обговорювали, перед тим ми говорили і про початок, і про кінець листопада.

Як на мене, після того, як нас призначили, ми приїхали в Україну, почали переговори і знайшли певні порозуміння, проводити собор потрібно було якомога швидше.

Чим більше часу ти давав, тим більше було шляхів для іншої, російської сторони дискредитувати нашу роботу і створити передумови для того, щоб все розвалилося.

І що більше було затягування, то більше мене турбувало, що ми або не зможемо провести собор, або нам створять умови, в яких ми не зможемо його провести. І частково воно так і сталося.

Мені здається, що якби ми його провели набагато швидше, на нього б прийшли набагато більше архієреїв УПЦ МП…

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Екзархи Вселенського патріарха з президентом Петром Порошенком та його радником Ростиславом Павленком, який від імені влади вів перемовини щодо автокефалії

ВВС:Перед собором багато говорили про проблеми з підготовкою статуту нової церкви. Чи справді цей документ мали писати в Україні, але зрештою написали на Фанарі через те, що українці не домовилися?

А.Д.: Неправда. Київський патріархат висунув був свій проект статуту — мало не колишній статут УПЦ КП. Ось, мовляв, все готово, приймайте його, все чудово. Але ж це несправедливо брати статут однієї структури, а решті двом казати: от ми вам даємо.

Ми ніколи не давали нікому жодної надії, нікому ніколи не казали, що приймемо статут, який напишуть в Україні. Ми постійно говорили, що до об’єднавчого собору ми розробимо статут, який повинен буде задовольнити всі гілки.

Статут писався тут, ми його розробляли, радячись з представниками УАПЦ, УПЦ КП і з тими ієрархами, які переходили з УПЦ МП. Всі були в курсі того, що робиться.

Канонізація Бандери?

ВВС:Згідно зі статутом ПЦУ, вона готує пропозиції щодо введення нових святих до всеправославного місяцеслову, але схвалює цю пропозицію Константинополь. Чи може статися, що ПЦУ в якийсь момент захоче канонізувати, умовно кажучи, Степана Бандеру, і Константинополь запитає: ви точно хочете його канонізувати?

А.Д.: Не тільки Константинополь, думаю, й інші помісні церкви таке скажуть.

Коли канонізовується святий, на ту особистість протягом певного періоду люди дивляться: чи сталося якесь пов’язане з нею чудо, чи справді люди молилися про її заступництво і так далі… потім доводять до відома про канонізацію інші помісні церкви. Тому говорити про канонізацію політичних лідерів — я думаю, ми не підемо на такі радикальні дії.

ВВС:РПЦ, наприклад, канонізує Миколу ІІ і всю царську сім’ю…

А.Д.: І не всі церкви визнали цю канонізацію.

Автор фото, Daniel Zelinski

Підпис до фото,

Архієпископ Даниїл

ВВС: І це нормально?

А.Д.: Для внутрішнього вшанування того святого Московською церквою — це чудово. Ми, Українська церква за кордоном, не визнаємо канонізації Миколи ІІ.

Так буває, що церква проголошує своїх внутрішніх святих, але вони не виходять на всеправославний рівень. В католицькій церкві їх називають блаженними. Ми називаємо їх святими, але для внутрішнього вшанування.

ВВС:В Україні та й за її межами досить розповсюдженою є думка, що УПЦ КП з самого початку була зацікавлена не так у створенні об’єднаної, інклюзивної, як її називають, церкви, де біля однієї ікони могли б молитися, умовно кажучи, ополченець «ДНР» і нацгвардієць, а як у зміні своєї вивіски з неканонічної церкви на канонічну. І не в останню чергу через таку позицію і відповідні заяви представників УПЦ КП ця церква по факту не стала інклюзивною.

А.Д.: Мені здається, що представники УПЦ КП, включно з її предстоятелем на той час, які висловлювали свою думку, мали своє бачення того, яким чином ця церква буде об’єднана. І це абсолютно нормальна річ.

УАПЦ також мала свою думку, у представників УПЦ МП було дуже багато ідей, як то все буде.

Але коли йдеться про об’єднавчий собор, а не приєднавчий, то для того ми як екзархи і були призначені, щоб ми могли взяти до уваги позиції всіх сторін, поєднати їх і вийти на фінішну пряму.

ВВС: Ви взагалі задоволені на 100% з того, що вийшло в результаті процесу утворення ПЦУ?

А.Д.: Беручи до уваги обставини, в яких ми працювали і зовнішній тиск з боку РПЦ на цей процес і на інші помісні церкви, я задоволений тим, що сталося.

Особисто я думаю, що це сталося вчасно, і це — саме те, що потрібно Україні і українській церкві на сьогоднішній день.

Спілкування з Онуфрієм і відмова Філарета

ВВС:Однак деякі представники Константинополя, як здається, говорили про створення позаполітичної структури — у чомусь подібної до Грецької церкви, вірні якої можуть кидатися один в одного коктейлями Молотова і бути антагоністами, проте в церкві вони про це забувають, і вона є платформою для національного примирення за будь-яких криз і пертурбацій, які відбуваються в країні. Натомість належність до ПЦУ в Україні стає мало не питанням політичної орієнтації…

Автор фото, pomisna. info

Підпис до фото,

Митрополит Київський Епіфаній

А.Д.: Те, про що ви говорите, мало і має статися, але це буде процес. Ми не можемо статутом чи томосом сказати: отак ви будете поводитися.

Так само, як мала дитина росте і з цим ростом починає поводитися у той чи інший спосіб, те саме станеться з церквою. Зараз це маленьке немовля: були болючі пологи, ми його народили, а тепер це дитя буде рости у нас всіх на очах і, звичайно, ми і всі інші помісні церкви будемо йому підказувати, радити, але не втручатися у внутрішнє життя цієї церкви.

Чого я найбільше боявся? Щоб створення нової структури не стало просто зміною вивіски. Церква — це свята установа, але люди в ній недосконалі.

Ми маємо амбіції, погляди, нерви. Приборкати це все — займе час, прямо зараз цього не відбудеться.

Але я оптиміст, бо в Україні є достатньо молодого духовенства, молодих хлопців і жінок в лоні церкви, які хочуть, щоб церква вийшла на інший рівень, ніж те, що ми маємо на сьогодні.

Адже і УПЦ КП, і УАПЦ, і УПЦ МП — це модель РПЦ, тільки зі зміненими титулами. А ми не можемо бути моделлю РПЦ на території України.

ВВС:Якщо говорити про зміну вивіски, то є інформація, що Константинополь провів титанічну роботу, щоб Філарет не став керівником нової церкви. Чим керувалися на Фанарі, коли висловлювали такі побажання?

А.Д.: Ми були готові йти на собор і прийняти будь-якого кандидата, якого обрали б предстоятелем. Але ми дивилися на реальність духовного розвитку України, на історію української церкви, на те, хто є лідерами української православної церкви.

Щоб іти вперед, щоб не деградувати, вона мусить зростати, йти вперед, вона не може лишатися в застої, в роках 50-60-70-річної давності. Тому ми постійно радили і апелювали до предстоятелів українських церков, щоб вони не були кандидатами.

ВВС:Митрополиту Онуфрію ви б теж це радили?

А. Д.: Якби він прийшов. Але він не прийшов. Він відмовився з нами зустрічатися. Закулісно ми з ним спілкувалися, але змістовного спілкування протягом дії нашого мандату у нас з ним не було.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Вадим Новинський — один з найвідоміших політиків та бізнесменів України, який підтримує УПЦ МП

Проте владика Філарет і владика Макарій погодилися і невдовзі після жовтневого рішення синоду написали листа, де сказали Вселенському патріарху, що заради добра української церкви готові не бути кандидатами, не займати адміністративних позицій у лоні церкви. Звичайно, до цього моменту ми не могли цього розголошувати…

ВВС:А з Вадимом Новінським ви намагалися вийти на контакт?

А.Д.: Ні, жодного разу з ним ані не намагалися вийти на контакт, ані не хотіли.

ВВС:Може, варто було?

А.Д.: Ні, тому що в такому разі почався б занадто політичний процес.

Ми зустрілися з президентом і головою Верховної Ради, бо вони є лідерами української держави, вони апелювали до Вселенського патріарха, і ми мусіли дати відповідь на їхні звернення. Але з Новінським — це би почалася політична ситуація, і ми в жодному разі не пішли б на це.

ВВС:Чи не здається вам, що якби предстоятелем став митрополит Симеон чи інший представник УПЦ МП, ваше завдання було б виконане повніше, і процеси об’єднання українського православ’я пішли б швидше?

А.Д.: Ви впевнені в цьому? На це є два погляди. З канонічної точки зору, якби обрали колишнього архієрея УПЦ МП, набагато легше було б привернути увагу ієрархів Московського патріархату до нової церкви.

З іншого боку, як би це сприйняло українське середовище? Ми мусили брати ці два чинники до уваги.

Автор фото, http://orthodox.vinnica.ua

Підпис до фото,

Митрополит Вінницький Симеон посів друге місце під час обрання предстоятеля ПЦУ

Тому, коли дійшло до того, хто з архієреїв стане предстоятелем, ми розуміли історичну відповідальність і всі ці нюанси, тому ми ніяк не хотіли втручатися в той процес.

Ми були готові жити з наслідками, що би не сталося. Константинополь був на це готовий.

ВВС:Після собору деякі єпископи ПЦУ говорили, що одразу після отримання томосу збираються підправити затверджений на соборі статут церкви під приводом його підготовки до державної реєстрації в Мін’юсті. Кажуть, що такі новації можуть призвести до зміни демократичного устрою церкви, який передбачає документ, розроблений у Константинополі. Як ви ставитеся до таких заяв?

А.Д.: Як до своєрідної демагогії. Це своєрідні бачення певних ієрархів того, як все має відбуватися, задля того, щоб задовольнити амбіції того чи іншого колишнього лідера тої чи іншої колишньої церкви.

Щодо змін до статуту… Мінімальні зміни — звичайно, можуть бути зроблені. Там можна прописати структуру адміністративних органів церкви, конкретизувати її пастирські обов’язки тощо.

Константинополь не буде в то втручатися, тому що це нормальна річ — ПЦУ просто повинна буде повідомити Константинополь про внесення цих змін…

Якісь радикальні зміни до статуту — наприклад, щодо предстоятеля, голови священного синоду тощо — повинні бути погоджені з Константинополі.

ВВС:Але якщо в якийсь момент ви побачите, що без вашого відома внесені не дрібні речі, ви якось будете реагувати?

Автор фото, President.gov.ua

Підпис до фото,

Митрополит Епіфаній та патріарх Варфоломій

А.Д.: Будь-які зміни до статуту, навіть дрібні, ПЦУ мусить донести до відома Константинополя, тому що Константинополь дав їм той статут, дав їм той томос, і тому мусить бути погодження, спільна мова.

Але це в жодному разі не означає, що Константинополь скаже: ні, того не робіть. Ми можемо сказати, що не згідні на ту чи іншу радикальну зміну.

Наприклад, в Києві можуть сказати: ми не хочемо називатися митрополією, ми хочемо бути патріархатом, — деякі люди вже про це говорять. Але вони не можуть того зробити, бо патріархат має бути кимось проголошений.

Духовний дідусь та внутрішній патріарх

ВВС:Але, за чутками, частина ПЦУ виступає за те, щоб зібрати собор, внести зміни до статуту і прописати в ньому посаду для певної особи, яка нібито має керувати внутрішнім життям церкви у той час, як митрополит Епіфаній займатиметься представленням церкви назовні, домагатиметься її визнання іншими церквами…

А. Д.: У всіх церквах, включно з Константинополем, є предстоятель, а є той, хто керує внутрішніми справами церкви. Це не суперечить жодним канонам. І статут ПЦУ передбачає, що ця церква може приймати такі рішення.

Але це не означає, що ця людина отримує більше повноважень, ніж предстоятель, бо саме він є керівником всієї церкви.

ВВС:А заяви владики Філарета про те, що він і надалі керуватиме церквою разом з митрополитом Епіфанієм, вас не турбують?

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Філарет продовжує називати себе патріархом. Для внутрішнього використання Константинополь проти цього не заперечує

А.Д.: Ні. Я думаю, владика Філарет зараз має шанс увійти в історію як один з будівничих помісної ПЦУ, як людина, яка протягом свого життя зробила величезну роботу і з великою честю і гідністю відійшла убік, ставши духовним дідусем цієї церкви.

Або він має шанс зруйнувати все, про що говорить, що він будував усе своє життя. Вибір за ним.

ВВС:Те, що він носить патріарший куколь…

А.Д.: Нас це не турбує. Це є внутрішня справа ПЦУ. Він був лідером, ми його називаємо колишнім митрополитом, і всередині своєї країни він може зберігати за собою той титул, котрий він мав…

ВВС:Патріарха?

А.Д.: Той титул, котрий він мав — через повагу до його старечого віку, через повагу до його служіння церкві й так далі. Але для загалу він є колишнім митрополитом Київським.

Вплив Філарета на Епіфанія

ВВС:Чи не перебільшують ЗМІ вплив владики Філарета на митрополита Епіфанія? І якщо цей вплив справді такий сильний, то чи це не завадить роботі предстоятеля на розбудову церкви?

А.Д.: Думаю, що владика Філарет мав і, можливо, досі має вплив на владику Епіфанія. Але думаю, що владиці Філарету прийшов час збагнути своє місце в історії розбудови ПЦУ.

Він довів її до цього моменту. Якщо ж він зараз буде занадто багато втручатись в її адміністративний аспект, він може створити передумови, коли владиці Епіфанію буде дуже важко виконати свою місію предстоятеля церкви.

Владика Філарет створив гніздо, в якому мав своїх пташенят, яких він виховував та плекав. Прийшов час пташенятам вилетіти з цього гнізда.

Багато вилетіли і пішли служити на єпархії, але владика Епіфаній довший час лишався біля цього гнізда. Зараз йому дали шанс злетіти і він полетів, дайте йому можливість збудувати своє власне гніздо.

Це все, що я прошу у Філарета, дайте можливість Епіфанію бути предстоятелем церкви! Будьте духовним дідусем, татом, радьте, але дайте можливість робити свою справу.

Автор фото, Pomisna.info

ВВС: Відсутність Філарета у патріархії на врученні томоса — це рішення Константинополя чи Києва?

А.Д.: Константинополь не вирішував, хто буде присутнім з українського боку. Ми не запрошували нікого і не диктували, хто має бути в делегації. Думаю, з боку Києва було досить логічно, що в складі делегації не були присутні предстоятелі колишніх УПЦ КП та УАПЦ — ані владика Філарет, ані владика Макарій, а був тільки предстоятель з архієреями, котрих він запросив приїхати до Стамбула.

ВВС:Якщо патріарх Варфоломій поїде до Києва, то чи зустрінеться він з Філаретом?

А.Д.: Думаю, що патріарх Варфоломій зустрінеться з Філаретом, хоча Москва буде це критикувати. Питання вирішене: Філарет є колишнім предстоятелем церкви і зараз є її канонічним архієреєм, чому з ним не зустрітись?

Неминучий патріархат

ВВС:Владика Філарет та митрополит Епіфаній вже заявили, що очікують отримання ПЦУ статусу патріархату у майбутньому. Чи можливо це і коли?

А.Д.: Я не можу передбачити майбутнє, але впевнений, що це станеться.

ПЦУ має всі можливості та передумови, щоб набути статус патріархату, але спочатку мусить відбутись процес глибшого об’єднання.

Тобто об’єднатися мають не тільки колишні УПЦ КП та УАПЦ, а також ієрархи та духовенство РПЦ, які на сьогодні є в Україні.

Коли цей глобальніший процес відбудеться, тоді, я впевнений, що Українська церква зможе звернутися до Константинополя, і Вселенський патріархат буде готовий розглянути це питання. Константинополь, звичайно, готовий про це говорити.

ВВС:Це буде внесенням поправок до томосу?

А.Д.: Це буде зміна томосу і проголошення патріархії. Константинополь ніколи не приховував, що це цілком можливо.

Автор фото, Job Getcha

Підпис до фото,

Томос про автокефалію ПЦУ

ВВС: Томос — красивий, каліграфічно виписаний документ, як його правити?

А.Д.: Це буде новий документ з проголошенням патріархату.

ВВС: А що в такому разі робиться зі старим?

А.Д.: Він зберігається в архіві. Ми маємо свою копію, а церква — свою. І вони мають бути ідентичними, щоб не сталося такого, як з документом, який дає право на автокефалію Російській православній церкві.

ВВС: А що сталося з цим документом?

А.Д.: Я не бачив московського документу і не є видатним знавцем грецької мови, але, наскільки мені відомо, ці документи мають різний зміст. І підписи на тому документі, який представляє РПЦ, відмінні від тих, які поставлені на тому, що зберігається тут, у Стамбулі.

Закордонні парафії і Константинополь

ВВС:Представників колишнього Київського патріархату турбує, що за статутом і томосом їхні закордонні парафії переходять під омофор Вселенського патріархату. Деякі наші співрозмовники кажуть, що намагатимуться знайти з Константинополем якийсь «компроміс» з цього питання…

А.Д.: Це процес становлення церкви. Йдеться про те, яким чином ПЦУ опікуватиметься людьми українського походження, які живуть поза межами України.

Річ у тому, що в лоні Вселенського патріархату є окрема структура — Українська православна церква в діаспорі. Вона має свої структури в США, в Канаді, в Австралії, Бразилії, Венесуелі, Парагваї, в Європі.

Тому, щоб не створювати паралельні юрисдикції, було чітко сказано, що ПЦУ буде співпрацювати з Константинополем для духовного окормлення українців за кордоном.

Але це не значить, що українські ієрархи не зможуть поїхати до Франції чи до нас у США і опікуватись людьми там. Звичайно, вони можуть до нас приїздити, як і ми приїжджатимемо в Україну.

ВВС:Що робити кільком парафіям колишньої УПЦ КП в Бєлгородській області Росії?

Автор фото, Daniel Zelinski

Підпис до фото,

Парафії колишньої УПЦ КП у США перейдуть до УПЦ США, яка підпорядковується Константинополю

Щодо парафій в Росії мусимо знайти модель компромісу, щоб якимось чином опікуватись тими людьми, котрі мають свої громади.

Звичайно, РПЦ буде протестувати. Тому я не готовий зараз дати відповідь на це питання, Київ повинен буде знайти певну модель вирішення цього питання, а ми, звичайно, допоможемо, якщо до нас звернуться.

ВВС:Дуже скоро після проголошення утворення ПЦУ у ЗМІ з’явилася новина про те, що владика Філарет дав орден одному з екс-керівників ЦРУ Джеку Девайну. З іншого боку, одна з перших розмов митрополита Епіфанія після його обрання предстоятелем була з головою держдепу паном Помпео. Чи знаєте ви, за що саме дали орден представникові ЦРУ, і якою взагалі була роль США в отриманні українською церквою автокефалії?

А.Д.: Щодо ордену колишньому заступнику директора ЦРУ: владика Філарет та інші церковні лідери мають тенденцію обдаровувати орденами людей, котрі приходять в гості. Я б не звертав на це увагу, там немає жодних політичних підводних течій. Це одна з практик, яка прийшла до церкви ззовні.

Церква, особливо Російська церква, прийняла цю державну манеру ще з часів Радянського Союзу. Тому не треба політизувати цю нагороду, це був жест поваги.

Щодо привітання від Помпео: лідери європейських країн, представники різних структур також вітали нового предстоятеля. Так само вони вітають обрання нового Папи Римського чи предстоятеля будь-якої іншої помісної церкви.

Коли не так давно обрали Антіохійського патріарха, його привітали ледь не всі президенти світу.

Визнання ПЦУ

ВВС:Хто з існуючих православних церков, на вашу думку, може визнати ПЦУ, а хто цього не робитиме?

А.Д.: Російська православна церква відмовляється визнавати, це зрозуміло.

Сербська, Польська та Антіохійська церква — ось ці три структури, для яких потрібен час, щоб опрацювати визнання Православної церкви України.

Звичайно, Сербська та Антіохійська церква залежні від РПЦ.

З Польською церквою порозуміння буде знайдене, її риторика зміниться, і вона збагне своє історичне місце в лоні Христової церкви та Константинополя.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Найбільші проблеми з визнанням ПЦУ будуть у Польської, Сербської та Антіохійської церкви, вважають у Константинополі. РПЦ, звичайно, не визнаватиме.

ВВС:Якими можуть бути терміни визнання ПЦУ іншими церквами? Це дні, місяці роки?

А.Д.: Думаю, це питання місяців. Владика Епіфаній вже надіслав мирні грамоти — свої представницькі грамоти, які повідомляють про його обрання…

ВВС:Коли, на вашу думку, відбудеться перше визнання?

А.Д.: Думаю, це займе місяць-півтора. Теперішні грецькі церкви та румуни будуть одними з перших, а далі вже процес піде.

ВВС:Якщо якісь церкви не визнаватимуть автокефалію ПЦУ, чи буде Константинополь застосовувати до них якісь санкції?

А.Д.: Ні, в жодному разі. Константинополь буде працювати з ними, щоб пояснити, чому потрібно визнати церкву України. Я не передбачаю тут великих проблем. Думаю, і з Сербською та Антіохійською церквами ми знайдемо порозуміння, потрібно лише трохи часу. В тих регіонах створені певні політичні умови, тож потрібен час, щоб з ними попрацювати.

ВВС:РПЦ давно говорить, що дії патріарха Варфоломія можуть призвести до безпрецедентного розколу в православному світі та порівнюють нинішню ситуацію з 1054 роком. Чи можливий такий розкол, на вашу думку?

А.Д.: Я б змінив у цій тезі ім’я патріарха Варфоломія на Кирила, і ви дістанете відповідь на своє питання. Я зовсім не передбачаю розколу світового православ’я у цій ситуації.

РПЦ мусить збагнути своє історичне місце в лоні православних церков світу і відповідальність, яку покладено на модерні суспільства.

Ми не живемо в імперіалістичному середовищі, де ми владарюємо та наказуємо. Політична ситуація та карта світу змінилась. Ми не можемо передбачати, що церковні структури суверенних держав повинні належати чи бути підпорядкованими структурам іноземної держави.

Церква — це не банк

ВВС:Один з найпопулярніших аргументів РПЦ проти дій Вселенського патріархату полягає в тому, що РПЦ є найбільшою — понад 150 мільйонів вірних, найбагатшою православною церквою світу, а ви, мовляв, Константинополь, хто такі? Що у вас є крім славною історії? Живете зараз у мусульманській країні, не можете в підряснику за ворота патріархату вийти… Як ви відповідаєте на такі закиди?

Автор фото, Адміністрація президента України

Підпис до фото,

Змінити наданий томос українська церква не має права

А.Д.: Критерії церкви не полягають в грошах, а в тому, як вона готова пожертвувати собою заради служінню пастві, якій вона служить. Це моя відповідь церкві Росії.

Ми не порівнюємо якості церкви, базуючись на кількості парафій, які вона має. Ми робимо це на основі того, що вони роблять для добра своєї пастви.

Так, Константинопольська церква є меншою, якщо тільки брати територію Туреччини. Це маленька церква і старовинний патріархат, але він готовий пожертвувати тим, що має, і навіть своєю репутацією заради того, щоб повернути додому дитину, яка заблукала й існує сама по собі. Навіть якщо це інші не будуть у цьому згідні з Константинополем. Власне, це ми зробили з Україною.

Патріарх Варфоломій надсилає своїх представників та архієреїв у країни, де православ’я є абсолютною меншістю, де доводиться засновувати парафії чи служити у підвалах чи гаражах.

Так, нам потрібні кошти для існування, але це — не головне. Багатство не є чинником того, чим є церква. Церква не є банківською структурою.

ВВС:Риторика РПЦ останнім часом містить багато слів на кшталт «єресь» і «анафема». Ви готові до того, що РПЦ може накласти анафему та оголосити єретиком патріарха Варфоломія? Що ви будете робити, якщо це станеться?

А.Д.: Константинополь не буде робити нічого. Щоб проголосити щось єрессю, потрібні догматичні передумови. Ми не можемо вживати церковні санкції, щоб задовольнити свої політичні чи світські амбіції.

Тут справа не полягає у догматиці церкви чи вчення. Росія вважає, що має суверенне право на колишні 15 республік СРСР. Це цілком несправедливо, тому ми не будемо жодним чином реагувати на жодні санкції чи анафеми.

Вони обірвали євхаристичне спілкування з Константинополем. Я згоден з Албанським архієпископом, і сам це не раз це казав: виглядає, що вони взяли Ісуса Христа в заручники і маніпулюють найсвятішим, що є в церкві.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

Константинополь не претендує на лаври у якості ставропігій — каже владика Даниїл

Нова ставропігія у Львові

ВВС:В Україні чути багато маніпуляцій щодо кількості ставропігій, які нібито хоче відкрити на території країни Константинополь. Кажуть, що патріарх Варфоломій хоче їх мало не двадцять…

А.Д.: Немає такого.

ВВС:Але в томосі слово «ставропігії» вживається у множині..

А.Д.: В минулому в Києві було кілька ставропігій. Успенська церква у Львові була ставропігією, такий статус мали деякі монастирі. Але в жодному разі Константинополь не говорить, що забиратиме майно чи відкриватиме свої представництва по цілій Україні.

Ми просто лишили термінологію для відновлення історичної справедливості. Колись були такі стосунки між церквою в Україні та Константинополем.

Можливо, що ми відкриємо ще якусь одну ставропігію в Україні. Але це не означає, що ми будемо забирати Києво-Печерську лавру чи Почаївський монастир. Ми того робити не будемо 100%.

Я думаю, логічним є, щоб з часом відкрилась ставропігія Вселенського патріархату на Західній Україні, наприклад, у Львові.

Але, в будь-якому разі, йдеться тільки про представництво. Ставропігія — це не те, що ми забираємо майно і створюємо паралельну юрисдикцію. Світською мовою — це посольство чи консульський відділ.

ВВС: Консульський відділ займається, наприклад, видачею віз. А чим займатимуться ставропігії?

А.Д.: Налагодженням діалогу між ПЦУ та Константинополем і просвітницькою діяльністю. Спонсорувати різні лекції, наукові та академічні проекти. Жодних інших задач у них не буде.

Автор фото, UKRINFORM

Підпис до фото,

Андріївська церква — перша ставропігія Константинополя в Україні. У Львові може бути друга

ВВС:Як людина, яка поспілкувалась багато з ієрархами усіх українських церков, як вважаєте, якими будуть стосунки між ПЦУ та УПЦ МП? Як каже владика Філарет, колись РПЦ в Україні стане маленькою, як старообрядці, але реальність полягає в тому, що зараз за кількістю парафій їх майже удвічі більше, ніж ПЦУ…

А.Д.: Думаю, що стосунки будуть мирними і благочестивими. Але процес порозуміння та примирення займе час. Я не передбачаю ніяких захоплень храмів чи сварок, хоча люди висловлюватимуть свою думку. Проте рано чи пізно ієрархи і духовенство знайдуть спільну мову.

Я не передбачаю релігійної війни через переходи парафій чи єпископів з однієї юрисдикції в іншу, хоча передбачаю можливі провокації з боку РПЦ — зрештою, вони намагалися робити це, коли ми тільки приїхали в Україну.

Вірусна атака

ВВС:Тоді вони дізналися, де ви живете…

А.Д.: Так, під будинком, де ми жили, і акафісти служили (пісенне виконання церковних гімнів — Ред.), і плакати розгортали на кшталт «Забирайтесь з України!» чи «Геть!» Звичайно, ми могли реагувати на це, але для чого?

ВВС:Вас охороняли?

А.Д.: Так, ми попросили охорону, тому що кілька разів я отримував різні електронні листи. Одного разу мені прийшов лист нібито від РІСУ (Релігійно-інформаційна служба України) з вкладеним вірусом. Мій комп’ютер і всі дані на ньому були знищені.

Мої особисті дані не дісталися нікому лише через те, що я відкрив того листа не на тому комп’ютері, де їм би, можливо, хотілось.

Занадто багато храмів

ВВС: Якщо продовжувати розмову про можливі стосунки між УПЦ МП та ПЦУ, то чи передбачаєте ви, що в Україні може виникнути здорова ситуація конкуренції цих церков за душі віруючих? І це стане стимулом для обох церков по-справжньому змінюватися, а не просто декларувати свою кращість перед іншою?

А.Д.: Я б хотів, щоб в Україні була саме така духовна — назвемо це світським словом конкуренція, щоб православна церква займалася правдивою місією, входила в суспільне життя, а не тільки переймалася зовнішніми ритуалами богослужінь.

Наше духовенство мусить зайнятись тим, чим церква повинна бути, а не тільки дбати про її зовнішній аспект.

Мені здається, що в Україні набудували занадто багато храмів. На заході країни, в центрі в кожному селі ледь не собор збудований.

Автор фото, UNIAN

Але яку роль виконують ті храми? Чи приведуть вони до себе людей? Якщо люди просто приходять туди на молитву, якщо не відбувається служіння церкви народу, то ми просто набудували божественних пам’ятників.

Церква мусить довести, що виконує свою місію. В Україні досі немає всеправославної благодійної організації на кшталт католицького «Карітас» у тій самій Польщі, тож, можливо, прийшов час Православній церкві України зайнятися цим. Адже тут є стільки людей, які потребують допомоги, це ж не тільки військові чи бідні!

Це те, що я заохочую владику Епіфанія, — вклинитися в життя суспільства. Церква мусить увійти в ці проблеми, а не бути банківською установою й озолочувати храми та лаври. Не їздити на мерседесах, а бути серед народу й працювати з людьми.

Томос для церкви Білорусі

ВВС: Ще два роки тому видавалося, що ситуація в світовому православ’ї стабілізувалася, і жодних змін до диптиху помісних церков не передбачається. Однак після вирішення українського питання зараз може постати питання про церкви Чорногорії і, можливо, Македонії. Таке дроблення світового православ’я — це шкідливий сепаратизм чи добра риса сьогодення?

А.Д.:РПЦ боїться волевиявлення православних народів на свою самоідентичність, вони хочуть контролювати колишні 15 республік колишнього СРСР.

Я підтримую тезу про те, що кожен народ і кожна нація, яка має бажання мати свою православну церкву, повинні мати право її засновувати і просити визнання цієї церкви іншими православними церквами. В тому числі, якщо йдеться про Македонію і Чорногорію.

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото,

У Константинополі кажуть, що Білорусь — її влада та церква, також можуть звернутись за томосом

А чому не звернутися до країн колишнього СРСР? Нещодавно митрополит Мінський Павло заявив, що для Української церкви автокефалія стала трагедією, а для Білоруської вона взагалі стала б смертю.

Слухати такі заяви одночасно плачевно і смішно. Так можуть говорити люди, які бояться духовного зросту своєї власної пастви. Дайте людям бути вільними та незалежними, дайте їм молитись на своїй рідній мові.

Чому Білорусь не має права молитись на своїй білоруській мові?

ВВС:Гіпотетична схема отримання автокефалії для Білоруської церкви має бути така сама, як для Української?

А.Д.: Так. Має бути звернення народу, уряду та пастирів. У іншому разі це буде створення якоїсь релігійної війни, заколоту в державі чи церкві.

Статус УПЦ МП

ВВС:Ви слідкуєте за дискусією в Україні щодо «примушування УПЦ до зміни назви», і що ви про неї думаєте?

А.Д.: Неможливо не знати про цей закон і дискусії з цього приводу. Мені здається, що законом про зміну назви церкви, центр якої перебуває у країні-агресорі, ніхто нікого ні до чого не примушує і не примушуватиме.

УПЦ, яка перебуває у лоні РПЦ, просто мусить визначитись, ким вона є: справді Українською православною церквою чи Російською православною церквою на території України?

Як на мене, цей закон є просто шляхом, який стане каталізатором до унормування ситуації.

ВВС:Який зараз канонічний статус має церква, парафії, ієрархи УПЦ МП в Україні?

А.Д.: Вони є парафіями та ієрархами РПЦ в Україні. Митрополит Онуфрій є ієрархом РПЦ.

ВВС:Чи правильно його називати митрополитом Київським?

Автор фото, UNIAN

А.Д.: На сьогодні митрополитом Київським і всієї України є Епіфаній. Маючи канонічне визнання Константинополя, владика Онуфрій має титул митрополита РПЦ в Україні.

Внутрішньо РПЦ може його називати Київським. Але для світового православ’я митрополитом Київським є Епіфаній.

Об’єднання з греко-католиками

ВВС:Як ви бачите стосунки ПЦУ та УГКЦ?

А. Д.: Історично греко-католики намагаються віднайти свою ідентичність. Вони є православними християнами у єдності з Римським престолом, але вони постійно повертаються назад до київської традиції, до хрещення, прийнятого від Константинополя.

Тому створення ПЦУ є певною передумовою для діалогу православної церкви з греко-католицькою і пошуку шляхів для їхнього порозуміння.

ВВС:Коли через 10 чи 20 років ПЦУ стане патріархатом, чи можливо, що УГКЦ приєднається до цієї церкви?

А.Д.: Я впевнений, що це є цілком можливим. Ще їхні духовні отці-попередники владика Андрей Шептицький, Йосип Сліпий та інші ієрархи неодноразово говорили, що коли православна церква України матиме свою самоідентичність, греко-католики повинні будуть знайти шлях до єдності з цією церквою. Але це вже справа за УГКЦ і самовизначенням, де вони будуть.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Помісна Православна церква України – останні новини LB.ua

Матеріали по темі

  • Таня Матяш

    Сьогодні в резиденції предстоятеля Православної церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі відбулося чергове засідання Священного синоду Православної церкви України…

  • Дмитро Горєвой

    Якою є віра українців? Від чого вона залежить? Чи підтримують громадяни ідею державної церкви? І хто з українських релігійних лідерів уперше в історії обігнав у рейтингу довіри папу римського?

  • Дмитро Горєвой

    Вселенський патріархат скликатиме Синаксис Пентархії для суду над РПЦ. Наслідком може стати навіть скасування статусу патріархату московської церкви.

  • Віра Касіян

    Сьогодні, 15 січня, предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній отримав позитивний тест на коронавірус.    Про це повідомили у пресслужбі Київської Митрополії ПЦУ,…

  • Андрій Водяний

    Олександр Лукашенко вважає, що в Україні відбувся церковний розкол і тепер її потрібно повертати «у лоно справжньої віри». Про це він сказав у п’ятницю, 7 лютого, після різдвяної служби…

  • Іван Музика

    Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній (Думенко) припускає, що провести календарну реформу та перейти на святкування Різдва 25 грудня можна буде за 10 років. Про це він заявив у інтерв…

  • Таня Матяш

    До семи років позбавлення волі засуджено громадянина України, який у 2019 році намагався підпалити храм Української православної церкви на Запоріжжі. Про це повідомила Служба безпеки…

  • Андрій Водяний

    З моменту заснування Православної церкви України до неї приєдналися близько 700 парафій УПЦ Московського патріархату. Про це повідомив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній (Думенко…

  • Віра Касіян

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній закликав українців підносити молитви за воїнів, які боронять Україну від російської агресії, лікарів і медпрацівників,…

  • Наталка Лотоцька

    Болгарська церква зробила крок до визнання Православної церкви України, заявив спікер ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря) посилаючись на fosfanariou.gr. «Митрополит Старо-Загорський Кіпріан…

  • Дмитро Горєвой

    Між вірою та державою РПЦ обрала державу. На цьому православ’я Московського патріархату закінчилось.

  • Соня Кошкіна

    LB.ua є одним із небагатьох великих суспільно-політичних видань, яке багато та кваліфіковано пише на релігійні теми. 2021-й не став винятком. Нині пропонуємо вам добірку тематичних текстів, які є дійсно важливими.

  • Віра Касіян

    Київська митрополія Православної церкви України виступила із заявою щодо неприпустимості політичного тиску на правосуддя. Помісна церква виступила на захист п’ятого президента України…

  • Віра Касіян

    Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній закликав українців не піддаватися на маніпуляції і поширення міфів про вакцинацію від COVID-19. В інтерв’ю Радіо Свобода…


  • Митрополит Епіфаній під час участі у подячному Молебні з нагоди третьої річниці Об‘єднавчого Собору висловив подяку експрезиденту України, лідеру партії «Європейська Солідарність»…
  • Ірина Лисогор

    Жодного розколу після набуття власної Церкви українцями не було, попри заяви росіян. Про це Всесвятіший Вселенський Патріарх Варофломій повідомив під час спілкування з журналістами…

  • Соня Кошкіна

    «Ніхто інший (окрім росіян. – Ред.) не розривав спілкування і не створював розколу в лоні православ’я». «Константинополь завжди буде Першою церквою в системі православних церков, а сестринська російська церква завжди буде п’ятою».

  • Андрій Водяний

    Предстоятель Православної церкви України Епіфаній (Думенко) в середу, 17 листопада, вперше відвідав Луганську єпархію. На сайті ПЦУ повідомляється, що митрополит разом із єпископом…

  • Дмитро Горєвой

    Він був одним з трьох єпископів, які в січні 1992 р. пішли проти Філарета та зірвали процес отримання автокефалії, а також хрестоматійним представником політичного православ’я УПЦ МП, які тягнули Україну в бік Росії.

  • Андрій Водяний

    Предстоятель Православної церкви України Епіфаній (Думенко) відсторонив титулярного єпископа Шепетівського Адріана (Кулика) від виконання архієрейських обов’язків. Про це повідомляється…

  • Віра Касіян

    Румунська православна церква зробила ще один крок у визнанні Православної церкви України. Про це свідчить спільне богослужіння єрарха Румунської православної церкви митрополита Триговіштського…

  • Віра Касіян

    22 жовтня у Константинопольській православній церкві святкують 30-річчя інтронізації Вселенського патріарха Варфоломія. З цієї нагоди Вселенський патріарх Варфоломій відслужив літургію…

  • Віра Касіян

    Митрополит Епіфаній переконаний, що намагання Росії знищити український народ зумовлені тим, що росіяни втрачають історичне коріння. Про це предстоятель Православної церкви України…

  • Таня Матяш

    Православна Церква України запустила мобільний застосунок «Моя церква». Про це свідчать дані у Google Play. Наразі у ньому доступні 5 розділів: карта храмів (на момент запуску база…

РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ СУЧАСНОСТІ

Церпицкая О. Л. Международная деятельность Русской Православной Церкви в контексте внешней политики Российской Федерации в условиях глобализации : дис.… к.полит.н.: 23.00.04. / Ольга Львовна Церпицкая. – СПб., 2003. – С.97-98.

Курочкин П. К. Эволюция современного русского православия / П. К. Курочкин. – М. : «Мысль», 1971.

Гордиенко Н. С. Современное русское православие / Н. С. Гордиенко. – Л. : Лениздат, 1987.

Куроедов В. А. Религия и Церковь в Советском государстве / В. А. Куроедов. – М. : Политиздат, 1981.

Русское православие: вехи истории. – М. : Политиздат, 1989.

Алексеев В. А. Иллюзии и догмы / В. А. Алексеев. – М. : Политиздат, 1991.

Поспеловский Д. Православная Церковь в истории Руси, России и СССР / Дмитрий Поспеловский. – М. : Библейско-богословский институт Св. Апостола Андрея, 1995.

Шкаровский М. В. Русская Православная Церковь при Сталине и Хрущеве / Михаил Васильевич Шкаровский. – М. : Крутицкое Патриаршее Подворье, Общество Любителей церковной истории, 2000.

Цыпин В., протоиерей. История Русской Православной Церкви. 1917-1990 / В. Цыпин. – М. : Московская Патриархия, Издательский дом «Хроника», 1994.

Шкуратова И. В. Советское государство и внешнеполитическая деятельность Русской Православной Церкви. 1945-1961 гг. / И. В. Шкуратова : автореф.… к.ист.н. – М., 2005.

Церпицкая О. Л. Международная деятельность Русской Православной Церкви в контексте внешней политики Российской Федерации в условиях глобализации : автореф.… к.полит. н. / Ольга Львовна Церпицкая. – СПб., 2003.

Петлюченко В. Православная церковь и внешняя политика / В. Петлюченко // Международная жизнь. – 1992. – № 3. – С. 73–82.

Васильева О. Ю. Внешняя политика советского государства и русская православная церковь. 1943-1948 годы // Труды Института российской истории РАН. – М., 2000. – Вып. 2. – C. 339–347.

Рябых Ю. Внешнеполитические ориентиры Русской православной церкви (1991-2000) // Pro et Contra (Москва). – 2001. – Т. 6. – № 4 (Осень). – С. 118–135.

Кирилл (Гундяев), митрополит. Религия и дипломатия. Взаимодействие ОВЦС Московского Патриархата с Министерством иностранных дел России // Журнал Московской Патриархии. – 2001. – № 7. – С. 56–61.

Об образовании в Киеве при Экзархате Украины филиала Отдела внешних церковных сношений // Журнал Московской Патриархии. – 1970. – № 1. – С. 5.

Устав РПЦ, Глава VI // Русская Православная Церковь. Официальный сайт Отдела внешних церковных связей. Документы [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/vi/.

Тригуб О. Російська Православна Церква у міжнародних відносинах на межі тисячоліть / Олександр Тригуб // Емінак. Науковий щоквартальник (Миколаїв-Київ). – 2007. – № 1 (липень-вересень). – С. 80–83.

Смирнов М. Роль Русской Православной Церкви на современном этапе политического развития России (1993-1997) / Марк Смирнов // Некоммерческое партнерство «Научно-Информационное Агентство «НАСЛЕДИЕ ОТЕЧЕСТВА» [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://old.nasledie.ru/pravosl/22_2/article.php?art=2.

Информационный бюллетень Отдела внешних церковных сношений Московского Патриархата. – 1994. – № 19. – С. 1; – № 20. – С. 10.

Информационный бюллетень Отдела внешних церковных сношений Московского Патриархата. – 1993. – № 10. – С. 1.

РПЦ МП как политический инструмент внешней политики РФ // Babr.ru. Региональный ресурс. Новости [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://babr.ru/index.php?pt=news&event=v1&IDE=38827.

Представительство Русской Православной Церкви при европейских международных организациях // Представительство Русской Православной Церкви при европейских международных организациях. Официальный сайт. – Режим доступа: http://www.orthodoxru.eu/index.php?content=article&id=about_us&lang=ru.

Митрополит Епіфаній: Розуміємо, що в Україні й надалі існуватиме Російська Православна Церква | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW

DW: Ваше Блаженство, зовсім скоро Ви отримаєте в Константинополі томос. Вам відомо, які православні церкви готові визнати Православну Церкву України (ПЦУ)?

Митрополит Епіфаній: Найперше, отримання томосу від матері-церкви Константинопольської — це вже є першим кроком у визнанні іншими помісними православними церквами. Це є визнанням вже першої помісної православної церкви. З часом, після отримання, ми будемо працювати над тим, щоб інші православні церкви визнавали автокефалію і незалежність нашої помісної православної церкви. Але поки я не можу озвучити те, хто із церков це зробить. Звичайно, що найперше визнають церкви грецької традиції. Ми віримо в це. Але всі (православні церкви. — Ред.) говорять про те, що після офіційного визнання, після вручення томоса ми дамо відповідь на питання, коли ми зможемо вас визнати як незалежну церкву.

Чи відомо, які церкви разом у Російською Православною Церквою (РПЦ) не визнають ПЦУ?

Зараз багато говорять і поширюється інформація, що певні церкви, які підтримують РПЦ, одразу не визнають автокефалію української церкви. Я б не хотів називати тих церков. Я вірю, що правда восторжествує і всі церкви, не одразу, а з часом, визнають нашу автокефалію.

Ви говорили про те, що намагаєтеся робити якомога більше, аби велика кількість церков визнала ПЦУ. Що це за заходи? Що саме Ви робите? 

Найперше, після мого обрання як предстоятеля ПЦУ я звернувся з відповідними листами, які носять назву «мирних грамот»,  повідомив про те, що відбувся в Києві історичний Об’єднавчий собор, на якому мене було обрано предстоятелем ПЦУ, і що я в майбутньому буду віддано відстоювати православні позиції, буду опиратися на канони православної церкви і прошу у них визнати автокефалію ПЦУ. Тобто це перший крок новообраного предстоятеля. Далі буде сформовано вже відповідний відділ зовнішніх зв’язків церкви, який безпосередньо вестиме переговори з іншими православними церквами щодо визнання нашої автокефалії. 

Чи планує приїхати до України патріарх Варфоломій?

Наскільки мені відомо, навіть після підписання відповідної угоди на Фанарі, ще до Об’єднавчого собору, сам Патріарх Варфоломій безпосередньо заявив, що він має бажання знову, вже вдруге, відвідати православну Україну. А вже після отримання томосу з мого боку буде висловлене запрошення Його Всесвятості в найближчому часі відвідати Україну.

Президент України Петро Порошенко їхатиме з Вами до Константинополя для отримання томосу. Він також був присутнім на багатьох заходах після Собору і після Вашого обрання. Зараз лунає багато критики, що ПЦУ може бути, мовляв, такою «кишеньковою« церквою. Критикують і втручання держави в церковні справи. Як Ви це прокоментуєте?

Справді лунає багато критики, але ця критика є несправедливою. Бо до цього часу ми рухалися майже 30 років цим складним шляхом, але, на жаль, не змогли об’єднатись і створити єдину помісну церкву. Тому роль держави в цьому процесі є дуже важливою, але ми віримо, що в майбутньому буде існувати така добра симфонія між державою і церквою. Співпраця повинна існувати і вона буде існувати. Але церква ніколи не буде державною.

Як часто Ви телефонуєте в Адміністрацію Президента, з яких питань звертаєтесь? І загалом, як змінилися Ваші стосунки з президентом України до Вашого обрання і після?

Якщо сказати чесно, то до цього часу у нас спілкування відбувається з президентом тільки на офіційних заходах чи зустрічах. А такого контакту безпосереднього чи вирішення якогось питання — немає. Є суто технічні питання моїх помічників щодо поїздки, якихось списків тих людей, які будуть присутні там під час богослужіння, бо відповідно буде посилена охорона. А якихось таких безпосередніх контактів чи спілкування у мене немає. Це свідчить про те, що немає певного втручання в церковні справи, про що Ви запитували, і ми як церква вирішуємо питання, які у нас на порядку денному, самостійно. А наша держава може тільки сприяти.

Чи є стратегія у ПЦУ, як у подальшому вибудовувати відносини з парафіями Московського патріархату?

Моя позиція чітка, яка була висловлена одразу після Об’єднавчого собору, про те, що двері нашої церкви відкриті для всіх православних України. Ми запрошуємо всіх представників, які зараз знаходяться в лоні Російської Православної Церкви, щоб вони приєдналися до незалежної ПЦУ. Якщо говорити про певну стратегію, то вона повинна будуватися на євангельських засадах любові, миру, порозуміння, братської взаємоповаги.

Як буде виглядати ця співпраця на практиці? Яким чином ПЦУ буде запобігати розколу, тому що чимало вірян, з якими ми спілкувались, які досі ходять до УПЦ МП, не визнають ПЦУ.

Ми розуміємо, що в Україні буде в подальшому існувати Російська Православна Церква і буде багато бажаючих залишатись там, але ми проти цього нічого не маємо. Всі повинні обирати свій релігійний центр добровільно. Архієрей з єпархією чи священник з громадою повинні визначитися. Якщо вони на загальних зборах вирішують, що хочуть добровільно долучитися до новоствореної ПЦУ, відповідно звертаються до нас, і ми приймаємо їх вже у нашу структуру єдиної ПЦУ.

Якою Ви бачите ПЦУ через рік?

Зараз важко сказати. Ставлять багато питань, виставляють певні хронологічні рамки, «а що буде завтра, через місяць, через рік». Я вірю, що ми об’єднаємося, що до нас прийдуть ті, хто зараз, на жаль, сумніваються, до кінця не вірять, очікують томос, очікують визнання цієї дії з боку Константинополя і інших православних церков. Я вірю в те, що через рік ми матимемо єдину сильну помісну ПЦУ, яка буде служити Богові і інтересам нашого народу.

Повну версію інтерв’ю з митрополитом Епіфанієм дивіться у відео:

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Рішення Вселенського патріархату

    Ще в жовтні 2018 року синод Вселенського патріархату вирішив почати процедуру надання автокефалії Українській церкві. Було скасовано указ 1686 року, згідно з яким Київська митрополія перейшла під юрисдикцію Москви, а також відновлено канонічний статус предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Філарета та глави Української автокефальної православної церкви Макарія.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Нова православна церква в Україні

    15 грудня 2018 року в Софійському соборі в Києві відбувся об’єднавчий помісний собор, на якому було засновано помісну православну церкву України.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Предстоятелем став митрополит Епіфаній

    Предстоятелем помісної православної церкви України обрано митрополита Епіфанія з Української православної церкви Київського патріархату. Він вважається найближчим сподвижником очільника УПЦ КП Філарета. Сам Філарет не висував своєї кандидатури.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Собор в закритому режимі

    В об’єднавчому соборі взяли участь 192 делегати. Засідання проходило в закритому режимі, без представників ЗМІ.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Не без політики

    На об’єднавчому помісному соборі в Києві не обійшлося без політики. Серед учасників собору був також і президент України Петро Порошенко (ліворуч), котрий засідав у президії поруч із представником Константинопольського патріархату.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Незалежна й рівноправна

    Українська церква стала автокефальною, тобто незалежною і рівноправною з іншими помісними церквами. Синод нової церкви буде складатися з 12 архієреїв. Кожні півроку половина синоду буде підлягати ротації, а термін повноважень члена синоду становитиме один рік.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    «Велике державне питання»

    У своєму виступі на соборі президент України Петро Порошенко подякував Вселенському патріарху Варфоломію, учасникам собору і «всім, хто вірив в те, що це можливо», «хто за це боровся». «Зараз вирішується велике державне питання, — наголосив президент. — І я хочу сказати тим, хто зібрався: ви безпосередні учасники становлення української незалежної церкви».

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    Тисячі вірян з усієї України

    На Софійській площі зібралися тисячі вірян з усіх областей України, більшість приїхали в столицю організовано. На площі встановили великий екран для трансляції молебню, а також виступів президента України Петра Порошенка та представника Вселенського патріархату. У центрі Києва було посилено заходи безпеки.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    РПЦ розірвала відносини з Константинополем

    Російська православна церква (РПЦ) виступає проти надання автокефалії Українській церкві. РПЦ оголосила про розрив відносин з Константинопольським патріархатом, оскільки той позбавив чинності указ від 1686 року про передачу Москві Київської митрополії, а також зняв ухвалені РПЦ відлучення від церкви глав двох неканонічних з точки зору росіян церков в Україні та накладену РПЦ анафему на Філарета.

  • Як в Україні створювалася помісна православна церква

    УПЦ МП проігнорувала об’єднавчий собор

    Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) бойкотувала об’єднавчий собор. УПЦ МП також розірвала спілкування з Константинополем і відмовилася від запрошення Варфоломія взяти участь у соборі. За даними ЗМІ, від УПЦ МП у соборі взяли участь два ієрархи — митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький) і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко).

    Автор: Ольга Міщенко, Валерій Сааков

Українська православна церква – Вселенський патріарх розповів про розкол

Причиною чинного конфлікту між православними церквами стали спроби Росії одноосібно очолити православ’я, однак про справжній розкол поки що не йдеться.

Про це під час розмови із журналістами розповів Вселенський патріарх Варфоломій. За його словами, цей конфлікт був започаткований Росією у 2016 році, коли Московська церква і під її впливом три інші церкви не прибули на Святий і Великий Собор на Криті.

«Ми всі разом готували цей Собор. До січня 2016 року в Женеві, коли ми мали останні збори православних предстоятелів, всі церкви, і Росія, готували цей Собор. І в останній момент не приїхали росіяни та ще три церкви», – пояснив Варфоломій.

За його словами, при цьому Росія сприйняла надання автокефалії Українській православній церкві як помсту за те, що Московська церква в останній момент відмовилася прибути на Собор.

«Мрія наших братів росіян – бути володарями православ‘я. Та цього ніколи не станеться, тому що канони православної церкви та дії церкви протягом століть віддали першість Константинополю. Константинополь завжди буде першою церквою у системі православних церков, а сестринська російська церква буде п’ятою», – зазначив патріарх.

Варфоломій зазначив, що ніхто інший не розривав спілкування і не творив розколу в лоні Православ’я. Патріарх також наголосив, що про глибокий розкол поки що не йдеться.

«Наші російські брати кажуть, що стався розкол. Нема розколу. Якщо є розкол, вони зробили його, розірвавши спілкування з чотирма церквами», – пояснив він.

При цьому Варфоломій додав, що підтримує українців у їхньому прагненні мати автокефальну церкву.

«Питання про автокефалію України виникло не два чи три роки тому, але й у минулому українці докладали величезних зусиль, щоб набути власної церкви, набути самовизначення. Багато десятиліть тому. І ось настав історичний момент, Мати – церква Константинополя втілила у життя цю вашу давню мрію», – наголосив він.

Читайте також: Яким був шлях України до отримання автокефальної церкви. Розмова із Вселенським Патріархом

Що відомо

  • Православна церква України була створена на об’єднавчому соборі в Софії Київській 15 грудня 2018 року, її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Томос, який підтверджує автокефалію, вручив Епіфанію патріарх Варфоломій у Константинополі 6 січня 2019 року.
  • Новостворена Православна церква України стала автокефальною помісною церквою – однією з 15 помісних церков, які утворюють світову православну родину.
  • У 2020 році Кіпрська церква визнала томос про автокефалію ПЦУ та стала четвертою церквою, яка визнає помісну Православну церкву України.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Православна церква України: про виклики будівництва нової церкви

Про виклики і вплив на внутрішньополітичну ситуацію у зв’язку із створенням Православної церкви України – в матеріалі 24 каналу.

Читайте також: Єдину помісну церкву очолив митрополит Епіфаній: що відомо про священнослужителя

Все тільки починається

За словами політолога Олександра Леонова, статус у Православної церкви України вже фактично є. І зараз починається найбільша робота.

Українська єдина помісна церква може ставати на ноги два, п’ять, десять років. Але процес не зупинити. Це підтримуватимуть ієрархи, які погодилися створити нову церкву. Новообраному Предстоятелю Блаженнійшому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію допомагатимуть і патріарх Філарет, і Вселенський патріарх Варфоломій, й інші ієрархи, в тому числі і з московського патріархату. Вони зацікавлені, щоб єдина церква збільшувалася і стала на ноги,
– зауважує Олександр Леонов.

Читайте також: Вінницький Спасо-Преображенський собор УПЦ МП перейшов до Православної церкви України, – ЗМІ

Також, додає експерт, допоможе і держава – захищаючи тих священників московської церкви, хто переходитиме до Єдиної церкви.

Предстоятелю Епіфанію треба бути вольовим церковним політиком і дипломатом

Як наголошує політичний експерт Андрій Вігірінський, одна справа – гасла, а інша – їхнє практичне втілення. Після отримання Томосу (6 січня 2019 року – «24») треба буде ухвалити багато рішень. Зокрема, болючих, з якими чимало священиків і прихожан, особливо московського патріархату, можуть не погодитися. І це може стати приводом для акцій протесту.

За наслідками Об’єднавчого Собору права та інтереси прихожан УПЦ МП не порушені. Починається період релігійних новорічних свят, коли люди не налаштовані на активні протестні дії. Що буде після того, як Українська церква отримає Томос, а Епіфаній набуде всіх повноважень? Тоді це питання становлення єдиної з формально юридичної площини перейде в практичну стадію,
– розповідає Вігірінський.

Перейменування УПЦ МП

Згідно опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Кучеріва, експерти мають сумніви щодо здатності української влади забезпечити мирний перехід єпархій УПЦ МП до нової автокефальної церкви. Хоча переважає думка, що українська влада все ж осилить це завдання.

Читайте також: Томос про автокефалію: що це означає для українців

Фахівці вважають, що одним з важливих питань є перейменування УПЦ МП, яка за церковними правилами вже не вважається канонічною, а Онуфрій не може називати себе Митрополитом Київським. Більшість експертів вважають, що ця інституція має набути статусу українського екзархату РПЦ. Деякі пропонують взагалі її заборонити.

Очільник УПЦ МП Онуфрій і проросійські політики заважатимуть будівництву нової церкви

Процес буде більш, ніж складним. УПЦ МП одразу скликала позачергове засідання Синоду на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, який очолив митрополит Онуфрій. На Синоді представники церкви розглянули питання, «пов’язані з викликами, що постають перед Українською православною церквою». В результаті двох учасників Об’єднавчого собору від УПЦ МП звільнили з посад та заборонили їм служіння.

Андрій Вігірінський підкреслює: УПЦ МП – релігійна організація і юридична особа. Канонічне право не забезпечує скасування її державної реєстрації. Заяви, що Онуфрій тепер не може називатися Митрополитом Київським, ще нічого не значать. До українського законодавства це не прив’яжеш.

Як змусити змінити назву УПЦ МП? Онуфрій добровільно не піде до держреєстратора щодо зміни назви церкви. Епіфаній може хіба попросити державу посприяти, але Мін’юст повинен розробити механізм. Отримання Томосу нічого не означає для держреєстратора. Можна скасувати державну реєстрацію через суд. Хто подасть тоді позов і на підставі чого? Томос для суду – не документ,
– наголошує Вігірінський.

На думку політолога, не менш складним буде питання переходу священиків і прихожан до єдиної церкви. Не викидатимуть же священиків з приміщень, оскільки це може призвести до неприємних конфліктних ситуацій і сутичок. І тоді доведеться втручатися правоохоронцям. Політичним наслідком цього буде критика правоохоронців і влади загалом.

Леонов зауважує: ставленики Росії напередодні початку виборів уже використовують цю тему, говорять про «переслідування», «гоніння» щодо УПЦ МП.

Вирішення майнових питань

Найболючіше питання – належності Києво-Печерської і Почаївської Лавр. На думку Олександра Леонова, його треба вирішувати в політично-правовому полі. Адже в Москві тільки і чекають силових акцій в Україні, щоб мобілізувати людей проти нової Православної церкви України.

Не сьогодні так завтра питання Лавр і статусу УПЦ МП вирішаться. Гостро стоїть питання інвентаризації. І Лаври передавалися в користування українській православній церкві. Вони власність не церкви, а народу. Історична і культурна цінність,
– підкреслив політолог.

Вігірінський нагадує: питання належності Києво-Печерської і Почаївської Лавр уже загострилося у зв’язку з обшуками СБУ в предстоятеля Києво-Печерської Лаври митрополита Павла і інших приходах УПЦ МП. І це так чи інакше призведе до конфліктів.

Лаври історична і культурна цінність, що належать народові

Експерти наголошують: злиття церков – тривалий і складний процес, на шляху якого постійно виникатимуть проблеми, що може призвести до конфліктів. Зацікавлені в конфліктах Росія, УПЦ МП та прокремлівські політичні сили. Погрози, провокації з боку Москви будуть. Напередодні Собору вже були спроби зірвати його проведення, тому проблема безпеки і правових відносин залишається.

Політичний експерт Валерій Димов зауважує: в умовах воєнного стану політики, які називають себе українськими, повинні пам’ятати, що різними заявами розпалюють релігійну ворожнечу та підпадають під статтю Кримінально-процесуального кодексу. За його словами, в умовах, коли війна стала очевидною для всіх, ця стаття КПК має бути знаряддям правоохоронних органів, щоб не дозволяти сіяти міжрелігійну, міжконфесійну ворожнечу та розбрат.

Політолог Володимир Цибулько наголошує: перехід певних управлінських структур і представництва Вселенської патріархії до Києва дає шанс затьмарити Москву в глобальному православ’ї.

Російська православна церква – православне гетто. Вони не давали українським церковникам можливість розвивати міжнародні стосунки. Створення Православної церкви України надає можливість місіонерської діяльності для українських церковників. Перехід певних управлінських структур і представництва Вселенської патріархії до Києва має шанс затьмарити Москву в глобальному православ’ї. Через що там і спостерігається істерія,
– зазначив Володимир Цибулько.

Кипрская православная церковь отстранит от должности священников из-за вакцинации от COVID | Пандемия коронавируса Новости

Лидер Кипрской православной церкви предупредил, что со вторника отстранит от работы дюжину непривитых священников, если они продолжат игнорировать церковные правила в отношении COVID-19.

Архиепископ Хризостомос II заявил государственной телерадиокомпании CyBC в воскресенье, что отправит священников домой, поскольку они отказались от вакцинации, а также выступали против прививок от коронавируса.

Он сообщил, что 27 из 123 священников его епархии остались непривитыми, в том числе 15 имеют льготы по медицинским показаниям.

Остальные 12 будут отстранены на три месяца со вторника, и если они продолжат бросать вызов архиепископу, отстранение будет продлено до шести месяцев и может привести к лишению сана, сказал Хризостомос.

Он сказал, что это «беспрецедентно», когда священники и даже богословы не подчиняются своему главному епископу.

«Эгоистичные мотивы»

Хризостом, переживший рак, сказал, что некоторые священники бросили ему вызов из-за его слабого здоровья.

Он утверждал, что священники и богословы отказываются получать уколы, действуют из «корыстных побуждений» и влияют на прихожан.

Епископы готовятся к встрече с архиепископом Хризостомосом II в Никосии [Файл: Петрос Караджиас/AP]

Несмотря на то, что на Кипре вакцинация остается необязательной, архиепископ дал строгие указания священникам и богословам делать прививки.

Он с самого начала поддержал правительственную кампанию по вакцинации населения, будучи одним из первых, кто получил укол в декабре 2020 года.

В прошлом году Хризостомос предупредил, что не потерпит сотрудников, которые отказываются от вакцинации, и священников, которые не носят маски и подстрекают свою паству к отказу от прививки.

случаев заражения COVID-19 снизились за последние недели после пика в 5457 случаев 4 января.

Январь также зафиксировал 93 случая смерти, что является самым высоким показателем с начала пандемии.

В Республике Кипр официально зафиксировано 253 350 случаев заболевания коронавирусом и 731 летальный исход с начала пандемии.

По данным министерства здравоохранения, около 74,7% миллионного населения страны получили первую прививку, а 71,1% полностью вакцинированы.

Греческая православная церковь Успения — Сиэтл, Вашингтон

Подробнее
Еженедельный календарь
нажмите здесь или прокрутите вниз
Предстоящие
События


Нажмите
здесь, чтобы сделать
Онлайн-пожертвование или
Мемориальный вклад


Возвращение
для полного поклонения
Последнее обновление: 12 августа 2021 г.
(нажмите
здесь)


Прямая трансляция
Церковные службы
(нажмите
здесь)


Нажмите
здесь, чтобы узнать больше об Успении (Успение, Падение
Уснувшая) Пресвятой Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы
Мэри


Текст
церковных служб
Из AGES
Инициативы
найти дату и службу для загрузки
(нажмите
здесь)


Пандемия
— Молитвы о защите
из разных источников
(нажмите
здесь)


5-12 февраля

Суббота, 5 февраля
***нажмите
здесь для прямой трансляции***
• Великая вечерня: 16:00
— нажмите
здесь скачать текст услуги

Воскресенье
6 февраля — воскресенье
хананеев
*** нажмите
здесь, чтобы загрузить Sunday Bulletin***
***нажмите
здесь для прямой трансляции***
• Утреня (Орфрос): 8:45
— нажмите
здесь скачать текст службы
• Божественная Литургия: 10:00
— нажмите
здесь скачать текст службы
† ОТМЕЧАЕТСЯ ПАМЯТИ †
ВАСИЛИКИ ДИМИТРИУ
† ПАМЯТЬ О НЕЙ ВЕЧНА †
• Пожалуйста, присоединяйтесь к нам сегодня на Часе общения после Литургии. Добро пожаловать!
♫ Поздравляем с днем ​​рождения Джоанн Ксидис. Χρόνια
СВЯЗАТЬСЯ!

понедельник
7 февраля
года
• Заседание попечительского комитета: 18:00
.
— через Zoom

вторник
8 февраля
года
• Заседание приходского совета: 17:30
.
— через Zoom

среда
9 февраля
г.
• Встреча в малой группе служения: 18:00
— через Zoom
• Общее собрание членов Philoptochos: 19:00
— через Zoom

Четверг
10 февраля — священномученик
Хараламбос
***щелкнуть
здесь для прямой трансляции***
• Утреня (Орфрос): 8:45
— нажмите
здесь скачать текст службы
• Божественная Литургия: 10:00
— нажмите
здесь скачать текст службы
общество св. Иоанн Милостыня: 9:30
— Готовим для бездомных


Предстоящие
События и объявления

Православный
Класс христианского катехизиса
(нажмите
подробности здесь)
Класс будет преподаваться онлайн через
Zoom каждый четверг вечером с 19:00 до 20:00.


«Мышление
Православие» Обсуждение книги
Приглашенный лектор: Евгения
Скарвелис Константину, доктор философии.
• Запись
Обсуждения
клик
на изображении для записи ссылка

Главная | Благовещенская Греческая Православная Церковь

 


 

«Мы не знали, находимся ли мы на небе или на земле…. »

Одиннадцать веков назад киевский князь Владимир решил разослать своих посланников на четыре стороны света, чтобы побольше узнать о религиях и верованиях разных стран. Он хотел убедиться, что найдет Единую Истинную Веру для своей страны. В 988 году его эмиссары посетили Собор Святой Софии Церковь Премудрости Божией «) в Константинополе. По возвращении они доложили князю Владимиру, что за Божественной литургией — важнейшим Таинством и Богослужением Восточной Православной Церкви — «мы не знали, на небе ли мы или на земле »! Продолжение — часть история: Россия стала православной.То же самое произошло и с остальными Православными Церквами; они получили свою автокефалию от Матери-Церкви, то есть Вселенского Константинопольского Патриархата.

Как греческие православные христиане мы находимся под юрисдикцией Вселенского Константинопольского Патриархата, Греческой Православной Архиепископии Америки и, конечно же, под омофором нашего любимого Духовного Отца и Вождя, Его Высокопреосвященства Митрополита Атлантского Алексия.

Нам действительно выпала честь в полной мере участвовать в каждой Божественной литургии в одном и том же древнем, неизменном, непрерывном, мистическом Богослужении, которое мы получили от нашего Господа, Иисуса Христа и Святых Апостолов.Особенно это ощущается в воскресные дни, когда мы празднуем Святое Воскресение Господа и Спасителя нашего Бога Иисуса Христа. От всей души приглашаем вас на « иди и смотри », и опытным путем ощутите неизреченную красоту и величие православного Богослужения.

Просим принять мирную жертву освященного хлеба ( Антидор ) от нашего Духовенства по окончании Божественной литургии. После этого вы можете присоединиться к нам во время нашего Часа общения, чтобы насладиться нашим известным гостеприимством вместе с чашкой кофе…и выпечка (мы тоже известны ею)!

 

Наша церковная семья

Мы являемся духовным домом для примерно 400 семей самого разного происхождения, большая часть из которых имеет греческое этническое происхождение. В нашу растущую церковную семью входят иммигранты и потомки практически из всех исторических православных христианских стран, в том числе греки, русские, украинцы, сербы, румыны, жители Ближнего Востока и другие, а также растущее число выходцев из неправославных христиан, которые «вернулись домой». », принимая православную веру как новообращенные.То, что сначала сформировалось как иммигрантский оазис, превратилось в уникальное американское сообщество, полное разных «ароматов и специй», и продолжает расти и процветать.

 

Главная | Православная церковь Святой Марии

 

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

png»>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>


]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

Форма «Виртуальные свечи, молитвы и пожертвования» позволяет нам дистанционно молиться, зажигать свечи и делать еженедельные пожертвования.Когда вы подадите свою свечу и молитвенную просьбу, духовенство запомнит имена в алтаре.

                         

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

png»>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

ул.Православная церковь Святой Марии
6330 W 127th Street
Palos Heights, IL 60463
(708) 239-0004

Эл.

 

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

Нажмите на кнопку ниже, чтобы сделать пожертвование в поддержку многочисленных служений Святой Марии. Спасибо за вашу поддержку и щедрость!

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]>>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

]]]]]]]]>]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]] ]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>]]]]]]]]>]]]]]]>]]]]>]]>

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

[an error occurred while processing the directive]

Related Posts

Разное

Православные праздники 21 сентября 2020: Православные христиане празднуют Рождество Пресвятой Богородицы | Новости | Известия

Церковный календарь на сентябрь 2020: какие праздники в сентябреПравославные христиане в сентябре 2020 года отмечают несколько больших праздников, таких как Усекновение главы Иоанна Предтeчи, Рождество

Разное

Обязанности крестной при крещении: Какую молитву должна знать крестная при крещении. Обязанности крестной при крещении девочки и мальчика. Главные обязанности крестных

обязанности. Обязанности крестной матери во время и после крещения

Крещение — это одно из важных событий в жизни православного